Справа № 483/938/24
Провадження № 2-о/483/51/2024
Іменем України
23 вересня 2024 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Акопової К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Очаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства, -
23 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із заявою про встановлення факту, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначила, що вона, проживаючи у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , народила від нього доньку, а відомості про батька дитини в актовому записі про народження дитини вказані на підставі ст. 135 СК України. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 загинув під час захисту Батьківщини. Після смерті біологічного батька дитини постало питання щодо отримання виплат для доньки. Оскільки встановити факт батьківства може виключно суд, вона звернулася з вказаною заявою.
Заявниця у судовому засіданні, яке відбулось 21 серпня 2024 року, заяву підтримала, просила її задовольнити. Надала пояснення, що вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 , від якого у них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час спільного проживання ніхто з них в іншому зареєстрованому шлюбі не перебував. На час розгляд справи заявниця перебуває у зареєстрованому шлюбі, у зв'язку із чим змінила своє прізвище на ОСОБА_5 .
Представник заінтересованої особи - Очаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , у судовому засіданні, яке відбулось 21 серпня 2024 року, не заперечувала проти задоволення заяви. Пояснила, що вона є матір'ю загиблого ОСОБА_3 . Останній дійсно проживав однією сією без реєстрації шлюбу з заявницею. Від шлюбу у них народилася донька - її онука ОСОБА_4 . З останньою вона підтримує сімейні стосунки.
Заслухавши пояснення заявниці та заінтересованої особи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.
ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Острівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області 13 липня 2012 року, про що складено актовий запис № 11. За змістом вказаного свідоцтва, батьками ОСОБА_4 є: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 16).
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00046745604 від 30 серпня 2024 року вбачається, що відомості про батька дитини до актового запису про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а. с. 52-54).
Станом на день народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її мати ОСОБА_7 у зареєстрованому шлюбі не перебувала (а. с. 56-60).
09 червня 2023 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на - ОСОБА_5 .
За змістом свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).
З витягу з протоколу засідання 18 Регіональної ВЛК з визначення причинного зв'язку № 353 від 24 травня 2002 року слідує, що травма солдата ОСОБА_3 , яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язана із захистом Батьківщини (а.с. 19).
Факт проживання заявниці із ОСОБА_3 підтверджується довідкою Куцурубської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. (а.с. 20).
Також факт батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 також підтверджується оглянутими у судовому засіданні фотокартками, на яких зокрема зафіксовано разом зазначених осіб, які разом проводять дозвілля як батько із дитиною.
Допитані в судовому засідання в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показали, що приблизно з 2010 року заявниця та ОСОБА_3 почали проживати разом у селі Острівка Миколаївського району Миколаївської області. У 2012 році у них народилася дитина. На той час ОСОБА_3 перебував у лікарні, а після його виписки вони проживали разом до початку воєнних дій.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).
Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір'ю дитини.
Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя», що підпадає піж сферу дії статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).
Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено статтею 315 ЦПК України.
Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов'язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 297/2485/19 (провадження № 61-10472св20).
Під час розгляду справи судами не встановлено, що особи, які також мають право на отримання одноразової грошової виплати, заперечують проти встановлення факту батьківства ОСОБА_3 щодо дитини ОСОБА_4 ..
Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку спір про право відсутній та встановлення зазначеного факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Встановлення факту батьківства ОСОБА_3 не зачіпає інтереси його спадкоємців, зокрема його матері, яка не заперечує батьківство сина щодо дитини.
Належним способом вирішення питання щодо батьківства ОСОБА_3 є звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України у порядку окремого провадження.
З урахуванням викладеного, а також з огляду на необхідність встановлення юридичного факту для оформлення заявницею виплат у зв'язку із загибеллю батька дитини, суд дійшов висновку, що зазначені вище докази у своїй сукупності доводять той факт, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , а тому заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Очаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства - задовольнити.
Вважати встановленим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із чим внести зміни до актового запису про народження № 11 від 13 липня 2012 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши відомості про батька - ОСОБА_6 на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча: