Справа № 476/452/24
Провадження № 2-а/476/10/2024
02.09.2024 року смт. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Минаєвої Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом адвоката Максименко Вікторії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 341 від 09.05.2024 року
24.05.2024 року представник позивача Максименко В.В. звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 341 від 09.05.2024 року.
Свої вимоги мотивує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Проте позивач зазначає, що не порушував законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомляли його 16.04.2024 року та в інші дні про необхідність явки та не пропонували отримати повістку на 18.04.2024 року до 4-го відділу для визначення його призначення на особливий період. Позивача не було повідомлено про розгляд справи 09.05.2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що позбавило його можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, яка також визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. Протокол № 61 від 25.04.2024 року щодо ОСОБА_1 не складався в його присутності, що є порушенням прав останнього ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення, робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Позивач не був обізнаний про існування даного протоколу до 17.05.2024 року.
Посилаючись на те, що позивач дізнався про існування постанови № 341 лише 17.05.2024 року, шляхом її отримання засобами поштової доставки "Укрпошта", представник позивача просила суд поновити строк на її оскарження, вказану постанову скасувати та закрити провадження у справі, а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що винесену у відношенні нього постанову № 341 вважає незаконною, оскільки обставини, викладені в ній містять неправдиві відомості. Він не отримував від представників ІНФОРМАЦІЯ_3 жодної повістки про необхідність явки на 18.04.2024 року для визначення ступеню придатності до військової служби. Протокол про адміністративне правопорушення в його присутності складений не був, копію протоколу він не отримував та не був повідомлений про розгляд справ про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим не зміг подати відповідні докази та заперечення з приводу цього. Просив суд скасувати постанову № 341 від 25.04.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Представник позивача Максименко В.В. посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві просила суд задовольнити позов.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав, письмовий відзив на позов від відповідача не надходив.
Вислухавши позивача ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали адміністративної справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.05.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову № 341 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно вказаної постанови 16.04.2024 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено ОСОБА_1 про необхідність явки до 4-го відділу та запропоновано отримати повістку на 06:30 годину 18.04.2024 року для визначення його призначення на особливий період. ОСОБА_1 у визначений термін до ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно не з'явився без поважних причин, був доставлений до 4-го відділу 25.04.2024 року працівниками поліції для складення протоколу за ст. 210-1 КУпАП у зв'язку з порушенням ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідальність за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період (в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021).
Об'єктивною стороною даного правопорушення є повторне протягом року порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Таким чином, постановою № 341 по справі про адміністративне правопорушення від 09.05.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.
15.05.2024 року за вихідним номером 1229 копія постанови надіслана позивачу та отримана ним особисто 17.05.2024 року о 20:15 годині, що підтверджується трекінгом відправлення 5550114375460 за посиланням на веб-ресурс АТ «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За правилами ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи.
Статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у справах № 676/752/17, № 489/1004/17, № 308/12552/16-а, № 482/9/17, № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Разом з тим, матеріали адміністративної справи не містять доказів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбувся 09.05.2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Тобто, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів ч. 1 ст. 268 КУпАП виключало можливість розгляду даної справи.
Не спростував такі доводи позивача й представник відповідача, який не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву.
Виходячи із норм викладених в ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у справах № 522/20755/16-а, № 591/2794/17, № 05/7145/16-а, № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: "факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу".
Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови та її скасування.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи.
У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Таким чином, проаналізувавши в сукупності всі обставини справи, дослідивши подані сторонами докази, враховуючи вищевикладені норми законодавства та позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з суттєвими порушеннями норм КУпАП та ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрито.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач під час звернення до суду з адміністративним позовом сплатив 484,48 грн. судового збору, що підтверджується копією платіжною інструкцією 0.0.3665596592.1 від 23.05.2024 року.
Виходячи з того, що адміністративний позов задоволено, при цьому враховуючи, що задоволені вимоги охоплюють обсяг порушених прав та законних інтересів позивача, рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати зі сплати судового збору.
Відповідно до ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Суд вважає, що позивач пропустив встановлений строк для оскарження постанови з поважних причин, оскільки про складення у відношенні нього матеріалів про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення дізнався лише 17.05.2024 року, після отримання листа з копією постанови № 341 від 09.05.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Відповідач в свою чергу не надав суду доказів, які б спростовували такі твердження позивача.
За вказаних обставин пропущений позивачем строк має бути поновлений.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 247, 251, 268, 280, 283, 287-289 КУпАП, ст.ст. 72-74, 77, 242-246, 262, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов адвоката Максименко Вікторії Володимирівни в інтересах позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 341 від 09.05.2024 року задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 341 від 09.05.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП.
Скасувати постанову № 341 від 09.05.2024 року по справі про адміністративне правопорушення, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде виготовлено 12.09.2024 року.
Суддя Н.В. Чернякова