23 вересня 2024 року
м. Київ
справа №600/1813/24-а
адміністративне провадження № К/990/34627/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді - доповідача Радишевської О.Р.,
суддів - Прокопенка О.Б., Смоковича М.І.
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №600/1813/24-а за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу держаної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду з вимогою визнати незаконною та скасувати постанову Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.05.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №600/2979/22, виданого 18.05.2023 Чернівецьким окружним адміністративним судом.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.05.2024 - без змін.
10.09.2024 до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №600/1813/24-а.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, зокрема, у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, скаржник посилається виключно на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права. Проте скаржник не обґрунтовує, яке значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ буде мати розгляд цієї касаційної скарги. Скаржником не обґрунтовано наявності правової проблеми (колізіції, прогалини) застосування норм права, що потребує вирішенню Верховним Судом.
Отже, перевіривши матеріали касаційної скарги, Судом установлено, що зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ. Отож підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.
У зв'язку з цим клопотання скаржника про відстрочення сплату судового збору за подання касаційної скарги Судом не вирішується.
Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №600/1813/24-а.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.Б. Прокопенко
М.І. Смокович