23 вересня 2024 року
м. Київ
справа №400/3430/24
адміністративне провадження № К/990/35549/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 400/3430/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2024 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в неоформленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022, станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 основного розміру пенсії позивача;
- зобов'язано відповідача оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 пенсії позивача.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом п'яти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено та продовжено відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто.
17.09.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник у встановлений судом строк виявленого недоліку апеляційної скарги не усунув, а саме не надав суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Вирішенню питання щодо повернення апеляційної скарги передувало вирішення судом заявленого апелянтом клопотання про продовження строку усунення недоліку апеляційної скарги.
Скаржник просив суд апеляційної інстанції продовжити строк на усунення недоліку апеляційної скарги, посилаючись на відсутність коштів, проте судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що зазначені підстави не є поважними, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням державних установ чи організацій з державного бюджету, не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, що стало підставою для відмови у задоволенні вказаного клопотання.
Згідно з частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Статтею 119 КАС України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
За змістом частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору не можуть вважатися достатніми для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством.
Отже суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 скаржнику вже було продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі №400/3430/24, на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.
Отже суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Відповідно до частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Тому, враховуючи те, що скаржником не усунуто у встановлений судом строк виявленого недоліку, суд апеляційної інстанції прийняв правильне рішення про повернення апеляційної скарги заявнику.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 169, 328, 333, КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №400/3430/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа