23 вересня 2024 року
м. Київ
справа №240/32125/23
адміністративне провадження № К/990/26140/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів -Кашпур О.В., Прокопенка О.Б.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року (головуючий суддя - Семенюк М.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року (головуючий суддя - Боровицький О.А., судді - Шидловський В.Б., Курко О.П.),
І. Суть спору
1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невключенні до складу його грошового забезпечення сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ №168) під час обчислення розміру його одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2023 роки; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 доплатити йому суми грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2023 роки, обчисливши їхній розмір, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ № 168 та індексації.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем було нараховано та виплачено йому одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток та грошову допомогу для оздоровлення за 2022 - 2023 роки, без урахування сум щомісячної грошової винагороди, установленої постановою КМУ № 168 та індексації, які він щомісячно отримував під час проходження служби.
1.2. Позивач зазначає, що статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено складові грошового забезпечення, до яких входять, як винагороди, так і індексація. Тому додаткова винагорода, установлена постановою КМУ № 168 та індексація мають бути враховані при обчисленні сум указаних ним допомог та компенсації, оскільки ці виплати мають постійний характер і виплачувалися йому щомісячно до дати звільнення. Подібну правову позицію сформовано Верховним Судом, зокрема, у справі № 620/2878/20 за схожих обставин але щодо винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, у зв'язку з чим ОСОБА_1 , посилаючись на усталену судову практику у такій категорії справ ( згадуючи, у тому числі, і про близькі, на його думку, за змістом правові висновки Верховного Суду, сформовані у справах №№ 826/11679/17, 826/3398/17, 802/955/17-а, 825/812/17 та 822/2741/17) вважає, що відповідач протиправно не врахував ці виплати під час обчислення розміру указаних ним допомог та компенсації.
1.3. Також, з-поміж іншого, позивач указав про постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 про відступлення від попереднього висновку щодо застосування приписів статті 9 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у якій Суд сформував висновки щодо складових грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, тому ОСОБА_1 вважає, що щомісячна додаткова грошова допомога, передбачена постановою КМУ № 168 та суми індексації, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого обчислюються визначені ним допомоги та компенсація, адже ці виплати мають постійний характер і отримувалися ним щомісячно.
ІІ. Установлені судами обставини справи
2. З 30 березня 2022 року по 22 серпня 2023 року ОСОБА_1 у званні «рядовий» проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 .
3. У 2022 році позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, до якого не було включено суми винагороди, установленої постановою КМУ № 168 та суми індексації, які ОСОБА_1 отримував під час проходження служби.
4. Наказом командира військової частини від 22 серпня 2023 року № 236 ОСОБА_1 звільнено з військової служби з посади старшого навідника взводу вогневої підтримки 4 десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та з 22 серпня 2023 року виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
5. Після звільнення позивачу, зокрема, виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток та грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік, розмір яких відповідач також обчислив без урахування сум винагороди, установленої постановою КМУ № 168 та індексації, що підтверджується наданими військовою частиною НОМЕР_2 довідками.
6. У вересні 2023 року представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію чи включено до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховані вищевказані виплати суми індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
7. Посилаючись на відсутність підстав для перерахунку виплачених ОСОБА_1 сум допомог на оздоровлення за 2022 - 2023 роки, допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, військова частина НОМЕР_1 указала, що в цьому випадку включення сум індексації та додаткової винагороди, установленої постановою КМУ № 168 до розміру грошового забезпечення не передбачено чинним законодавством.
8. Предметом спору у цій справі є обчислення розміру допомоги на оздоровлення, допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані відпустки, без урахування суми щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 та індексації.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року, в позові відмовлено.
10. Вирішуючи спір та відмовляючи в частині позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що за умовами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, передбачена постановою КМУ № 168 додаткова винагорода не враховується при розрахунку грошової допомоги для оздоровлення, допомоги при звільненні та при обчисленні компенсації за невикористані відпустки.
Мотиви щодо необхідності урахування сум індексації під час обчислення спірних виплат в оскаржених судових рішеннях відсутні, проте матеріали справи не містять доказів, що свідчать про те, що позивач ставив питання про ухвалення додаткового рішення щодо цих позовних вимог або порушував таке питання в апеляційній скарзі.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
11. Не погоджуючись із судовими рішеннями в частині відмови в позові, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, з посиланням на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, просить переглянути оскаржені судові рішення в частині відмови в позові, на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скасувати їх та задовольнити позов.
11.1. Заявник вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми Закону № 2011-XII, не врахували положення постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначені складові грошового забезпечення та Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, якою грошові винагороди віднесено до видатків за кодом 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
11.2. Спірна грошова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 мала постійний характер, виплачувалась позивачу щомісячно і з її суми сплачувався єдиний соціальний внесок, тому її розмір підлягає врахуванню до складу грошового забезпечення, для обчислення сум допомог та компенсації за невикористані відпустки.
11.3. У касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що за висновком Верховного Суду, сформованим у зразковій справі № 260/3564/22, додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 є невід'ємною складовою грошового забезпечення, а отже повинна ураховуватися при обчисленні розміру допомоги на оздоровлення, допомоги при звільненні та сум компенсації за невикористані відпустки, та одночасно послався на відсутність висновків Верховного Суду у такій категорії справ щодо порушеного ним питання. Водночас заявник касаційної скарги послався на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17 та висновки Верховного Суду у справі № 620/2878/20, які вважає застосовними до спірних правовідносин.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність формування висновку Верховного Суду щодо урахування/неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 до складу грошового забезпечення при обчисленні розміру допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток, та допомоги при звільненні.
13. Ухвалу Верховного Суду від 08 липня 2024 року направлено сторонам та доставлено до «Електроного кабінету» відповідача 09 липня 2024 року, проте відзив на касаційну скаргу від військової частини НОМЕР_1 не надійшов.
14. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить із такого.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
15. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
18. За умовами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
19. Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
19.1. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (пункт 14 статті 10-1 Закону №2011-XII).
20. Абзацом 7 пункту 2 статті 15 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їхнього призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.
21. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
21.1. Пунктом 2 постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністром оборони ( стаття 9 Закону №2011-XII).
22. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).
23. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
24. Пунктом 16 розділу І Порядку № 260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
25. Виплата грошової допомоги на оздоровлення здійснюється відповідно до розділу ХХІІІ Порядку № 260, згідно з пунктом 6 якого передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
26. Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
27. За правилами пункту 5 розділу ХХХІІ Порядку № 260 одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
28. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, , Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
VI. Позиція Верховного Суду
29. Питаннями, що належить вирішити Верховним Судом, шляхом формування відповідного висновку, в межах розгляду цієї справи є: 1) чи враховується передбачена постановою КМУ №168 щомісячна додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір допомоги на оздоровлення та допомоги при звільненні; 2) чи враховується передбачена постановою КМУ №168 щомісячна додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачувальних відпусток.
30. Відповідаючи на перше питання, Верховний Суд зазначає таке.
31. Приписи пунктів 1, 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ вказують, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення та допомоги при звільненні зі служби.
32. Положення четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.
33. Такими нормативно-правовими актами є постанова КМУ №704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок № 260.
34. Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
35. За правилами підпункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).
Аналогічне виключення стосовно винагород міститься і в пункті 5 розділу ХХХІІ Порядку № 260, яким визначено умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
36. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку № 260 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.
37. Аналогічні правові висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23.
38. За такого правового регулювання Верховний Суд дійшов висновку, що обчислюючи розмір одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та допомог на оздоровлення за 2022 - 2023 роки, без щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, відповідач діяв правомірно.
39. Верховний Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо застосовності правового підходу, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, правовідносини в якій виникли з приводу обчислення розміру пенсії, оскільки сформовані у цій справі висновки стосуються пенсійного забезпечення, а отже, не є релевантним до спірних правовідносин.
40. Суд також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які перевірили та відхилили аргументи ОСОБА_1 , з посиланням на правову позицію Верховного Суду, висловлену у справі № 620/2878/20, оскільки у цій справі вирішувалося питання щодо включення до складу грошового забезпечення, з якого нарахована одноразова грошова допомога при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889. Натомість у цій справі вирішувалося питання щодо правильності обчислення розміру допомоги на оздоровлення, з урахуванням іншого виду винагороди, запровадженої постановою КМУ № 168 на період дії воєнного стану. Отже, обставини не є подібними.
41. Відповідаючи на друге питання, що стосується умов обчислення розміру компенсації за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки, то Верховний Суд констатує, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
42. Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до довідки військової частини від 07 листопада 2023 року №133/9275 (а.с. 59) виплачувалася позивачу, починаючи з квітня 2022 року по лютий 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
43. За таких обставин, Верховний Суд не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині вимог, у зв'язку з чим судові рішення в цій частині необхідно скасувати, а позов задовольнити в цій частині вимог.
44. Ураховуючи те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а питання щодо урахування індексації, як розрахункової величини не є підставою відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів не перевіряє судові рішення в цій частині вимог.
45. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
46. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне скасувати судові рішення в частині, а касаційну скаргу задовольнити частково.
VІI. Судові витрати
47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139,140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року скасувати в частині відмови в позові про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , щодо невключення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислено розмір грошової компенсації за невикористані ним дні оплачуваних відпусток і зобов'язання доплатити суми такої компенсації.
3. Задовольнити позов в цій частині вимог.
4. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані ним дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
5. В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року залишити без змін.
6. Судові витрати не розподіляються.
7. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Б. Прокопенко