Справа № 580/79/23
23 вересня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про стягнення заробітної плати,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Черкаській області про стягнення заробітної плати, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні;
- зобов'язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з дня звільнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 з 06 грудня 2018 року по 16 грудня 2022 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023року адміністративний позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року скасовано в частині зобов'язання Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 грудня 2018 року по 16 грудня 2022 року та прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 грудня 2018 року по 16 грудня 2022 року у розмірі 78230,19 грн. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року залишено без змін.
До суду апеляційної інстанції надійшла заява відповідача про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024:
- чи включено в стягнену згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 року по справі № 580/79/23 суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з військової служби у розмірі 78230,19 грн. (сімдесят вісім тисяч двісті тридцять гривень 19 копійок) податок на доходи фізичних осіб (18%, що від вказаної суми становить 14081,43 грн.) та військовий збір (1,5%, що від вказаної суми становить 1173,45 грн.), які підлягають утриманню та сплаті Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області з вказаної суми як податковим агентом?
- яку суму коштів Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області повинен перерахувати безпосередньо ОСОБА_1 ?
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається з заявою про роз'яснення судового рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Дослідивши текст вказаної вище постанови, колегія суддів вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.
В той же час, вимоги заяви про роз'яснення судового рішення не містять достатніх обґрунтувань та посилань на незрозумілість або неясність судового рішення, що є недопустимим та виключає можливість його роз'яснення в порядку ст.254 КАС України.
Зі змісту заяви про роз'яснення рішення вбачається, що заявником не зазначено в чому саме полягає незрозумілість судового рішення, натомість вказано про незрозумілість порядку виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 грудня 2018 року по 16 грудня 2022 року у розмірі 78230,19 грн, а саме чи включено в дану суму податки, збори та інші обов'язкові платежі, які підлягають утриманню відповідачем, як податковим агентом та яку саме суму має перерахувати відповідач безпосередньо позивачу.
Суд звертає увагу, що процесуальним законодавством не передбачено можливості вирішення питання щодо роз'яснення порядку виконання судового рішення.
При цьому, питання щодо порядку стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є врегульованим на законодавчому рівні та відповідно до п.168.3 ПК України, розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем). Пункт 171.1 ст.171 ПК України визначає, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Так само, роботодавець, який виплачує доходи на користь платника податку, є відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету (пп.1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Відтак, саме роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податків та зборів до бюджету з заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу), нарахованої позивачу на підставі рішення суду.
Відсутність в резолютивній частині судового рішення вказівки, що сума середнього заробітку підлягає стягненню за відрахуванням податків й інших обов'язкових платежів не є підставою для невиконання роботодавцем функцій податкового агента у випадках та в порядку, встановленому законодавством. При цьому. визначення конкретного розміру податку на доходи фізичних осіб та військового збору не входить до компетенції суду.
У своїй же заяві про роз'яснення судового рішення відповідач наводить висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 07.10.2020 у справі №523/14396/19, що «суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом».
Наведене свідчить, що відповідач в повній мірі розуміє зміст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 та в нього відсутні будь які сумніви щодо тлумачення її змісту чи резолютивної частини, що виключає необхідність застосування інституту роз'яснення судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності підстав для роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024, внаслідок чого заява відповідача про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.241, 243, 248, 254, 311, 328 КАС України, колегія суддів
В задоволенні заяви Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма