23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/13084/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 року у справі №400/13084/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів від 27.09.2023 року №2035, від 10.10.2023 року №763 о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 27.09.2023 року №2035 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області» в частині застосування до старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №5 МРУГІ ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 27.09.2023 року від 10.10.2023 року № 763 о/с.;
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (№ НОМЕР_1 ), старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції на службі в поліції;
- стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 зводяться головним чином до необґрунтованості висновку ГУНП в Миколаївській області про наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку, та як наслідок, до незаконного звільнення зі служби в поліції.
На переконання позивача, обставини, що слугували підставою для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та як наслідок його звільнення зі служби в поліції не знайшли свого обґрунтованого підтвердження.
За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 09 квітня 2024 року прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем порядку отримання табельної вогнепальної зброї підтверджується дослідженими у судовому засіданні відеозаписами та показаннями свідків. При цьому, як зазначено окружним адміністративним судом, факт перебування ОСОБА_1 на службі в стані алкогольного сп'яніння підтверджено випискою із медичною карти амбулаторного хворого №2645 від 10.09.2023 року.
За таких обставин, суд попередньої інстанції дійшов висновку, що під час накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та як наслідок звільнення його зі служби в поліції відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що 05.09.2023 року о 07 год. 35 хв. під час отримання вогнепальної зброї до проведення інструктажу позивач діяв у відповідності до вимог п.11 розділу I «Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України», затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 року №440, оскільки виконував усний наказ керівника. Крім цього, позивач категорично заперечує факт перебування його на службі у стані алкогольного сп'яніння.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Головного управління Національної поліції в Миколаївській області спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , вказуючи на законність ухваленого судового рішення та просить залишити без змін.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як з'ясовано апеляційним судом, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ 10.12.2014 року по 06.11.2015 року, в Національній поліції України з 07.11.2015 року, та з 25.01.2021 року по день звільнення займав посаду старший інспектор-черговий чергової частини відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області.(а.с.77 зворотній бік -78)
Щодо позивача спеціально створеною комісією, на підставі наказу ГУНП в Миколаївській області від 11.09.2023 року №1895 розпочато службове розслідування. (а.с.52)
Підставою для його проведення слугували відомості, зазначені у доповідній записці тимчасово виконуючого обов'язки начальника УГІ ГУНП в Миколаївській області від 05.09.2023 року №1835/43-2023, за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку окремих працівників відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, що виразилось у перебуванні на службі в стані алкогольного сп'яніння старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с.92)
Результати службового розслідування оформлені Висновком службового розслідування, який затверджений 25.09.2023 року начальником ГУНП в Миколаївській області С. Шайхет. (а.с.46-51)
У вказаному висновку зазначено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування стосовно позивача, є такими, що підтвердилися.
Так, 27 вересня 2023 року начальником ГУНП в Миколаївській області полковником поліції ОСОБА_2 видано наказ №2035, яким відповідно до висновку службового розслідування, керуючись вимогами статей 1, 11, 12, 13, та 29, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.(а.с.43-45)
Наказом ГУНП в Миколаївській області від 10.10.2023 року №763 о/с «По особовому складу» відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) Закону України «Про Національну поліцію» старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.(а.с.45 зворотній бік)
Не погоджуючись із висновками службового розслідування та звільненням зі служби в поліції, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року.
Згідно до приписів ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 вказаної статті Закону України «Про Національну поліцію» установлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року №2337-VІІІ.
В даному випадку, вказаний вище Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
У відповідності до ч.1 ст.1 означеного Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Положеннями ч.2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно до ч.1 ст.11 вказаного Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність у відповідності із цим Статутом.
Приписами статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, яка полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, які підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 вказаної статті установлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У відповідності із приписами ч.3,4 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що мають ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, які вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок процедури проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначений Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).
Пунктом 1,2 розділу V Порядку №893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування (п. 13 Розділу V Порядку).
Згідно до пункту 2 Розділу VI Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Отже, підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Водночас, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що у відповідності до вимог статті 77 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо.
Предметом спору у даній справі є перевірка правомірності звільнення позивача зі служби в поліції на підставі Висновку службового розслідування від 25.09.2023 року.
Як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, підставою для проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 слугувала інформація щодо перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння під час несення ним служби.
У свою чергу, підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугував Висновок, складений за наслідком проведення службового розслідування за вище вказаним фактом.
Згідно із цим Висновком, дисциплінарною комісією установлено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився у перебуванні на службі у стані алкогольного сп'яніння, отримання вогнепальної зброї без дозволу керівника та/або відповідального, надання завідомо неправдивого пояснення.
За таких обставин, та як слідує зі змісту Висновку службового розслідування, підставою для звільнення позивача зі служби в поліції слугував факт порушення ним, зокрема, вимог:
- ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, щодо обов'язку сумлінно ставитися до виконання обов'язків поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, заборони перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння під час несення служби;
- ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» відповідно до якої поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліції, Присяги поліцейського, професійного виконання службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
- ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось в порушенні присяги: усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки;
- п.7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893 в частині обов'язку поліцейського сприяти проведенню службового розслідування, надання завідомо неправдивого пояснення, що також вказує на порушення вимог ч.5 ст.15 Статут в частині кожної посадової особи поліції відповідно до своїх повноважень сприяти проведенню службового розслідування;
- п.11 розділу I «Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України», затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 року №440 щодо видачі вогнепальної зброї з дозволу керівника та/або відповідального;
- пунктів 1,2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 щодо обов'язку неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та заборони перебувати на службі в нетверезому стані.
Верховний Суд у постанові від 26 січня 2022 року у справі №480/1338/19 зазначив, що вирішуючи питання правомірності застосування до працівника поліції дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування, адміністративний суд має з'ясувати, чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для його призначення.
Відтак, для правильного вирішення питання щодо наявності законних підстав для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за порушення вище вказаних вимог, необхідно установити наявність/відсутність в його діях ознак дисциплінарного проступку, що виразилось у перебуванні на службі у стані алкогольного сп'яніння, отримання вогнепальної зброї без дозволу керівника та/або відповідального, надання завідомо неправдивого пояснення, дослідивши висновок службового розслідування та зібрані в ході цього службового розслідування докази та пояснення осіб.
З висновку службового розслідування слідує, що 05.09.2023 року до керівництва ГУНП в Миколаївській області надійшла доповідна записка тимчасово виконуючого обов'язки начальника УГІ ГУНП в Миколаївській області щодо можливого порушення службової дисципліни з боку старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Так, у вказаній доповідній записці зазначено, що 05.09.2023 року в ході проведення профілактичних заходів о 08 год. 00 хв. під час цільового інструктажу добових нарядів відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції виявлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з чим, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору «DRAGER ALKOTEST», на що останній категорично відмовився. В подальшому, старшому лейтенанту ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в органі охорони здоров'я, на що останній погодився.
Під час перебування в медичному закладі (КМП «МОЦПЗ МОР», який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Екіпажна, 4) старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння саме за допомогою газоаналізатору «DRAGER ALKOTEST». За результатом огляду старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «DRAGER ALKOTEST» з'ясовано, що вміст алкоголю становить 0,56 проміле (тест № 2126 від 05.09.2023 року).
Через 20 хвилин проведено повторний огляд старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з використанням газоаналізатору «DRAGER ALKOTEST». Результат склав 0,45 проміле (тест №2127 від 05.09.2023).
За результатами огляду за допомогою газоаналізатора «DRAGER ALKOTEST» складено Акт про перебування на службі (роботі) в стані алкогольного сп'яніння №1830-2023 від 05.09.2023 року.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не погодився з результатами спеціального приладу та виявив бажання здати біологічний матеріал (кров).
Згідно до Виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №2645 від 05.09.2023 року, 05 вересня 2023 року о 8 год. 30 хв. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю.
З метою об'єктивного з'ясування обставин, причин та умов, що призвели до порушення позивачем службової дисципліни, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією відібрано письмові пояснення від старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , безпосередніх та прямих керівників останнього, працівників ГУНП в Миколаївській області.
Опитані у ході службового розслідування майор поліції ОСОБА_3 , старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , лейтенант поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , старший сержант поліції ОСОБА_7 , сержант поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ОСОБА_10 підтвердили обставини події, яка трапилась 05.09.2023 року.
Опитаний у ході службового розслідування начальник сектору превенції відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції капітан поліції ОСОБА_11 , який 05.09.2023 року заступив відповідальним від керівництва по вказаному підрозділу, зазначив, що старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 побачив тільки о 08 год. 00 хв. на цільовому інструктажі. Дозволу на видачу та отримання старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 не надавав.
У ході службового розслідування старший лейтенант поліції ОСОБА_1 підтвердив вищевказані обставини події. Разом з цим, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив:
« 04.09.2023 року на протязі усього дня перебував за місцем мешкання та займався сімейними справами. Гостей за місцем мешкання у нього не було. В цей день, спиртні напої, слабоалкогольні напої не вживав. Приблизно о 22 год. 00 хв. - 22 год. 30 хв. у зв'язку з поганим самопочуттям, а саме болі в районі серця, прийняв лікарський засіб «Барбовал» та ліг спати. Наступного дня, 05.09.2023 року о 06 год. 30 хв. прокинувся, але болі не минули, а тому знову прийняв лікарський засіб «Барбовал». Після цього, через деякий час став почувати себе краще та попрямував до відділення поліції.
Відповідно до графіка чергувань відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції, 05.09.2023 року о 7 год. 50 хв. отримавши вогнепальну зброю заступив на добове чергування до чергової частини вказаного відділення поліції. При цьому, почував себе добре, на власну думку міг нести службу. За медичною допомогою не звертався.
На його думку, алкоголь з'явився в крові у зв'язку з вживанням лікарського засобу «Барбовал», у складі якого міститься етанол 96%. Порушення службової дисципліни зі свого боку не визнав.».
Разом з тим, дисциплінарною комісією зазначено, що «Барбовал» - комбінований лікарський засіб, терапевтична дія якого зумовлена фармакологічними властивостями компонентів, які входять до його складу.
Показання для застосування лікарського засобу «Барбовал» у формі «краплі» при: неврози, що супроводжуються підвищеною збудливістю, безсонням; істерія; у складі комплексного лікування легких нападів стенокардії, артеріальної гіпертензії у початковій стадії, тахікардії функціонального генезу, при спазмах у шлунку та кишечнику, метеоризмі.
Зазвичай, дорослі приймають по 10-15 крапель 2-3 рази на добу протягом 10-15 днів. Під час прийому препарату слід уникати вживання спиртних напоїв. Після вживання 40 капель «Барбовал» вміст алкоголю в крові - 0,1 проміле.
На підставі проведеного аналізу зібраних у ході службового розслідування матеріалів дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 05.09.2023 року прибув до підрозділу поліції та заступив на службу у стані алкогольного сп'яніння.
Надаючи оцінку обставинам, встановленим у висновку службового розслідування, які слугували підставою для застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, апеляційний суд вказує про таке.
Так, нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку, про що йдеться у пункті 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів».
У свою чергу, Верховний Суд, дотримуючись таких рекомендацій, у постанові від 04.10.2018 року у справі №806/2272/16, вказав:
«… відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» при розгляді справ нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом».
У даному випадку, з матеріалів справи слідує, що перебування позивача на службі в стані алкогольного сп'яніння зафіксовано, зокрема за допомогою приладу «Drager Alcotest». Так, результат огляду, проведеного 05.09.2023 року, тест 2126, з використанням приладу «DRAGER ALKOTEST» склав 0,56 проміле.
Судова колегія вказує, що даний технічний прилад є газоаналізатором для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі.
Враховуючи специфіку роботи поліції, в працівників ГУНП в Миколаївській області був наявний спеціальний технічний прилад «Drager Alcotest», який саме у спосіб дихання особи на нього, перевіряв на стан алкогольного сп'яніння, відповідно такий засіб використовувався в поліції для встановлення належного стану працівника поліції на службі безпосередньо під час виконання обов'язків.
Доводи позивача про вживання спиртовмісних лікарських засобів (Барбовал), які насамперед, приймаються як краплі, на переконання колегія суддів є безпідставними, оскільки обсяги вживання вказаних ліків не відповідають встановленим газоаналізатором «Drager Alcotest» обсягом етанолу в організмі.
Окрім того, стан алкогольного сп'яніння старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 під час несення ним служби підтверджено Випискою із медичної карти амбулаторного хворого №2645 та Актом про перебування на службі (роботі) в стані алкогольного сп'яніння.(а.с.90, 91 зворотній бік)
Отже, відповідно до висновків та матеріалів службового розслідування, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 05.09.2023 року перебував на службі у стані алкогольного сп'яніння, що дає підстави для висновку про наявність складу дисциплінарного проступку в діях позивача.
Також, безпідставними є доводи скаржника про те, що 05.09.2023 року о 07 год. 35 хв. під час отримання вогнепальної зброї до проведення інструктажу позивач діяв у відповідності до вимог п.11 розділу I «Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України», затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 року №440, оскільки виконував усний наказ керівника.
Як слідує з матеріалів службового розслідування, опитаний у ході службового розслідування начальник сектору превенції відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції капітан поліції ОСОБА_11 , який 05.09.2023 року заступив відповідальним від керівництва по вказаному підрозділу, вказав про те, що дозволу на видачу та отримання старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 не надавав.
У контексті спірних правовідносин, судова колегія наголошує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Судова колегія зауважує, що адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:
на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення.
Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням
Згідно із усталеною практикою Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Судовий контроль при оцінці актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень є обмеженим.
За загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб'єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Наведений правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 09 травня 2024 року по справі №420/1491/23.
Підсумовуючи вищеозначене, судова колегія уважає, що висновки відповідача, якими суб'єкт владних повноважень мотивував наявність підстав для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, не є довільними, нераціональними, та такими, які не підтверджені доказами або ж помилковими щодо фактів, установлених під час службового розслідування.
Враховуючи установлені обставини справи та з огляду на наведені положення законодавства України, колегія суддів дійшла висновку, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 року у справі №400/13084/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів від 27.09.2023 року №2035, від 10.10.2023 року №763 о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Ю.В. Осіпов