20 вересня 2024 рокусправа № 380/4124/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення під час проходження публічної служби, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, вул. Генерала Григоренка; код ЄДРПОУ 40108833) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати п.6 Наказу №503 від 07.02.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП 8 «Львів» Головного управління Національної поліції у Львівській області про накладення на ОСОБА_1 , старшого сержанта поліції поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області, дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати Наказ №69 о/с від 07.02.2024 року «Про особовий склад» » Головного управління Національної поліції у Львівській області;
- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області з 08 лютого 2024 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час вимушеного прогулу;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 понесені ним в ході розгляду справи судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебував на посаді старшого сержанта поліції поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» Головного управління національної поліції у Львівській області. Наказом № 503 від 07 лютого 2024 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у формі звільнення із служби в поліції. Наказом №69 о/с від 07.02.2024 року «Про особовий склад» ОСОБА_1 звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач вважає накладення дисциплінарного стягнення необґрунтованим і незаконним. Оскільки притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося за один день, а саме 07 лютого 2024 року, виникає питання про належне дотримання Порядку про проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893. Враховуючи строки та терміни призначення та проведення службового розслідування (зокрема таке службове розслідування тривало один робочий день), вважає, що таке розслідування повною мірою не з'ясувало усі необхідні обставини вчинення чи не вчинення дисциплінарного проступку та не врахувало ступінь тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди. З огляду на наведене просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.02.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали десять днів з дня отримання копії ухвали. На виконання вимог ухвали суду позивачем усунуто зазначені недоліки.
Ухвалою суду від 18.03.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
26.03.2024 за вх.№23103 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
04.04.2024 за вх.№16дск з Сихівського районного суду м. Львова надійшов як помилково доставлений до Сихівського районного суду м. Львова відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що в позовній заяві позивач посилається лиш на загальні вимоги Дисциплінарного статуту про проведення службового розслідування, однак не зазначає в чому саме полягає протиправність застосування до позивача п. 6 наказу ГУНП у Львівській області №503 від 07.02.2024 та наказу №69 о/с віл 07.02.2024. Зазначив, що підставою для видання оскаржуваного наказу послужило службове розслідування, проведене за рапортом командира БПСПОП «Львів» ГУНП полковника поліції Романа Кровіцького від 07.02.2024 до ГУНП за вх.№ Рп-63 Працівниками ГУНП у Львівській області проведено службове розслідування. Зазначив, що з метою виконання наказів керівництва НПУ, ГУНП 07.02.2024 в адміністративній будівлі ГУНП у Львівській області зібрано особовий склад підрозділу БПСПОП «Львів» та роз'яснено про необхідність відрядження поліцейських. Однак не зважаючи на наказ, окремі працівники, в тому числі і позивач, відмовились відбувати у відрядження, що виразилось в обговоренні, критиці та невиконанні даного наказу. Водночас, про об'єктивні та непереборні причини, що унеможливлюють невиконання вимог відданого наказу в межах повноважень відповідно до закону, по суті пояснити не могли. За даним фактом було проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що у діях поліцейських, які відмовляються від виконання покладених на них чинних законодавством службових обов'язків, слід вбачати порушення службової дисципліни. Встановлений дисциплінарний проступок на думку відповідача, є таким, що підриває авторитет і довіру до поліції як правоохоронного органу, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим. При цьому, суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є правовий режим воєнного стану, коли на поліцейського покладено додаткові повноваження. Зазначив, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення комісією враховано характер дисциплінарних проступків, вчинених ОСОБА_1 , обставини, за яких скоєно, попередня поведінка, ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо. З огляду на наведене просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
23.04.2024 за вх.№8712ел від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить суд розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про перехід в загальне позовне провадження.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 перебував на посаді старшого сержанта поліції поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» Головного управління національної поліції у Львівській області.
07.02.2024 до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт командира БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області полковника поліції ОСОБА_2 з приводу можливого неналежного виконання службових обов'язків окремими працівниками ГУНП у Львівській області.
Наказом ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 №502 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначено за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП у Львівській області службове розслідування у формі письмового провадження.
З даним наказом позивач ознайомлений, що підтверджується листом ознайомлення з наказом ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 №502.
За результатами проведеного службового розслідування складено та затверджено Висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській, що виразилось у невиконанні наказу ГУНП у Львівській області від 07.02.2024.
Відповідно до вказаного висновку встановлено таке.
07.02.2024 до ГУНП за вх. №Рп- 63 надійшов рапорт командира БПСПО «Львів» ГУНІ полковника поліції Романа Кровіцького, про те, що на виконания вимог шифртелеграми НПУ від 02,02.2024 № 7527 дск, було визначено співробітників батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНІ, які згідно з наказом начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 №10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП ГУНП у Львівській області», у відповідності до Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 10.02.2024 мали б прибути до с. Катеринівка, Кропивницького району, Кіровоградської області для надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію, у підпорядкуванні Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
З метою виконання вищезазначених вказівок керівництва НПУ, ГУНП у Львівській області, 07.02.2024 у приміщенні ГУНП у Львівській області, за адресою пл. Григоренка, 3 в м. Львові було зібрано особовий склад підрозділу та роз?яснено вимоги вищевказаних документів, зокрема вимоги наказу ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 №10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП ГУНП у Львівській області», однак всупереч вимогам чинних нормативних документів, зокрема Дисциплінарного статуту Національної поліції, Присяги поліцейського, працівники батальйону відмовились виконувати згаданий наказ та вибути у службове відрядження, що свідчить про грубе порушення службової дисципліни.
У ході службового розслідування, з метою повного, об?єктивного та всебічного дослідження усіх обставин, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування опитаний командир БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області полковник поліції ОСОБА_2 , пояснив, що з метою виконання наказів керівництва НПУ, ГУНП, 07.02.2024 в адміністративній будівлі ГУНП у Львівській області було зібрано особовий склад підрозділу БПСПОП «Львів» та роз'яснено вимоги наказів, та зокрема те, що у вказане відрядження поліцейські відбувають на певний період часу. Однак не зважаючи на наказ від 06.02.2024 №10 о/с дск «Про службове відрядження», окремі поліцейські БПСПОП «Львів» відмовились відбувати у відрядження, що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні даного наказу, у зв'язку з чим, ним було подано рапорт щодо порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників, ввіреного підрозділу, зокрема поліцейського взводу №1 роти №1 БПСПОП «Львів» ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . У діях поліцейських, які відмовились від виконання покладених на них чинним законодавством службових обов'язків вбачається порушення службової дисципліни.
Опитаний начальник сектору охорони публічного порядку УПД ГУНП у Львівській області підполковник поліції ОСОБА_3 пояснив, що ним був підготовлений наказ від 06.02.2024 №10 о/с дск, відповідно до якого певна кількість поліцейських БПОП ГУПН у Львівській області мали б вибути в іншу область для надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію. Окремі поліцейські відмовились відбувати у відрядження, що виразилось у обговоренні, критиці та невиконанні вимог даного наказу. Водночас про об'єктивні причини, що унеможливлюють невиконання вимог відданого наказу по суті не пояснили.
Опитаний поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_1 пояснив, що із наказом ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 №502 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» ознайомлений. Зважаючи на організаційно-штатні зміни в БПСПОП «Львів», він на даний момент не готовий до відрядження в підрозділ «Лють» у зв'язку з сімейними обставинами та численністю хворіб.
В ході службового розслідування встановлено, що позивача 07.02.2024 о 15:10 год було ознайомлено із наказом «Про призначення та проведення службового розслідування» та запропоновано надати пояснення. О 15:21 ОСОБА_1 завершив писати пояснення проставивши у ньому підписи.
У ході службового розслідування, вивченням причин та обставин неможливості відбути у відрядження на які вказували поліцейські під час відібрання пояснень, комісією встановлено, що під час формування списку поліцейський БПСПОП «Львів» керівництвом ГУНП у Львівській області враховано стан здоров'я, сімейні та особисті обставини поліцейських, перебування частин особового складу БПСПО «Львів» станом на 07.02.2024 в спільних з військовими нарядах відповідно до бойових розпоряджень. Враховано також наявність у поліцейських БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області бойового досвіду, безпосередньої участі у захисті територіальної цілісності України, професійних завдань, знань у наданні медичної допомоги, організаторських та лідерських здібностей, а тому обрані поліцейські цілком підпадають для виконання покладених на них завдань, визначених в наказах керівництва НПУ та ГУНП. Враховано правовий режим воєнного стану на території України, що обумовлює необхідність безумовного виконання поліцейськими завдань у визначений строк, в тому числі участі в складі спеціальних підрозділів в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України.
За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що позивач, будучи працівником правоохоронного органу, нехтуючи Присягою на вірність Українському народові, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, допустив вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні п. 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 щодо відрядження поліцейських БПСПОП ГУНП у Львівській області №10 о/с дск, відданого в межах наданих повноважень та відповідно до Законів України «Про національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
На підставі встановленого, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1,2 частини першої статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VI, пунктів 1,2 ч.1 розділу 7 «Положення про підрозділи поліції особливого призначення», затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 №987, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНІ у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск «Про відрядження поліцейських БІСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VI, застосувати до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.
Відповідно до п.6 Наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №503 від 07.02.2024 за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VI, пунктів 1,2 ч.1 розділу 7 «Положення про підрозділи поліції особливого призначення», затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 Nє 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 №10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, застосовано до поліцейського взводу №l роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНІ у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.
Відповідно до наказу №69 о/с від 07.02.2024 «Про особовий склад» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП відповідно до Закону України «Про національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частин 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) звільнено з 07.02.2024.
Не погоджуючись з оскаржуваним наказом, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 (далі Закон №580-VIII).
Згідно статті 2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Статтею 3 Закону №580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно статті 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №580-VІІІ, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону №580-VIII, визначено види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша).
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина 1статті 59 Закону №580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут).
У преамбулі Закону України №2337-VІІІ від 15.03.2018 вказано, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга).
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1 частини третьої); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (пункт 2 частини третьої); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (пункт 6 частини третьої).
У відповідності до положень частин 1, 2 статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина перша).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина друга).
Згідно із частинами 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту врегульовано, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 1 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС №893 від 07.11.2018, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За припасами статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується (стаття 22 Дисциплінарного статуту).
Суд звертає увагу, що законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов'язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
Аналіз наведених правових норм дає суду підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є факт порушення службової дисципліни, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
Судом встановлено, згідно послужного списку ОСОБА_1 , відповідно до наказу ГУНП №89 о/с від 19.02.2021 такого призначено на посаду поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції особливого призначення «Львів» ГУНП 22.02.2021.
Суд звертає увагу, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало, зокрема, порушення вимог пунктів 1,2 частини першої статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VI, пунктів 1,2 ч.1 розділу 7 «Положення про підрозділи поліції особливого призначення», затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 №987, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНІ у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск «Про відрядження поліцейських БІСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону.
Так, відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв?язку.
Згідно пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов?язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов?язує поліцейського безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов?язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов?язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Наказом ГУНП у Львівській області від 11.06.2021 №21 затверджено Положення про батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області (далі - Положення № 21).
Відповідно до п.1.1 Розділу 1 Положення №21 Батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області (далі - підрозділ) є високомобільним спеціальним структурним підрозділом ГУНП у Львівській області, створеним з метою належного забезпечення прав та свобод громадян, захисту суспільства від злочинних посягань, забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, культурно-масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій по затриманню озброєних злочинців, виконання завдань, визначених Законом України «Про боротьбу з тероризмом» та несення служби в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», ліквідації аварій та стихійних лих.
Підрозділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради країни, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п.3.5 Розділу ІІІ Положення №21 до обов?язків підрозділу входить сприяння забезпеченню, відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Пунктами 4.1 та 4.2 Положення № 21 визначено, що підрозділ виконує покладені на нього завдання у взаємодії зі службами, підрозділами національної поліції України, Національною гвардією України, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та державного кордону і населенням. Підрозділ бере участь разом зі службами, підрозділами Національної поліції України, Національною гвардією України, центральними та місцевими органами виконавчої влади у проведенні заходів, спрямованих на розшук і затримання осіб, які підозрюються в скоєнні кримінальних правопорушень, озброєних та інших злочинців, які становлять суспільну небезпеку, звільнення заручників, припинення діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, а також заходів пов'язаних із припиненням терористичної діяльності.
Відповідно до п. 5.2 Розділу V Положення №21 за наказом ГУНП у Львівській області, підписаним начальником ГУНП у Львівській області або особою, яка виконує його обов'язки з метою участі в поліцейських операціях підрозділ відряджається до інших регіонів держави окремо, або у складі зведених загонів.
Так, відповідно до посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 , затвердженої 17.01.2022, до завдань та обов'язків позивача входить, зокрема,:
2.1 Бере безпосередню участь у:
- ефективному виконанні покладених на підрозділ завдань та функцій, щодо дотримання прав свобод людини та громадянина, боротьбі зі злочинністю, забезпеченні публічної безпеки та порядку в межах повноважень, передбачених керівними органами Національними поліції України;
- операції Об'єднаних сил, відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».
З матеріалів справи вбачається, що позивач склав Присягу працівника поліції на вірність Українському народові, згідно якої усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягнув вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відтак, у діях поліцейського, в даному випадку ОСОБА_1 , який відмовився від виконання покладних на нього чинним законодавством службових обов'язків, вбачається порушення службової дисципліни.
Суд приходить до висновку, що встановлені в ході проведення службового розслідування порушення ОСОБА_1 позивачем не спростовані.
Так, у позовній заяві представника позивача стверджує, що враховуючи строки та терміни призначення та проведення службового розслідування (зокрема таке службове розслідування тривало один робочий день), важко вважати, що таке розслідування повною мірою з'ясувало усі необхідні обставини вчинення чи не вчинення дисциплінарного проступку та врахувало ступень тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.
Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Подібна за змістом позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.05.2019 у справі №815/2658/17.
Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання працівника поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Подібний за змістом висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №810/2073/16, від 14.07.2022 у справі №520/1795/19, від 30.08.2022 у справі №120/8381/20-а, від 19.05.2022 у справі №480/4079/18, від 12.05.2022 у справі №260/1/19.
Також, суд звертає увагу, що працівники поліції повинні діяти па підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв'язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов'язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
Варто також зазначити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання поліцейського. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а з подібних правовідносин.
Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12.01.2012 у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п.38).
Суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є той факт, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на теперішній час, тобто той стан, коли з 24.02.2022 на співробітників поліції покладено виконання своїх функціональних обов'язків, так і додаткових повноважень і завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України. Український народ розраховує на те, що поліцейські, як представники держави, будуть сумлінно виконувати свої обов'язки.
Відповідно до ст. 18 Закону № 2337, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях ( ч. 3 ст. 26 Закону № 2337).
Згідно із ст. 27 цього ж Закону, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Судом встановлено, що в ході проведеного службового розслідування позивача було ознайомлено з наказом про призначення та проведення службового розслідування, запропоновано надати пояснення.
У письмових пояснень, які були надані позивачем, останній зазначив, що із наказом ГУНП у Львівській області від 07.02.2204 №502 про призначення та проведення службового розслідування ознайомлений. На даний момент не готовий відряджатися в підрозділ у зв'язку з сімейними обставинами та численністю хворіб.
Жодних інших пояснень позивачем подано не було, як і не було заявлено будь-яких клопотань щодо не можливості подання доказів у підтвердження зазначено.
Тобто, у даному випадку відсутні підстави для висновку про недотримання відповідачем процедури службового розслідування. При цьому, суд враховує, що позивач не оскаржує дотримання відповідачем процедури проведення службового розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, про що відсутній спір між сторонами, позивач не заперечує факт того, що він відмовився виконувати наказ про відрядження.
Обґрунтування позовних вимог у цілому стосується незгоди позивача із суттю висновку службового розслідування, покладеного в основу оскаржуваного наказу. При цьому, позивач посилається на недоведеність службовим розслідуванням факту допущення ним порушень службової дисципліни, оскільки вважає, що строк проведення службового розслідування тривав один день, однак жодним чином не обґрунтовує, чим такий строк впливає на суть вчиненого позивачем порушення службової дисципліни.
Варто зауважити, що з метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, особовий склад Національної поліції було переведено на посилений варіант несення служби з 24.02.2022
Під час дії воєнного стану до працівника поліції висунуті більш жорсткі вимоги щодо дотримання службової дисципліни та безпосередньо здійсненні своєї службової діяльності.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.
У постанові від 26.01.2022 у справі № 620/39721 Верховний Суд вказав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Отже, в аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
Вказане узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та від 21.07.2022 у справі №160/11795/20.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувані накази, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, а відтак є правомірними та не підлягають скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на наведене вище, суд погоджується з доводами представника відповідача, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, у даному випадку було належним чином доведено представником ГУ НП у Львівській області при розгляді цієї справи.
Це означає, що спірні накази відповідають вимогам законодавства і підстави для їх скасування відсутні.
Оцінивши наявні у справі докази, наведені аргументи учасників справи, суд констатує, що позов є не обґрунтованим, а тому у його задоволенні необхідно відмовити у повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення під час проходження публічної служби - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна