20 вересня 2024 рокусправа № 380/12077/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пл. Маланюка 6, м. Львів, код ЄДРПОУ 13817458) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛЕМБЕРГМІТ» (вул. Галицька 143, с. Старий Яричів, Львівський р-н., Львівська обл., код ЄДРПОУ 42059638) про стягнення санкцій,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛЕМБЕРГМІТ», у якій позивач просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛЕМБЕРГМІТ» на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю -109830,08 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
В обґрунтування позову зазначає, що згідно з отриманою інформацією у відповідача у 2023 році середньооблікова кількість штатних працівників - 40 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 1 особа; норматив працевлаштування осіб з інвалідністю - 2 особи. Вказує, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю впродовж звітного 2023 року відповідачем не виконано на 1 особу. На день подання позову 05.06.2024 року при обліковій ставці НБУ 13,5%, одноденний відсоток пені становить 13,5% * 120% / 100 / 366 = 0,04% від суми заборгованості. Розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу становить 107634,53 грн., а отже розмір пені за один день прострочки становить 107634,53 грн. * 0,04% = 43,05 грн. Кількість днів існування боргу у період з 16.04.2024 року по 06.06.2024 року становить 51 день. Сума пені, яку необхідно сплатити: 43,05 грн. * 51 день = 2195,55 грн.
Ухвалою суду від 12.06.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що твердження позивача про недотримання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю упродовж звітного 2023 року не виконано на 1 особу, не відповідають дійсності з огляду на те, що у 2023 році у відповідача працювали 2 особи з інвалідністю. Зауважує, що обставини щодо невиконання суб'єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно і для накладення на такого роботодавця адміністративно- господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, повинні бути підтверджені актом перевірки органу Держпраці, оскільки на підставі відповідних змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці. в матеріалах справи відсутні докази того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання Відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік. Вважає, що позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання позивачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, діючи з перевищенням своїх повноважень всупереч положенням частини 2 статті 19 Конституції України, звернулося з позовом про стягнення адміністративно- господарських санкцій та пені. Окрім того, до матеріалів справи долучено лише сам Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, який зі слів позивача здійснений виключно на підставі даних податкової звітності відповідача, що самі по собі не доводять невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідач перебуває на обліку в Львівському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Позивачем в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік та розміщено його в електронному кабінеті відповідача 07.03.2024 року.
Згідно з цим розрахунком середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік становила 40 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа, а норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 2 особи.
Відповідно до згаданого розрахунку, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 107634,53 грн.
Змістом спірних правовідносин є невиконання нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2023 році.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №875-XII).
Згідно зі ч.1 ст.17 цього Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю (ч.2 ст.17 Закону №875-XII).
Частиною третьою ст.17 Закону №875-XII передбачено, що відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я осіб з інвалідністю.
Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (ч.1 ст.18 Закону №875-XII).
Згідно із ч.3 ст.18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті (ч.6 ст.19 Закону №875-XII).
Згідно із ч.7 ст.19 Закону №875-XII отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Відповідно до ч.8 ст.19 Закону №875-XII отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.
Як передбачено у ч.9 ст.19 Закону №875-XII порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування (ч.10 ст.19 Закону №875-XII).
Відповідно до ч.11 ст.19 Закону №875-XII керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону (ч.12 ст.19 Закону №875-XII).
Як передбачено у ч.13 вказаної норми розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону №875-XII).
Згідно із ч.4 ст.20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд робить висновок, що саме на органи Держпраці законодавчо покладений обов'язок перевірки факту невиконання суб'єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб'єкта господарювання виникає обов'язок сплатити адміністративно-господарські санкції.
Як уже згадувалось раніше, позивач зазначає, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2023 році, яким, відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 1 особа, при цьому, норматив - 2 особи.
В матеріалах справи наявні наступні документи:
- наказ (розпорядження) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛЕМБЕРГМІТ» №42 ВК від 28.12.2018 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 , якому відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААА №838357 від 18.09.2018 встановлено третю групу інвалідності;
- наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛЕМБЕРГМІТ» №49 ВК від 31.10.2023 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 , якому відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААВ №735788 від 20.04.2023 встановлено третю групу інвалідності.
Із зазначених документів вбачається, що у 2023 році відповідачем були працевлаштовані 2 особи з інвалідністю.
Як наслідок, суд робить висновок, що відповідачем було дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у кількості двох працівників, а тому позовні вимоги у даному випадку є безпідставними.
З огляду на викладене, судом не встановлено у діях відповідача порушення виконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, вказані витрати поверненню не підлягають.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
у задоволенні позову Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛЕМБЕРГМІТ» про стягнення санкцій - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 20.09.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович