справа№ 380/4267/24
з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
20 вересня 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого батька ОСОБА_2 , донарахованої йому за життя на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №380/13355/22 в сумі 286 673,72 грн;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію її померлого батька ОСОБА_2 , донараховану йому за життя на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №380/13355/22 в сумі 286 673,72 грн.
Рішенням суду від 11 квітня 2024 року у справі №380/4267/24 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 у сумі 286 673,72 грн і залишились недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити виплату ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) пенсії в розмірі 286 673,72 грн, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 380/13355/22, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Ухвалою від 23.04.2024 виправлено описки в рішенні суду в частині адреси проживання та РНОКПП позивача.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 380/4267/24 - без змін.
Рішення суду набрало законної сили 28.06.2024.
Як встановлено судом із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», на підставі вказаного рішення, судом було виготовлено виконавчі листи, які видано 23 липня 2024 року.
11.09.2024 позивач звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю, у якій просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області до суду звіт про виконання рішення суду у тридцятиденний строк. Заява мотивована тим, що станом на момент звернення до суду відповідач не провів нарахування відповідачу визначеної судом пенсійної виплати у розмірі 286 673,72 грн та не вчинив інших дій, спрямованих на виконання вказаного рішення суду. Таким чином, позивач вважає, що відповідач не виконує рішення суду, у зв'язку із чим звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю.
Відповідач 18.09.2024 подав заперечення на заяву про встановлення судового контролю, у яких вказав, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 у справі № 380/4267/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області внесено зміни в розрахунок на доплату за Дорученням №Д 1303013703/6, розраховану на виконання судового рішення у справі №380/13355/22 у сумі 286 673,72 грн. за позовом ОСОБА_2 шляхом заміни отримувача зазначених коштів з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . Зазначена сума доплати у розмірі 286 673,723 грн. обліковується в реєстрі судових рішень із зазначенням отримувача коштів - ОСОБА_1 . Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених судом зобов'язань, в межах компетенції та в порядку, визначеному чинним законодавством. Таким чином, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Таким чином, дане судове рішення виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повністю в межах покладених судом зобов'язань та відповідно до чинного на момент виконання судового рішення законодавства. Заявником не доведено нехтування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вимог суду, викладених у рішенні від 11.04.2024 у справі № 380/4267/24.
При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною другою статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Вказані висновки щодо застосування положень статті 382 КАС України викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а.
Суд зазначає, що метою застосування до суб'єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Водночас, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)», № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відтак, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Судом встановлено з матеріалів справи, що на виконання рішення суду від 11 квітня 2024 року у справі № 380/4267/24 відповідачем було внесено зміни в розрахунок на доплату за Дорученням №Д 1303013703/6, розраховану на виконання судового у справі №380/13355/22 у сумі 286 673,72 грн, пенсіонер ОСОБА_2 , шляхом заміни отримувача зазначених коштів з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 згідно з вказаним рішенням суду.
При розгляді заяви позивача суд враховує правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13.08.2018 у справі №757/29541/14-а, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10.2021 у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі №360/4705/20, згідно з яким, невиконання судового рішення пенсійним органом в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Відтак суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вжило усіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду, а невиплата коштів за відсутності відповідних бюджетних надходжень не може вважатись ухиленням відповідача від виконання судового рішення. Відтак встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення за змістом спірних правовідносин, не буде ефективним способом забезпечення виконання рішення суду та не сприятиме поновленню порушеного права позивача в частині здійснення необхідних виплат, оскільки такі виплати будуть проведені відповідачем при надходженні коштів із Державного бюджету України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не надала доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав результату та про недоцільність зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, а тому відсутні підстави для встановлення судового контролю.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 382 КАС України суд,-
у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі №380/4267/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.
Суддя Чаплик І.Д.