23.09.2024 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/842/24
Провадження № 3/533/478/24
23 вересня 2024 року селище Козельщина
Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., за участю секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.; особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; місце проживання: АДРЕСА_1 ; не працює; одружений; має на утриманні неповнолітніх дітей 2007, 2009, 2012, 2013 років народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; має ІІІ групу інвалідності, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
- за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.09.2024 серії ВАД № 370198 у цей день «14.09.2024 близько 14 години 20 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов'язків щодо виховання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 2012 року народження, у результаті чого останні їздили на автомобілі Таврія, державний номерний знак НОМЕР_2 , наражаючи себе на небезпеку, як наслідок - батько не виконав вимоги ст. 150 СК України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП».
Громадянин ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою визнав повністю, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення факту не заперечував. Пояснив, що заснув і не бачив, коли діти взяли автомобіль.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, суддя установила таке.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
У відповідності до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей у виді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1-2 ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП органом поліції надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення від 14.09.2024 серії ВАД № 370198 (а.с.3);
- письмові пояснення ОСОБА_3 від 14.09.2024, в яких він зазначив, що 14.09.2024 близько 11 години дня, він з братом ОСОБА_2 вирішили скористатись тим, що батько ОСОБА_1 відпочивав у своїй кімнаті та взяли покататись його авто марки Таврія білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_3 . Далі вони знайшли ключі від авто та поїхали по вулиці. Виїхавши на польову дорогу неподалік їхнього будинку, автомобіль отримав технічні неполадки, після чого вони вирішили втекти. Далі вони побачили, що біля авто, яке вони покинули на польовій дорозі, знаходяться працівники поліції, вони підійшли до них та вирішили в усьому зізнатись (а.с. 4);
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 14.09.2024, відповідно до яких 14 вересня 2024 року близько 11 години він зі своїм братом ОСОБА_3 вирішили скористатись тим, що батько ОСОБА_1 відпочивав. Взяли його авто марки Таврія білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_3 та поїхали покататися. Далі він сів за кермо авта і вони поїхали. Коли вони виїхали на польову дорогу, неподалік їхнього будинку, авто зазнало технічних пошкоджень. Після чого вони вирішили втекти. Коли біля авто вони побачили поліцію, вирішили у всьому зізнатися (а.с.5);
- письмові пояснення ОСОБА_4 від 14.09.2024, в яких вона зазначила, що 14.09.2024 близько 11 години 30 хвилин до неї підійшла її донька ОСОБА_5 та повідомила, що бачила двох малолітніх хлопців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які керували транспортним засобом марки Таврія білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_2 (а.с.6);
- письмові пояснення ОСОБА_5 від 14.09.2024, відповідно до яких 14.09.2024 о 14 годині 20 хвилин вона прямувала з магазину додому та побачила, що двоє малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яким по 10 та 12 років, перебували за кермом автомобіля, власником якого є ОСОБА_1 . Далі хлопці завели автомобіль та поїхали у бік центра села. Вона вирішила їх зняти на мобільний телефон (а.с. 7);
- постанову Козельщинського районного суду Полтавської області від 10.04.2024 у справі № 533/214/24, якою звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Аналізуючи надані органом поліції докази на підтвердження наявності події та складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП суддя установила таке.
Для притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП необхідно встановити факт повторного протягом року вчинення дій, передбачених частиною першою статті 184 КУпАП, після накладення адміністративного стягнення за вчинення такого правопорушення.
Відповідно до постанови Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2024 року у справі 533/214/24 ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП та оголошено йому усне зауваження (а.с. 8-9).
Статтею 24 КУпАП передбачено виключний перелік адміністративних стягнень, які покладаються на осіб за вчинення адміністративних правопорушень. Такого виду адміністративного стягнення як усне зауваження перелік стягнень, наведених у ст. 24 КУпАП, не містить. Отже усне зауваження адміністративним стягненням не вважається.
З наведеного слід дійти висновку, що матеріали справи не містять доказів накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення протягом року за будь-яке з порушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, що є обов'язковою умовою для кваліфікацій дій особи за частиною другою статті 184 КУпАП.
Крім того, з викладеної у протоколі фабули суті адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП повторне вчинення правопорушення у провину особі не ставилося.
Визнання вини особою та сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є достатніми доказами вчинення адміністративного правопорушення за відсутності інших належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вини особи (повторності вчинення правопорушення).
Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Як уже зазначалось вище, згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних, достатніх та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
З урахуванням наведених обставин слід дійти висновку, що матеріали адміністративної справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП. У вчиненні ж правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП ОСОБА_1 не звинувачено.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та не має права самостійно обирати частину статті, за якою особу має бути притягнуто до адміністративної відповідальності, або норму нормативно-правового акту, яку порушила особа. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Викладене вище надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. 184, п. 1 ч. 1 ст. 247, статями 251-252, 256, 276, 279, 283-284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.П. Козир