23.09.2024 Справа №607/20471/24
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк Віктор Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли від ВП 1 м. Тернопіль Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 11.09.2024 року о 15:30 годині в с. Великий Глибочок Тернопільського району по вулю. Польовій, 10, керував ТЗ Хонда DIO, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) від проходження огляду на визнання стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ, та проведення огляду у КНП Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань ТОР, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду матеріалів.
За рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак судом постановлено розглядати справу за особистої відсутності ОСОБА_1 котрий не повідомив про причину неявки.
Розглянувши матеріали справи, приходжу до таких висновків.
На підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення судом досліджено протокол серії ЕПР1 №127274 від 11.09.2024 року; рапорт поліцейського від 11.09.2024 року; копію постанови серії ББА №615069 від 11.09.2024 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення водія на огляд від 11.09.2024 року; матеріали відео зйомки та довідку про наявність посвідчення водія.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху, визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року за №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Ознаки алкогольного сп'яніння визначені в п.3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованій в МЮ України 11.11.2015 року за №1413/27858.
Так, ознаками алкогольного сп'яніння є, в тому числі, запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктами 3,4 вказаного вище Порядку встановлено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗі Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зміст оглянутих в засіданні доказів дозволяє достеменно ствердити, що ОСОБА_1 11.09.2024 року о 15:30 годині в с. Великий Глибочок Тернопільського району по вулю. Польовій, 10, керував ТЗ Хонда DIO, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) від проходження огляду на визнання стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ, та проведення огляду у КНП Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань ТОР, відмовився.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. З цих підстав ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, ступінь вини, особу порушника, його майновий стан та вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605, 60 гривень.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців після її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання зупиняється до розгляду скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
СуддяВ. М. Братасюк