Справа №461/2586/24
/заочне/
11 вересня 2024 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.,
секретаря судових засідань Курилюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
Позовні вимоги.
Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 18.11.2021 року ОСОБА_1 уклала з Акціонерним товариством "Альфа Банк" угоду про надання споживчого кредиту № 501393036. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем, відповідно до умов договору, виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 1 500 000,00грн. Однак відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач має заборгованість перед банком в розмірі 1 707 924,16 грн.
Позивач також зазначив, що загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства "Альфа Банк" (далі АТ «Альфа Банк») затверджено рішення про зміну найменування з АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк».
Рух справи в суді.
Ухвалою суду від 29.03.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в судове засідання.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.05.2024 року було постановлено перейти до розгляду справи за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи без його участі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судові засідання призначені на 25.06.2024 року, 11.09.2024 року не з'явилась хоча була належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами, повістку про виклик в судове засідання відповідачу направлено рекомендованими листами, проте, відповідно до довідок відділення поштового зв'язку вищевказані документи не вручені та повернуті на адресу суду, оскільки "адресат відсутній за вказаною адресою".
Верховний суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 сформував правовий висновок про те, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Тому, за згодою позивача, у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
18.11.2021 року ОСОБА_1 шляхом надсилання Оферти ПАТ «Альфа Банк» на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501393036, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, висловила бажання укласти угоду про надання споживчого кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії в розмірі 1 500 000,00грн, із зобов'язанням повернути використану суму кредиту та сплатити процентів за користування кредитними кошти в розмірі 25% річних, строком на 60 місяців, за типом кредиту «Кредит готівкою».
Згідно із п. 3 Оферти визначено умови споживчого кредиту, а саме, що кредит надається позичальнику на власні потреби із визначеною датою повернення кредиту 18.11.2026 року.
18.11.2021 року шляхом підписання Акцепту, пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладання угоди про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, ОСОБА_1 підтверджує акцепт публічної пропозиції та укладання кредитного договору між нею та АТ «Альфа Банк».
Підписанням вищевказаного Акцепту відповідач підтвердила, що вона ознайомлена зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту; з нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами Національного банку України; із інформацією, зазначеною в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці Банку у мережі Інтернет за посиланням www.alfabank.ua.
У додатку №1 до кредитного договору № 501393036 від 18.11.2021 року відображений Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості сукупних послуг, які позичальник в продовж всього строку дії кредитного договору повинен виконувати.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковим касовим (меморіальним) ордером № 709963273 від 18 листопада 2021 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, у ОСОБА_1 станом на 13.02.2024 року існує заборгованість за кредитним договором № 5013393036 в сумі 1707,924,16 грн., з яких: 1292118,52 грн. - заборгованість за кредитом, 415805,64 грн. - заборгованість за відсотками. Останній платіж за кредитом, згідно розрахунку, відповідач здійснила 31.05.2023 року.
Крім того, на підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами відповідачем, представником позивача до позовної заяви долучено виписку по особовому рахунку відповідача за період з 18.11.2021 року по 13.02.2024 року.
Судом встановлено, що 26.01.2024 року АТ «Сенс Банк» звернувся з досудовою вимогою до ОСОБА_1 щодо виконання договірних зобов'язань. Згідно даної вимоги АТ «Сенс Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором АТ «Сенс Банк» буде змушено звернутись за захистом своїх прав до суду.
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" було прийнято рішення про зміну найменування банку АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк", а також внесені зміни до Статуту АТ "Альфа-Банк" шляхом затвердження його в новій редакції.
30.11.2022 були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінено найменування банку з АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк".
Крім того, представником позивача долучено до матеріалів позову копію договору про внесення змін до Генерального договору № 152/В/2019 від 2019 року укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів», відповідно до якого максимальний ліміт заборгованості за вказаним договором було встановлено на рівні 500000 грн.
Мотиви прийняття рішення судом.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом частини першої статті 615 ЦК України не припустима одностороння відмова від зобов'язання.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно вимог ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. ОСОБА_1 , під час укладення кредитного договору, ознайомилась з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.
Оскільки, кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що остання погодилась з його умовами та зобов'язалась виконувати їх.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надана банком виписка за рахунком позичальника, у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, у повному обсязі підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено довідці-розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, що підтверджується належними та допустимими доказами, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.
Відповідач (позичальник) свої зобов'язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком. Крім того, відповідач не оспорив дані розрахунки, не подав доказів на їх повне або часткове спростування.
Таким чином, як встановлено при розгляді справи, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 25618,86 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-- задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №501393036 від 18.11.2021 року в розмірі 1707924 (один мільйон сімсот сім тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 16 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» сплачений судовий збір в розмірі 25618 (двадцять п'ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 86 коп.
Повний текст рішення виготовлено 20 вересня 2024 року.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суддя Мироненко Л.Д.