Справа № 947/29348/24
Провадження № 1-кс/947/12567/24
20.09.2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження №12022162510000492 від 04.05.2022 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Марівка Свердловського району Луганської області, громадянин України, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 , працюючий на посаді першого заступника директора Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, раніше не судимий.
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження №12022162510000492 від 04.05.2022 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обставини кримінального правопорушення викладені прокурором письмово в клопотанні.
Прокурор звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, а також продовження існування ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив суд задовольнити його, посилаючись на підстави викладені в клопотанні.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання в частині застосування певних обов'язків.
Підозрюваний підтримав доводи захисника.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.5, ч.6 ст.194 КПК України - обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Як встановлено в судовому засіданні 23.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
26.07.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси №1-кс/947/9751/24 задоволено частково клопотання детектива погодженого прокурором та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено розмір застави, що становить 2 301 280 гривень.
Одночасно з цим, у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою;
не відлучатися за межі України, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування з свідками, підозрюваними та іншими учасниками кримінального провадження, визначеними слідчим або прокурором;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.
На теперішній час підозрюваний ОСОБА_4 звільнений з під варти, у зв'язку з внесенням застави у розмірі 2 301 280 гривень.
Строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , у зв'язку з внесенням застави спливає 23.09.2024.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення є обґрунтованою, оскільки підтверджується наступними доказами, здобутими під час досудового розслідування, зокрема:
-Аналітична довідка № 2/24.13-03-18 від 28.11.2022;
-Протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
-висновком експерта № 22-5477 за результатами проведення судової - товарознавчої експертизи;
-висновком експерта № 23-2817 за результатами судової - економічної експертизи;
-висновком експерта №24-2654 товарознавчої експертизи;
-висновком експерта № 24-2654/2 судово-економічної експертизи;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
За такого, слідчий суддя, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню № 12022162510000492 від 04.05.2022 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_4 мають місце процесуальні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 2 ст. 364 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
Підозрюваний ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
ОСОБА_4 має досвід роботи в правоохоронних органах, а тому останній обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, та може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо).
Вказані дані, у своїй сукупності, свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи наведені вище обставини, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню, оскільки під час його розгляду прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного вище злочину, наявність вищевказаних ризиків, що є підставою подальшого застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а також неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування інших менш суворих запобіжних заходів, що передбачені ст. 176 КПК України.
На підставі вище викладеного та керуючись ст .ст. 181, 199 КПК України, -
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження №12022162510000492 від 04.05.2022 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії визначених ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу від 26.07.2024 року обов'язків до 22 жовтня 2024 року включно.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у доход держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1