Справа № 946/7481/24
Провадження № 1-кс/946/2304/24
20 вересня 2024 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_2 про відвід дізнавача СД Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, -
16.09.2024 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, яким просить відвести дізнавача СД Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , мотивуючи тим, що вона є відповідачем за його позовною заявою у цивільній справ № 522/9101/24-Е.
Вивчивши клопотання та додатки долучені до нього, приходжу до висновку, що клопотання слід повернути особі, яка його подала, з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Підстави для відводу дізнавача визначені у ст. 77 КПК України. Так, згідно із вказаною статтею, прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 80 КПК України). Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 5 ст. 80 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява №33949/02) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38) (п. 49).
Як встановлено, ОСОБА_2 , заявляючи відвід дізнавачу СД Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , не зазначив відомості про номер кримінального провадження в рамках якого просить відвести зазначеного дізнавача від здійснення досудового розслідування.
Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що клопотання про відвід дізнавача подано до матеріалів справи № 946/7304/24, провадження № 1-кс/946/2227/24, та зареєстровано за № 946/7481/24, провадження № 1-кс/946/2304/24.
Так, справа № 946/7304/24, провадження № 1-кс/946/2227/24 за скаргою ОСОБА_2 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12023162150001173, перебувала в провадженні слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 16.09.2024 року скаргу ОСОБА_2 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12023162150001173 по справі № 946/7304/24, провадження № 1-кс/946/2227/24, повернуто особі, яка її подала, з тих підстав, що до скарги не надано будь-яких доказів, що скарга подана осою, яка має право її подавати, тобто не надано доказів (у тому числі копії повідомлення про підозру) того, що ОСОБА_2 має статус підозрюваного в кримінальному провадженні № 12023162150001173.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 звертаючись до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. 80 КПК України, про відвід дізнавача СД Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , у якому не зазначив відомості про номер кримінального провадження в рамках якого просить відвести зазначеного дізнавача від здійснення досудового розслідування, у слідчого судді об'єктивно відсутня можливість перевірити наявність обґрунтованих підстав у ОСОБА_2 у зверненні з відповідним відводом дізнавача.
Порядок вирішення питання про відвід визначений положеннями ст. 82 КПК України.
Проте чинний кримінальний процесуальний закон не містить регулювання питання щодо повернення заяви (клопотання) про відвід, зокрема дізнавачу та підстави повернення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що у даному випадку необхідно звернутись до загальних засад кримінального провадження, а саме законності, що регламентована ст. 9 КПК України, а саме ч. 6, якою визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тому слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо:
1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;
3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне зазначене клопотання повернути особі, яка його подала.
Керуючись ст. 7, 9, 77, 80, 82, 304, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_2 про відвід дізнавача СД Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області - повернути особі, яка його подала.
Слідчим суддею роз'яснюється, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1