Постанова
Іменем України
23 вересня 2024 року
м. Харків
справа № 638/19743/23
провадження № 22-ц/818/2525/24
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Мальованого Ю.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника Письменної Вікторії Миколаївни , на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2024 року, ухвалене суддею Агаповим Р.О., -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17 495,00грн. безпідставно набутих грошових коштів, 401,34грн. - інфляційних втрат , 391,12грн. - 3% річних.
В іншій частині -відмовлено.
Судовий збір компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 504,66грн. - на відшкодування витрати на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі представника Письменної В.М. , просить рішення суду в частині стягнутого судом розміру витрат на правову допомогу скасувати та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000грн. повністю підтверджені належними та допустимими доказами.
Обгрунтувань визначення розміру витрат на правову допомогу у розмірі 504,66грн. судом в рішення суду не наведено.
Наданий розрахунок понесених нею витрат на правничу допомогу повністю відповідає мінімальним ставкам адвокатського гонорару, які затверджені рішенням №13/17 Ради адвокатів Харківської області від 21 липня 2021 року, та реальній вартості адвокатських послуг.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.
Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині витрат на правничу допомогу, тому в іншій частині рішення суду колегією суддів не переглядається.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Стягуючи з відповідача витрати понесені позивачем за надання правової допомоги в розмірі 504,66грн. суд першої інстанції виходив з обсягу фактично наданих адвокатом послуг та пропорційної розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч.ч.1-3 ст.137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 1 та пунктом 2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До суду на підтвердження витрат на правничу допомогу разом із позовною заявою було надано наступні документи:
копію договору про надання правничої допомоги від 29 листопада 2023 року, укладений між адвокатом Письменною В.М. та ОСОБА_1 ;
додаток №1 до договору про надання правничої допомоги від 29 листопада 2023 року;
копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №002572;
копію ордера на надання правничої (правової) допомоги;
платіжну інструкцію №@2PL853756 на суму 10 000грн.
Згідно п.1.2 договору про надання правничої допомоги клієнт доручає, а адвокат бере на себе обов?язок надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов?язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.
Відповідно до п.2.4 клієнт зобов?язується своєчасно оплатити послуги адвоката, згідно Додатка №1 до цього договору.
Як вбачається із додатку №1 до договору про надання правничої допомоги за виконання зобов?язань передбачених договором про надання правничої допомоги від 29 листопада 2023 року, клієнт зобов?язується сплатити адвокату готівкою кошти в розмірі 10 000грн.
На підтвердження оплати в сумі 10 000грн. позивачем надано платіжну інструкцію №@2PL853756 на суму 10 000грн.
Натомість відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти зазначеного розміру витрат на правову допомого, оскільки позивачем не надано доказів їх фактичного понесення (сплати).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).
Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи характер виконаної адвокатом Письменною В.М. роботи роботи наданої у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, а також з урахування заперечень відповідача щодо розміру витрат на правничу (правову) допомогу, колегія суддів дійшла висновку доведеність позивачем понесених нею витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 10 000грн.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Разом з тим, частиною 1 та пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як свідчать матеріали справи у грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, в якому містилася одна вимогам немайнового характеру та вимоги майнового характеру на загальну суму 362 370,56грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17 495,00грн. безпідставно набутих грошових коштів, 401,34грн. - інфляційних втрат , 391,12грн. - 3% річних.
В іншій частині -відмовлено.
Судовий збір компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 504,66грн. - на відшкодування витрати на професійну правничу допомогу.
Із змісту рішення вбачається, що судом було задоволено одну вимогу майнового характеру на загальну суму 18 287,46грн., що становить 5,0466% задоволених позовних вимог.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог складатиме 504,66грн. (10 000грн * 5,0466%).
Зазначена суму була стягнута судом першої інстанції з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, яке ухвалене з дотримання вимог закону.
Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника Письменної Вікторії Миколаївни , - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2024 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
Ю.М. Мальований