Справа №498/773/24
Провадження по справі №1-кп/498/81/24
18 вересня 2024 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду сел. Велика Михайлівка Одеської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 17 травня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024162260000172 від 13.03.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Данилівка Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України,
25.02.2024 року приблизно о 23:00 год. обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , будучи достовірно поінформованим про злочинне походження майна, отримав заздалегідь не обіцяне майно від своєї знайомої (матеріали щодо якої розглядаються в іншому кримінальному провадженні за фактом крадіжки у ОСОБА_6 , належного йому майна), що складається з частини викраденого нею у ОСОБА_6 майна, а саме: двоспальний матрац білого кольору вартістю 1500 гривень, газову плиту коричневого кольору марки «Greta» вартістю 2500 гривень, килимову доріжку, довжиною три метри та шириною один метр коричневого кольору, вартістю 350 гривень, килим довжиною три метри та шириною два метри коричневого кольору, вартістю 600 гривень, підковдру помаранчевого кольору, вартістю 20 гривень, два крісла з оббивкою коричневого кольору, вартістю 600 гривень, газовий побутовий балон, об'ємом 50 літрів, червоного кольору, вартістю 500 гривень, прасувальну дошку, синього кольору, вартістю 400 гривень.
Надалі обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи с прямим умислом та корисливим мотивом, завідомо знаючи, що вищевказане майно одержане ОСОБА_7 кримінально-протиправним шляхом, отримав його від останньої, перевіз на власному транспортному засобі до житлового будинку за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 та в подальшому користувався ним доки співробітники поліції не вилучили у нього це майно.
Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 198 КК України - заздалегідь не обіцяне отримання майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) майна, одержаного кримінально протиправним шляхом.
Через канцелярію суду від потерпілого ОСОБА_6 надійшла заява в якій він підтверджує свою згоду прокурору на затвердження угоди про визнання винуватості та просить затвердити угоду про визнання винуватості в порядку п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України та просить провести судове засідання у його відсутність.
17 травня 2024 року за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_6 між прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області - ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченомуст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024162260000172 від 13.03.2024 року угоду про визнання винуватості, відповідно до положень якої обвинувачений ОСОБА_4 розкаявся, визнав провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України.
Відповідно до угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 , останні дійшли згоди, зокрема, щодо формування обвинувачення та його правової кваліфікації за ст. 198 КК України; істотних для даного кримінального провадження обставин; узгоджене покарання та згода сторін на його призначення за ст. 198 КК України у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та покласти на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено характер пред'явленого обвинувачення, вид та розмір узгодженого покарання, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, в тому числі про обмеження права оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності його учасників, не дослідження доказів у судовому засіданні або оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин, обмеження права обвинуваченого на відмову давати показання, подавати та досліджувати докази, внаслідок чого останній заявив про розуміння роз'ясненого, добровільність укладення цієї угоди, повідомивши, що вона у повному обсязі визнає свою провину, підтверджує всі фактичні обставини та щиро розкаюється у скоєному.
З наявної в матеріалах справи заяви потерпілого ОСОБА_6 про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним , вбачається, що потерпілий з наслідками укладення, затвердження, невиконання даної угоди які передбачені ст. 473-46 КПК України ознайомлений.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про винуватість на стадії досудового розслідування, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену міру покарання. Також обвинувачений в судовому засіданні підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, які повністю знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
Під час судового розгляду адвокат ОСОБА_5 повністю підтримала позицію обвинуваченого та наполягала на затвердженні вказаної угоди, оскільки жодних порушень закону під час її підписання не було, вказана угода укладена добровільно без будь-якого примусу, міра покарання відповідає тяжкості скоєного та особі обвинуваченого, наслідки її укладання та затвердження були роз'ясненні всім учасникам провадження.
Прокурор Березівської окружної прокуратури Одеської області - ОСОБА_3 також не заперечувала проти укладення угоди про визнання винуватості, також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, підтвердила в суді, що обвинувачений беззаперечно визнав обвинувачення в обсязі обвинувачення та погодився на призначення вказаного покарання, добровільно відшкодував потерпілій завданий злочином збиток.
Суд також переконаний в тому, що угода сторонами підписана добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов'язань.
Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Згідно п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до нетяжкого злочину, а тому, виходячи з вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, суд вважає, що в даному кримінальному провадженні може бути затверджена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
В судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально - процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.
Узгоджена сторонами угоди міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України.
Суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності його захисника - ОСОБА_5 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст.ст. 314, 368-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Угоду про визнання винуватості від 17 травня 2024 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР № 12024162260000172 від 13.03.2024 року між прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох ) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, поклавши на нього такі обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди та затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Великомихайлівський районний суд Одеської області протягом 30 діб з моменту проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя ОСОБА_1