Справа №491/545/24
23 вересня 2024 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Голубович А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє - адвокат, ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей,
02 липня 2024 року позивач, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Хроменков Володимир Сергійович, звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка вказує, що у зареєстрованому з відповідачем, ОСОБА_3 , шлюбі мають спільних малолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наразі у провадженні Ананьївського районного суду Одеської області знаходиться справа про розірвання шлюбу між позивачкою та відповідачем. На сьогоднішній день відповідач припинив надання матеріальної допомоги на сім'ю та утримання дитини і фактично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Натомість дитина постійно потребує нормального харчування, одягу. Усе це потребує значних коштів і сама позивач не здатна у повній мірі цього забезпечити. Позивачка зазначає, що спільні діти проживають разом із нею та перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання не надає, при цьому є працездатною особою, інших осіб на своєму утриманні немає.
У зв'язку з чим позивачка звернулась до суду з цією позовною заявою та просить стягнути з відповідача, ОСОБА_3 , на користь позивачки на утримання дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду та до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою від 25 липня 2024 року було відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачеві встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Позивачка, ОСОБА_1 , та її представник - адвокат, Хроменков В.С., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВН № 1318421 від 04 червня 2024 року (а.с.8), у судове засідання на розгляд справи не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України. Це підтверджує довідка про доставку електронного листа (а.с.20).
Відповідач у судове засідання на розгляд справи не з'явився, причини неявки суду невідомі. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України. Це підтверджує поштовий конверт з вкладенням, що повернувся на адресу суду відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.21). Відповідачеві, ОСОБА_3 , за зареєстрованим місцем його проживання також було надіслано ухвалу суду про відкриття провадження в справі, про що містяться відомості в матеріалах справи (а.с.17). Поштовий конверт з вкладенням повернувся на адресу суду 12 серпня 2024 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 18).
Судом ураховується рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі та з ними можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz.
Вирішуючи питання щодо розгляду справи у відсутність сторін по справі, суд також ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, з якою відкладення розгляду має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію було висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» та «Карнаушенко проти України.»
Також судом при розгляді даної справи ураховує позицію Верховного Суду, яка міститься у п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Ураховуючи викладене, положення ч. 3 ст. 223 ЦПК України, наявність відомостей про належне повідомлення сторін по справі про дату, час та місце слухання справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності сторін по справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у визначені судом строки відзив на позовну заяву або будь-які заяви по суті справи не надав.
За наведених обставин у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд доходить до висновку щодо вирішення справи за наявними у ній матеріалами.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З наведених вище обставин встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, при цьому у судове засідання не з'явився без повідомлення причин неявки, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Також встановлено, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, також у матеріалах справи відсутні заперечення сторони позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Ураховуючи викладене, суд вважає що існують визначені ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави та умови для здійснення заочного розгляду справи, про що у відповідності до положень ч. 1 ст. 281 ЦПК України без виходу до нарадчої кімнати постановлено відповідну ухвалу.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачкою у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; уродженка м. Ананьїв Одеської області; місце проживання згідно довідки № 774, виданої 11 червня 2024 року Ананьївською міською радою, зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7); паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22 серпня 2014 року Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області (а.с.3-4); реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 (а.с.5).
Відповідачем у справі, є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Заплази Любашівського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, виданого 18 липня 2024 року за № 2424 Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради (а.с.14); паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 27 вересня 2013 року Любашівським РС ГУДМС України в Одеській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Встановлено, що 03 травня 2014 року позивачка та відповідач уклали шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис № 22.
Від вказаного шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 08 жовтня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області (а.с.6), та малолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 13 вересня 2017 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. зворотний 6).
Згідно довідки № 774, виданої 11 червня 2024 року Ананьївською міською радою, спільно з позивачкою проживають: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Саттею 51 Конституції України та ст. 180 СК України передбачено, що, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитинивід 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року), яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернуто увагу, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
При вирішенні зазначеного предмету спору суд також ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд ураховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Правовий висновок з цього приводу міститься у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18.
Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти же за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що малолітні діти проживають разом із позивачкою, відповідач у добровільному порядку належної допомоги на утримання дітей не надає, враховуючи інтереси малолітніх дітей, на утримання яких присуджуються аліменти, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача аліментів на користь позивачки на утримання спільних малолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 липня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ураховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивачка в силу п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за звернення з вимогою про стягнення аліментів, суд вважає за необхідне згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати в вигляді судового збору стягнути з відповідача в дохід держави. При цьому слід урахувати положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно якого при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 141, 279-283 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Заплази Любашівського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 27 вересня 2013 року Любашівським РС ГУДМС України в Одеській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; уродженки м. Ананьїв Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22 серпня 2014 року Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 липня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Заплази Любашівського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 27 вересня 2013 року Любашівським РС ГУДМС України в Одеській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про сторін у справі на виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивачка: ОСОБА_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2
Відповідач:ОСОБА_3 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ;реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4
Відповідно до ст. 283 ЦПК України копію заочного рішення надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому ст. 272 цього Кодексу
Суддя Желясков О.О.
Рішення суду набрало законної сили «____» __________________20__ року.
Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/545/24 Ананьївського районного суду Одеської області.