Справа № 175/7446/24
Провадження № 1-кс/175/4458/24
Ухвала
Іменем України
23 вересня 2024 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ознайомившись зі клопотанням ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
встановив:
До суду зі клопотанням про скасування арешту майна звернувся ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3
В тексті клопотання зазначено, що в провадженні слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження № 62024050010002404 від 15 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
27 травня 2024 року ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетрвоської області ОСОБА_5 було накладено арешт на автомобіль «RENAULT TRAFIC», н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження, та /або користування вказаним транспортним засобом. У зв'язку з тим, що в застосуванні арешту автомобіля відпала потреба заявник просив його скасувати.
Суд дослідивши матеріали скарги приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2. ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначена підсудність клопотань про скасування арешту майна.
Однак, ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Такий висновок викладений Верховним Судом в ухвалах від 04.07.2019 по справі №592/8879/19 та від 28.01.2020 по справі №591/3603/19, у яких зазначено, що клопотання про скасування арешту майна розглядається саме за місцем розташування органу досудового розслідування.
Викладене кореспондується також з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 22.04.2020 року у справі № 487/7605/19 (пр. № 51-1901впс20), відповідно до якої територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Зі змісту клопотання та додатків до нього вбачається, що заявник просить скасувати арешт майна накладений у кримінальному провадженні № 62024050010002404 від 15 травня 2024, яке перебуває в провадженні слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не може бути обмежено таким чином чи у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.
Повернення клопотання не перешкоджає заявнику повторно звернутися з ним до суду належної підсудності.
Згідно листа Голови Верховного Суду за вих. № 3350/02/2-24 від 30.08.2024 року Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване в м. Краматорську, що поширює свою діяльність на Донецьку й Луганську області, переміщено до м. Дніпра та розміщено на території Шевченківського району, розгляд такого клопотання відноситься до територіальної підсудності Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
За вказаних вище підстав клопотання про скасування арешту майна необхідно повернути.
Керуючись ст.ст. 174, 371, 372 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна - повернути.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її отримання до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1