18 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/1211/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Натаріної О.О.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - ОСОБА_1, Гаврильчик М.А.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" - Будній М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" (далі - ТОВ "Антарес", Товариство)
про визнання частково недійсним протоколу загальних зборів №3/2023 від 21.11.2023.
1. ОСОБА_1 був директором ТОВ "Антарес".
2. У 2022 році загальні збори учасників Товариства припинили повноваження ОСОБА_1 та звільнили його з посади директора на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
3. Господарський суд поновив ОСОБА_1 на роботі, стягнувши на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
4. 21.11.2023 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Антарес", які на виконання рішення суду спершу поновили позивача на посаді та допустили його до виконання обов'язків директора (п.2), однак наступним пунктом (п.3) одразу ж припили повноваження та звільнили позивача з посади на підставі п.5 ст. 41 КЗпП.
5. Стверджуючи про порушення своїх прав, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
6. Суд першої інстанції задовольнив позов частково; визнав недійсним п.3 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Антарес"; у решті позову відмовив.
7. Суд апеляційної інстанції скасував зазначене рішення у частині задоволення позову; прийняв у цій частині нове рішення про відмову в позові.
8. ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
9. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання, чи підлягають урахуванню при поновленні директора на посаді загальні вимоги допуску працівників до роботи, передбачені ст.235 КЗпП, статтями 63, 65 Закону "Про виконавче провадження"; якщо так, то яким чином має відбуватися такий допуск (чи має процедура допуску певні особливості, зумовлені корпоративними відносинами між директором і товариством).
Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду (стислий виклад)
10. Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити шляхом уточнення від висновків щодо застосування ст.235 КЗпП, статей 63, 65 Закону "Про виконавче провадження", викладених, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду від 16.09.2020 у справі № 709/1465/19 (аналогічні або подібні за змістом висновки сформовані у постановах Касаційного цивільного суду від 06.12.2018 у справі №465/4679/16, від 26.02.2020 у справі №702/725/17, від 17.06.2020 у справі №521/1892/18, від 19.06.2029 у справі №916/2005/18):
«Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.
Тобто рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника, зокрема до конкретного робочого місця.
КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».
За змістом статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов'язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.
Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків.
При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов'язків».
11. Колегія суддів вважає, що зазначені висновки мають застосовуватися до правовідносин між господарським товариством і його виконавчим органом (директором) з урахуванням специфічної (насамперед корпоративної) правової природи цих правовідносин. Поновленню на посаді директора товариства не притаманні загальні процедурні аспекти допуску до роботи працівників, оскільки визначальними в такому разі є не трудові відносини, а відносини з управління товариством. Діючи як одноосібний виконавчий орган, особа здійснює свої повноваження у сфері управлінської діяльності в межах корпоративних, а не трудових правовідносин.
12. Судове рішення про поновлення директора на роботі є виконаним з моменту ухвалення загальними зборами (чи іншим органом управління товариства, який відповідно до чинного законодавства та статуту призначає та припиняє повноваження керівника товариства) рішення про поновлення директора на роботі.
13. Товариство у будь-який момент може припинити трудові відносини з директором, а отже рішення про поновлення директора, прийняте на виконання судового рішення в порядку, передбаченому ст. 65 Закону "Про виконавче провадження", та його подальше звільнення на підставі п.5 ст. 41 КЗпП може бути ухвалене одними загальними зборами. Фактичного допуску до роботи щодо такого директора (видання наказу, внесення інформації про зміну керівника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, укладення контракту / трудового договору, допуск до робочого місця, оформлення йому електронного підпису як керівнику тощо) закон не вимагає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
14. ТОВ "Антарес" засноване 09.06.1997 на підставі рішення установчих зборів засновників, що оформлене протоколом №1.
15. 29.09.2011 загальні збори учасників ТОВ "Антарес" затвердили статут Товариства у новій редакції (протокол від 29.09.2011 №7), що зареєстрований розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області від 17.07.1997 №197. Державна реєстрація змін до установчих документів здійснена 03.10.2011 (номер запису 1/891050000000205).
16. Відповідно до п.1.17 статуту у своїй діяльності ТОВ "Антарес" керується цим статутом та чинним законодавством України.
17. Вищим органом управління ТОВ "Антарес" є збори учасників Товариства, у зборах беруть участь усі його учасники незалежно від розміру частки у статутному фонді (п.4.2 статуту).
18. Відповідно до п.4.5 статуту ТОВ "Антарес" збори учасників Товариства скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові збори учасників скликаються головою Товариства за наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності Товариства, а також будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного фонду (капіталу).
19. Збори учасників Товариства скликаються також на вимогу директора.
20. Учасники Товариства, що володіють у сукупності 10 % і більше голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо протягом 25 днів директор Товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників.
21. Про проведення зборів учасники повідомляються не менше як за 30 днів із зазначенням часу, місця проведення зборів та порядку денного. Будь-який з учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання зборів учасників Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним зборів. З питань невключення в порядок денний рішення можуть прийматися тільки за згодою усіх учасників, присутніх на зборах.
22. 19.07.2022 загальні збори учасників Товариства припинили повноваження ОСОБА_1 на посаді директора та звільнили його на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
23. Відповідно до витягу з ЄДР ЮО від 06.12.2023 станом на 01.03.2023 керівником ТОВ "Антарес" був ОСОБА_2 , розмір статутного капіталу - 89 375 грн; засновниками (учасниками) юридичної особи були:
- ОСОБА_1 (розмір частки - 13 406,25 грн);
- ОСОБА_3 (розмір частки - 17 875,00 грн);
- ОСОБА_4 (розмір частки - 22 343,75 грн);
- ОСОБА_5 (розмір частки - 6 703,12 грн);
- ОСОБА_6 (розмір частки - 6 703,13 грн);
- ОСОБА_7 (розмір частки - 22 343,75 грн).
24. Господарський суд Рівненської області рішенням від 19.10.2023 у справі №918/594/23 поновив ОСОБА_1 на роботі та стягнув з ТОВ "Антарес" середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення.
25. 21.11.2023 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Антарес".
26. На день проведення зборів учасниками Товариства були:
- ОСОБА_4 (розмір частки - 25%);
- ОСОБА_7 (розмір частки - 25%);
- ОСОБА_3 (розмір частки - 20%);
- ОСОБА_1 (розмір частки - 15%);
- ОСОБА_6 (розмір частки - 7, 5%);
- ОСОБА_5 (розмір частки - 7, 5%).
27. Рішенням загальних зборів ТОВ "Антарес", що оформлене Протоколом від 21.11.2023 №3/2023 (далі - Протокол):
- обрано головою зборів ОСОБА_8 (п.1);
- поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Антарес" на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19.10.2023 у справі №918/594/23 та допущено його до виконання обов'язків директора (п.2);
- припинено повноваження ОСОБА_1 на посаді директора Товариства та звільнено його з цієї посади з 22.11.2023 на підставі п.5 ст. 41 КЗпП (п.3);
- надано дозвіл директору ТОВ "Антарес" надавати грошову допомогу на потреби Збройних сил України, волонтерські та інші організації в розмірі 50 000 грн на місяць (п.4).
Короткий зміст позовних вимог
28. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Антарес", у якому просив визнати частково недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене Протоколом, а саме пункти 1, 3 рішення.
29. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив:
- Господарський суд Рівненської області рішенням від 19.10.2023 у справі №918/594/23 поновив ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Антарес" та стягнув на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.07.2022 до дня поновлення на роботі; рішення набрало законної сили 23.01.2024;
- 21.11.2023 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Антарес"; рішенням загальних зборів Товариства, яке оформлене Протоколом, ОСОБА_1 був поновлений на посаді директора ТОВ "Антарес" та допущений до виконання обов'язків директора, однак його повноваження були одразу ж припинені зі звільненням з посади директора з 22.11.2023 на підставі п.5 ст.41 КЗпП;
- рішення загальних зборів порушує корпоративні права ОСОБА_1 як учасника Товариства; рішення Господарського суду Рівненської області від 19.10.2023 у справі №918/594/23 не виконане; ОСОБА_1 фактично не забезпечений доступ до роботи та можливість виконання своїх обов'язків як директора ТОВ "Антарес".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
30. Господарський суд Рівненської області рішенням від 15.02.2024 у справі №918/1211/23 задовольнив позов частково; визнав недійсним п.3 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Антарес" від 21.11.2023, яке оформлене Протоколом; у решті позову відмовив.
31. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:
- проаналізувавши спеціальні норми Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо проведення загальних зборів учасників Товариства, а також досліджуючи статут ТОВ "Антарес", суд не встановив заборон або обмежень щодо обрання головою зборів осіб не з числа учасників Товариства або їхніх представників. Отже, позовна вимога про визнання недійсним п.1 рішення загальних зборів про обрання головою зборів учасників ТОВ "АНТАРЕС" ОСОБА_8 , який не є його учасником та не є представником учасника, задоволенню не підлягає;
- виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Отже, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власник або уповноважений ним орган видав наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допустив до роботи такого працівника, зокрема до конкретного робочого місця (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №709/1465/19);
- відповідно до приписів ст.24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413, також передбачає в імперативній формі зазначення номеру наказу чи розпорядження про прийняття на роботу. Рішення про припинення повноваження ОСОБА_1 на посаді директора Товариства та звільнення його з посади прийняте передчасно, без дотримання зазначених обов'язкових процедур.
32. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 16.05.2024 скасував зазначене рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову; прийняв у цій частині нове рішення про відмову в позові.
33. Суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив:
- з метою належного виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19.10.2023 у справі №918/594/23 про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Антарес" мало вчинити відповідні дії: прийняти рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Антарес"; уповноважити виконавчий орган Товариства (директора) видати наказ про звільнення з посади директора особи, яка на час прийняття рішення про поновлення обіймала цю посаду, створивши юридичну та фактичну можливість поновлення ОСОБА_1 на цій посаді; уповноважити виконавчий орган Товариства (директора) видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ "Антарес" з певної дати; уповноважити виконавчий орган Товариства (директора) внести зміни до ЄДР ЮО у встановленому законом порядку;
- повноваження директора як посадової особи законодавець пов'язує з моментом внесення відповідного запису до ЄДР ЮО. Відтак, оскільки такі дії не були вчинені, рішення Господарського суду Рівненської області від 19.10.2023 у справі №918/594/23 щодо поновлення на роботі ОСОБА_1 не було виконане. Поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видання наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків;
- ОСОБА_1 не був поновлений на посаді директора відповідності до вимог законодавства, отже позов у частині визнання недійсним п.3 рішення загальних зборів, що оформлене Протоколом, не можна вважати обґрунтованим. Рішення загальних зборів про звільнення ОСОБА_1 з посади директора не має жодних правових наслідків як для нього, так і для Товариства. Отже, відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним п.3 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Антарес".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
34. 10.06.2024 ОСОБА_1 з використанням підсистеми "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024, у якій просить скасувати її, а рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 - залишити без змін.
35. 02.07.2024 ОСОБА_1 з використанням підсистеми "Електронний суд" подав доповнення до касаційної скарги (що за змістом є заявою про усунення недоліків).
36. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив п.1 ч.2 ст.287 ГПК. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №709/1465/19, від 06.12.2018 у справі №465/4679/16, від 26.02.2020 у справі №702/725/17, від 17.06.2020 у справі №521/1892/18, від 19.06.2029 у справі №916/2005/18 (посилається на неправильне застосування п.5 ст.41 КЗпП та статей 63, 65 Закону "Про виконавче провадження").
37. 29.07.2024, у межах встановленого Верховним Судом строку, ТОВ "Антарес" з використанням підсистеми "Електронний суд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження на підставі п.5 ч.1 ст.296 ГПК.
38. Відзив, зокрема, обґрунтований тим, що заява ОСОБА_1 від 02.07.2024 про усунення недоліків касаційної скарги (доповнення до касаційної скарги) містить цитати лише двох постанов Верховного Суду, висновки яких нібито не враховані апеляційним судом: постанова від 16.09.2020 у справі №709/1465/19 та постанова від 19.06.2019 у справі №916/2005/18. Детальний аналіз цих постанов дозволяє дійти висновку, що: 1) правовідносини у наведених справах та в цій справі не є подібними; 2) вони взагалі не містять висновків щодо застосування п.5 ст.41 КЗпП, як помилково вказано в ухвалі про відкриття касаційного провадження; 3) висновки суду апеляційної інстанції відповідають та є ідентичними висновкам Верховного Суду, що містяться в постанові від 16.09.2020 у справі №709/1465/19 (щодо застосування статей 63, 65 Закону "Про виконавче провадження"); 4) вони не містять жодних висновків про застосування норм права, які б не були враховані апеляційним судом.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
39. Верховний Суд ухвалою від 22.07.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та призначив її розгляд у відкритому судовому засіданні на 28.08.2024.
40. Верховний Суд ухвалою від 28.08.2024 оголосив перерву у розгляді справи до 11.09.2024.
41. Верховний Суд ухвалою від 11.09.2024 оголосив перерву у розгляді справи до 18.09.2024.
Обґрунтування відступу від правового висновку
42. Спірні правовідносини у цій справі виникли між господарським товариством і його виконавчим органом (директором).
43. Як вже було зазначено, у 2022 році загальні збори учасників ТОВ "Антарес" припинили повноваження ОСОБА_1 та звільнили його з посади директора.
44. Скаржник був поновлений на роботі в судовому порядку. На виконання рішення суду загальні збори учасників ТОВ "Антарес" поновили Чухрая О.В. на посаді та допустили його до виконання обов'язків директора, однак одразу ж припили повноваження ОСОБА_1 та звільнили його з посади на підставі п.5 ст. 41 КЗпП.
45. Скаржник стверджує, що Товариство фактично не забезпечило йому доступ до роботи та можливість виконання своїх обов'язків як директора ТОВ "Антарес".
46. Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
47. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч.8 ст.235 КЗпП).
48. За змістом ст.65 Закону "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
49. Згідно з ч.1 ст.63 Закону "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
50. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у низці постанов (від 16.09.2020 у справі № 709/1465/19, від 06.12.2018 у справі №465/4679/16, від 26.02.2020 у справі №702/725/17, від 17.06.2020 у справі №521/1892/18, від 19.06.2029 у справі №916/2005/18)
«Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.
Тобто рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника, зокрема до конкретного робочого місця.
КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».
За змістом статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов'язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.
Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків.
При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов'язків».
51. Колегія суддів вважає, що зазначені висновки мають застосовуватися до правовідносин між господарським товариством і його виконавчим органом (директором) з урахуванням специфічної (насамперед корпоративної) правової природи цих правовідносин. Поновленню на посаді директора товариства не притаманні загальні процедурні аспекти допуску до роботи працівників, оскільки визначальними в такому разі є не трудові відносини, а відносини з управління товариством. Діючи як одноосібний виконавчий орган, особа здійснює свої повноваження у сфері управлінської діяльності в межах корпоративних, а не трудових правовідносин.
52. Товариство у будь-який момент може припинити трудові відносини з директором, а отже рішення про поновлення директора, прийняте на виконання судового рішення в порядку, передбаченому ст. 65 Закону "Про виконавче провадження", та його подальше звільнення на підставі п.5 ст. 41 КЗпП може бути ухвалене одними загальними зборами. Фактичного допуску до роботи щодо такого директора (видання наказу, внесення інформації про зміну керівника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, укладення контракту / трудового договору, допуск до робочого місця, оформлення йому електронного підпису як керівнику тощо) закон не вимагає.
53. У цьому контексті Верховний Суд звертає увагу на таке.
54. Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини 1, 2 ст.97 ЦК).Частинами 1-4 ст.99 ЦК передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
55. Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ч.1 ст.28 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
56. До компетенції загальних зборів учасників, зокрема, належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них (п.7 ч.2 ст.30 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
57. Водночас ч.12 ст.39 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" також передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору (контракту) договору з одноосібним виконавчим органом / кожним членом колегіального виконавчого органу.
58. Отже, законодавство встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.
59. Втім, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів його учасників товариства. Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління. Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами.
60. Верховний Суд звертається правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20:
« 8.2. Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт «г» частини п'ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України «Про господарські товариства» і частину п'яту статті 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
8.3. При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
8.4. Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 та від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц, де також виснувала, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
8.19. Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою».
61. На підставі викладеного вище Верховний Суд вважає, що:
- правовідносини, які виникають у зв'язку з поновленням директора на посаді, є насамперед корпоративними, а не трудовими, а отже поновлення директора на посаді відбувається з урахуванням специфіки його статусу як керівника товариства;
- поновлення особи на посаді директора товариства (як відновлення правовідносин з управління товариством) не передбачає дотримання комплексу загальних процедурних аспектів допуску до роботи працівників: видання наказу, внесення інформації про зміну керівника до ЄДР ЮО, укладення контракту / трудового договору, допуск до робочого місця, оформлення електронного підпису як керівнику тощо;
- судове рішення про поновлення директора на роботі є виконаним з моменту ухвалення загальними зборами (чи іншим органом управління товариства, який відповідно до чинного законодавства та статуту призначає та припиняє повноваження керівника товариства) рішення про поновлення директора на роботі.
62. Відповідно до ч.3 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.
63. Згідно з ч.1 ст.303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
64. З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи №918/1211/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення висновків щодо застосування ст.235 КЗпП, статей 63, 65 Закону "Про виконавче провадження", викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 709/1465/19, від 06.12.2018 у справі №465/4679/16, від 26.02.2020 у справі №702/725/17, від 17.06.2020 у справі №521/1892/18, від 19.06.2029 у справі №916/2005/18.
65. Верховний Суд звертає увагу, що в цих справах не вирішувалося питання поновлення на роботі саме директора господарського товариства. Водночас висновки про застосування норм права, сформовані Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, мають загальний характер, а відтак існує потреба їх уточнення, визначивши, що вони не поширюються на правовідносини, що виникають у зв'язку з поновленням на посаді директора товариства.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Справу №918/1211/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко