ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.09.2024Справа № 910/10048/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянувши заяву, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТІМ" про ухвалення додаткового рішення
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТІМ"
до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ"
про стягнення 11214,59 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙС ТІМ" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ" про стягнення 11214,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/10048/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
30.08.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі № 910/10048/24, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
05.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що 28.08.2024 Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ" сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТІМ" 11214,59 грн страхового відшкодування. Також позивачем зазначено, що невиконання відповідачем вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" призвело до необхідності ТОВ "АЙС ТІМ" здійснювати захист своїх інтересів у судовому порядку з залученням професійної правничої допомоги адвоката, як наслідок, понесення ТОВ "АЙС ТІМ" судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі на правничу допомогу, є наслідком необґрунтованих дій відповідача. Посилаючись на ч.3 ст.130 ГПК України просить суд при ухваленні судового рішення вирішити питання щодо стягнення з відповідача судових витрат: зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та на правничу допомогу в сумі 7570,00 грн.
06.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи платіжної інструкції № 79004 від 28.08.2024.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.09.2024 закрито провадження у справі №910/10048/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТІМ" до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ" про стягнення 11214,59 грн.
12.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача заява про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТІМ" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.
У заяві про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу заявник просить покласти на відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 7570,00 грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат до матеріалів справи долучено: копію договору про надання правничої допомоги № 1-29-03-24 від 29.03.2024, укладений з адвокатом Шахраєм В.В. та детальний опис від 05.09.2024 робіт, виконаних адвокатом, розрахунок гонорару за договором про надання правничої допомоги № 1-29-03-24 від 29.03.2024.
Згідно із п.3 договору сторони погодили, що за надання правничої (правової) допомога за цим договором клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар. Сторони погоджуються з нижченаведеним порядком обчислення та сплати гонорару: розмір гонорару залежить від часу, який був витрачений адвокатом на надання правової допомоги;
розмір гонорару за одну годину роботи адвоката становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, в якому складається акт прийому-здачі робіт за цим договором, за одну годину надання правової допомоги, яка надасться адвокатом за цим договором;
гонорар сплачується в готівковій формі або в безготівковій формі шляхом перерахування суми винагорода на поточний рахунок адвоката не пізніше 45-ти банківських днів з дня прийняття рішення судом першої та/або апеляційної, та/або касаційної інстанцій; в час, що оплачується, зараховується час, затрачений Адвокатом на надання правової допомоги за цим договором, в т.ч, час, затрачений на: вивчення та аналіз документів, необхідних для виконання цього договору, вивчення поточного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики, в т.ч. правових позицій Верховного суду України, Верховного суду, надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, що стосуються спірних правовідносин; підготовку проектів процесуальних документів, підготовку до судових засідань, участь в судових засіданнях;
За згодою сторін розмір гонорару (Р) Адвоката за надання правничої (правової) допомоги за цим договором обчислюється за такою формулою:
Р = (6 + 8 х Кпд + 3 х Кпд іиш + 4 х Ксуд 1/п. дій + 8 х Ксуд 2 + 24 х Ксуд 3) х Кос. кат х Огод, де
6 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на побачення з клієнтом, проведення попереднього аналізу справи, у тому числі ознайомлення з матеріалами справи, опитування осіб, збір інформації та документів на відповідній стадії процесу (провадження). Застосовується також у разі, коли адвокатом проведено попередній аналіз справи, але судове провадження не відкривалось;
8 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на підготовку кожного процесуального документа з переліку, наведеного в ч.2 ст. 161 ГПК України;
Кпд - кількість підготовлених документів з переліку, наведеного в ч.2 ст. 161 ГПК України, а також апеляційних скарг, касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення Верховним Судом чи за нововиявленими обставинами або відповідних заперечень;
3 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на складення інших документів процесуального характеру, крім документів з переліку, наведеного в ч.2 ст. 161 ГПК України;
Кпд інш - кількість інших документів процесуального характеру, крім документів з переліку, наведеного в ч.2 ст.161 ГПК України;
4 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на підготовку та участь у судовому засіданні в межах району, міста загальнодержавного або обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, де розташоване робоче місце адвоката;
Kcуд 1/п.дій - кількість судових засідань в межах району, міста загальнодержавного або обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, де розташоване робоче місце адвоката, та в яких Адвокат прийняв участь;
8 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на підготовку та участь у судовому засіданні за межами району, міста загальнодержавного або обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, де розташоване робоче місце адвоката, але у межах відповідного регіону, але в межах відповідного регіону;
Ксуд 2 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на підготовку та участь у судовому засіданні за межами району, міста загальнодержавного або обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, де розташоване робоче місце адвоката, але у межах відповідного регіону, та в яких адвокат прийняв участь;
24 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на підготовку та участь у судовому засіданні межами регіону, де розташоване робоче місце адвоката;
Ксуд 3 - кількість судових засідань за межами регіону, де розташоване робоче місце адвоката, та в яких Адвокат прийняв участь;
Кос. кат - коефіцієнт особливої категорії справи, в якій надається правнича допомога, числове значення якого за згодою сторін становить 0,2;
Огод - розмір оплати за годину роботи адвоката з надання правничої допомоги, що наведений у пункті 3 цього договору.
У детальному описі від 05.09.2024 робіт, виконаних адвокатом, розрахунок гонорару за договором про надання правничої допомоги № 1-29-03-24 від 29.03.2024 розмір гонорару становить 7570,00 грн.
За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що сума гонорару адвоката визначена в орієнтовному попередньому розрахунку в розмірі 8000,00 грн є значно завищеною, безпідставною та необґрунтованою і не може підлягати стягненню в повному обсязі.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
У пунктах 133-135 постанови від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18".
У цьому контексті Суд також враховує, що у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та наведено такі висновки:
"… У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".
"Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу".
"У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами 5 - 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Керуючись нормами статті 129 ГПК України, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 922/1341/23.
Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" за заявою №58442/00 щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
При цьому суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).
Враховуючи вище наведене, дослідивши надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним.
Так, згідно із детальним описом від 05.09.2024 робіт, виконаних адвокатом, розрахунок гонорару за договором про надання правничої допомоги № 1-29-03-24 від 29.03.2024 розмір гонорару Адвоката обчислений станом на 05.09.2024 згідно п.3 договору про надання правничої допомоги 1-29-03-24 від 29.03.2024 становить:
Р = (6+8х2Кпд+3х1Кпд інш+4хОКсуд 1/п.дій + 8хОКсуд 2 + 24 х 0Ксуд 3) х 0,2Кос. кат х 1514 Огод = 7570,00 грн.
З розрахунку вбачається, що адвокатом визначено два процесуальних документи, зазначених в ч.2 ст. 161 ГПК України, на які витрачено по 8 годин. Згідно із матеріалів справи, позивач подавав позовну заяву та відповідь на відзив.
- предметом спору у цій справі була сума страхового відшкодування у розмірі 11214,59 грн; правовідносини між сторонами не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;
- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним;
- після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив заявлену до стягнення суму страхового відшкодування;
- у відповіді на відзив на позов позивач лише зазначив про сплату відповідачем заявленої до стягнення суми страхового відшкодування та надав пояснення щодо заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, а отже визначений адвокатом час на підготовку відзиву на позов є необґрунтованим.
- адвокатом визначено про витрати на підготовку інших процесуальних документів, однак, окрім заяви про усунення недоліків позовної заяви позивач інших документів до суду не подавав. Віднесення до витрат, що підлягають відшкодуванню відповідачем, послуги з оформлення заяви про усунення недоліків позовної заяви на переконання суду є безпідставним, оскільки наслідки недотримання позивачем вимог щодо оформлення позовної заяви покладаються виключно на позивача. Відтак, суд не вбачає підстав для визначення у розрахунку однієї години для виготовлення процесуального документа з інших питань (Кпд інш). Інших документів позивач не подавав.
Враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, а також підготовку відповіді на відзив, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованими є визначення для розрахунку витрат на правову допомогу 5 годин з підготовки позовної заяви та 1 години на відповідь на відзив.
З огляду на викладені вище висновки суду щодо розміру витрат на правову допомогу, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, суд дійшов висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивача в сумі 5450,40 грн.
Керуючись ст.126, 129, 130, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТІМ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ" (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 ЛІТ.А; ідентифікаційний код: 30859524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТІМ" (12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, територіальна громада Станишівська, комплекс будівель і споруд № 4, будинок 2; ідентифікаційний код: 31133719) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5450,40 грн.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 23.09.2024.
Суддя С.О. Турчин