Провадження № 22-ц/803/7807/24 Справа № 204/8148/22 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
23 вересня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Деркач Н.М., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору про відшкодування шкоди ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації),-
У вересні 2022 року ПрАТ “СК “Українська страхова група» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору про відшкодування шкоди ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації).
В обґрунтування позовних вимог ПрАТ “СК “Українська страхова група» посилалася на те, що 27 листопада 2020 року між ПрАТ “СК “Українська страхова група» та ОСОБА_2 (страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0401-20-00376 предметом якого є страхування транспортного засобу “Land Rover» д.н.з. НОМЕР_1 . 30 грудня 2020 року о 10 год. 30 хв. в районі буд. № 32-Б по пр. Дмитра Яворницького в м. Дніпрі, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія - ОСОБА_3 та транспортного засобу “Skoda Kodiag» НОМЕР_3 під керуванням водія - ОСОБА_1 . Згідно постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2021 року у справі №201/673/21 зазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 правил дорожнього руху України та його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 30 грудня 2020 року страхувальник ОСОБА_2 звернувся до позивача ПрАТ “СК “Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надала усі необхідні документи. 01 лютого 2021 року позивачем ПрАТ “СК “Українська страхова група» на підставі Рахунку №77 від 15 січня 2021 року було складено страховий акт № ССКА-7295 та розрахунок страхового відшкодування до нього. На підставі вищевказаних документів позивач ПрАТ “СК “Українська страхова група» здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 213 246 грн. 48 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2504 від 01 лютого 2021 року. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ “СК “ПЗУ Україна» згідно полісу ОСЦПВ ЕР-200873237. 12 лютого 2021 року позивач ПрАТ “СК “Українська страхова група» звернулася із заявою на виплату страхового відшкодування № 11/20512 до ПрАТ “СК “ПЗУ Україна». 21 квітня 2021 року ПрАТ “СК “ПЗУ Україна» сплатила страхове відшкодування в розмірі ліміту за шкоду завдану майну передбаченого полісом, тобто 127 400 грн. Тому залишок боргу який повинен сплатити відповідач ОСОБА_1 становить: 213 246 грн. 48 коп. - 127 400 грн. = 85 846 грн. 48 коп. 27 липня 2021 року позивачем ПрАТ “СК “Українська страхова група» на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено регресну вимогу № 44847 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування в порядку регресу. Однак відповідач ОСОБА_1 залишив її без задоволення. Враховуючи небажання відповідача ОСОБА_1 в досудовому порядку вирішувати питання щодо повернення зазначеної вище суми, позивач ПрАТ “СК “Українська страхова група» змушена звертатися до суду. На підставі викладеного ПрАТ “СК “Українська страхова група» просили суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 85 846 грн. 48 коп., судові витрати у розмірі 2481 грн.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про проведення транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі №204/8148/22 за позовом ПрАТ “СК “Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) - задоволено. Призначено у справі транспортно-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: Яка ринкова, вартість транспортного засобу LAND ROVER д.н.з. НОМЕР_2 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, а саме 30 грудня 2020 року? Яка вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу LAND ROVER д.н.з. НОМЕР_1 , без урахування коефіцієнту фізичного зносу складників, в зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою без ПДВ, що мала місце 30 грудня 2020 року станом на дату ДТП? Яка вартість відновленого ремонту транспортного засобу LAND ROVER д.н.з. НОМЕР_1 , без урахування коефіцієнту фізичного зносу складників, в зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою з ПДВ, що мала місце 30 грудня 2020 року станом на дату ДТП? Яка вартість замінених складових частин та вузлів знятих із пошкодженого транспортного засобу (пошкоджених запчастин)? Чи перебував транспортний засіб LAND ROVER д.н.з. НОМЕР_1 в інший дорожньо-транспортних пригодах, окрім тієї, що сталося 30 грудня 2020 року? Чи призведене до удорожчання ринкової вартості транспортного засобу LAND ROVER д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його відновлення після дорожньо-транспортної пригоди, що сталося 30 грудня 2020 року шляхом заміни пошкоджених складників (частин, вузлів, агрегатів) на нові, в разі якщо призведе на скільки (в грошовому виразі)? Проведення експертизи доручено експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (18009, м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104) (т. 1 а.с.168,169).
09 листопада 2023 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська експертною установою Черкаського науково-дослідного МВС України направлено повідомлення про неможливість проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, оскільки не було надано об'єкт на дослідження на технічний огляд, клопотання експерта не задоволено (т. 1 а.с. 176-178).
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2024 року задоволено повністю позовні вимоги ПрАТ “СК “Українська страхова група». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ “СК “Українська страхова група» суму страхового відшкодування в розмірі 85 846 грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 2481 грн. Зобов'язано ПрАТ “СК “Українська страхова група» передати ОСОБА_1 деталі пошкодженого ним транспортного засобу land Rover, державний номерний знак НОМЕР_1 , після відшкодування ОСОБА_1 збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно акту виконаних робіт №19852 від 22 березня 2021 року на суму 85 846 грн. 48 коп.(т.1 а.с.239-242).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 29 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ПрАТ “СК “Українська страхова група», посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ “СК “Українська страхова група» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, рішення суду від 29 травня 2024 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до увагу ціну позову у розмірі 85 846 грн. 48 коп., розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У ч. 1 ст. 25 Закону України “Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов'язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв'язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора. Натомість регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим і виникло нове - пов'язане саме з регресною вимогою.
Завдання майнової шкоди страхувальнику слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором майнового страхування, в якому кредитором є страхувальник, а боржником - страховик.
Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, підставою виникнення якого є завдання шкоди. Одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала, припиняє деліктне зобов'язання, що тягне за собою припинення обов'язку страховика здійснити страхову виплату (п. 4 ч. 1 ст. 991 ЦК України), але не навпаки.
Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов'язком страховика за договором (ст. 988 ЦК України). Така виплата не припиняє деліктного зобов'язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов'язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов'язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов'язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За змістом частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить інші обов'язкові складові цивільно-правової відповідальності, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправність поведінки; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За вимогами частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Таким чином, закон містить вказівку на перерозподіл обов'язку доказування та зобов'язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.
З постанови Жовтневого районного суду м. м. Дніпропетровська від 16 лютого 2021 року вбачається, ОСОБА_1 30 грудня 2020 року о 10 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем “Шкода», д/н НОМЕР_3 , рухався в районі буд. № 32-б по пр. Дмитра Яворницького в м. Дніпрі, де своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль “Ланд Ровер», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який зупинився попереду. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам (т.1 а.с.30).
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (т.1 а.с.30).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
27 листопада 2020 року між ПрАТ “СК “Українська страхова група» та ОСОБА_2 було укладено договір №2-0401-20-00376 (КАСКО) добровільного страхування наземних транспортних засіб, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті. Строк дії договору по 05 грудня 2021 року. Позивачем ПрАТ “СК “Українська страхова група» було застраховано автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_1 (т.1 а.с.9-20).
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 водія автомобіля марки “Шкода», д/н НОМЕР_3 була застрахована в ПрАТ “СК “ПЗУ Україна» з лімітом відповідальності - 130 000,00 грн, франшиза - 2600,00 грн. (т. 1 а.с.56).
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування від 01 лютого 2021 року складеного ПрАТ “СК “Українська страхова група» загальна сума відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля становить 213 246 грн. 48 коп. (т. 1 а.с. 54).
Відповідно до страхового акта від 01 лютого 2021 року № ССКА-7295 сума страхового відшкодування становила 213 246 грн. 48 коп. (т. 1 а.с. 53).
На виконання умов договору добровільного страхування ПрАТ “СК “Українська страхова група» сплатило ТОВ “Аеліта Преміум» 213246 грн. 46 коп. в межах обов'язкового ліміту відповідальності позивача. Факт сплати підтверджується платіжним дорученням від 01 лютого 2021 року № 2504 (т. 1 а.с. 55).
Встановлено, що ПрАТ “СК “ПЗУ Україна» здійснило виплату на користь ПрАТ “СК “Українська страхова група» страхового відшкодування у розмірі 127 400 грн. (т. 1 а.с. 58,59).
Несплаченою залишилася сума 85 846,48 грн. (213 249,48 грн - 127 400,00 грн).
В даному випадку після виплати страхувальником страхового відшкодування потерпілому за договором КАСКО та поверненням цьому страхувальнику частково суми відшкодованого страхового відшкодування страхувальником, де була застрахована цивільно-правова відповідальність винної особи з урахуванням передачі права вимоги за договором факторингу позивачеві, відбувся перехід від страхувальника до позивача прав кредитора до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація).
Сплативши страхове відшкодування, ПрАТ “СК “Українська страхова група» набуло право вимоги до власника транспортного засобу, винного у ДТП.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПрАТ “СК “Українська страхова група» до ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, щодо суми страхового відшкодування - є безпідставними, спростовуються наданими до матеріалів справи доказами, висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із висновком суду щодо їх оцінки.
Суд звертає увагу, що оскільки визначення розміру матеріального збитку у спірних правовідносинах потребує спеціальних знань, то в разі якщо розмір страхового відшкодування є неповним або неясним чи за наявності сумнівів у достовірності (реальності) вартості відновлюваного ремонту пошкодженої речі відповідач мав право заявити клопотання про призначення у справі судової авто-товарознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 08 червня 2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про проведення транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі №204/8148/22 за позовом ПрАТ “СК “Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) - задоволено. Призначено у даній справі транспортно-товарознавчу експертизу (т. 1 а.с.168,169).
09 листопада 2023 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська експертною установою Черкаського науково-дослідного МВС України направлено повідомлення про неможливість проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, оскільки не було надано об'єкт на дослідження на технічний огляд, клопотання експерта не задоволено (т. 1 а.с. 176-178).
Отже, твердження відповідача ОСОБА_1 про невірне визначення суми страхового відшкодування, а також не правильного визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу належними та допустимими доказами не підтверджені.
Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до переоцінки висновків рішення суду, тлумачення норм права.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2024 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Н.М.Деркач
О.В.Свистунова