Провадження № 22-ц/803/6807/24 Справа № 204/14507/23 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
23 вересня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Деркач Н.М., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Шахта ім. М.С.Сургая» про стягнення не донарахованої заробітної плати, -
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП “Шахта ім. М.С.Сургая» про стягнення не донарахованої заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалися на те, що наказом №1250к від 30 липня 1999 року позивач був прийнятий на роботу до відповідача ДП “Шахта ім. М.С.Сургая» електро-слюсарем підземним. Наказом №1095к від 06 липня 2000 року позивач був переведений електрослюсарем підземним третього розряду. Наказом №1к від 02 січня 2002 року позивач був переведений електрослюсарем підземним четвертого розряду. Наказом №2110к від 22 листопада 2006 року позивач був переведений електрослюсарем підземним п'ятого розряду. По теперішній час позивач працює електрослюсарем підземним п?ятого розряду. 03 липня 2001 року між Міністерством палива та енергетики України, Держвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості України було укладено Галузеву угоду. 05 липня 2023 року позивач звернувся до Міністерства енергетики України із заявою, щодо надання пояснень за якою формулою та згідно якого документа розраховувалась мінімальна годинна тарифна ставка, шо визначена у 4.2 ст. 9.4.1 Галузевої Угоди. 14 липня 2023 року позивач отримав відповідь від Міністерства енергетики України про те, що при розрахунку мінімальної годинної тарифної ставки, що визначена абзацом другим пункту 9.4.1 Галузевої Угоди міністерство керується п.З “Методичних рекомендацій щодо запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці», затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України №69 від 16 квітня 1999 року. Згідно п. 9.4.2. Галузевої Угоди, мінімальна годинна тарифна ставка розраховується виходячи з середньомісячної норми робочого часу, розрахованої виходячи з норми тривалості робочого часу на відповідний рік, а згідно із ст. 3.2. Колективного договору та ст. 8.2 Галузевої Угоди тривалість робочого часу для підземних працівників складає 30 годин на тиждень. Однак, при розрахунку тарифних ставок на підприємстві застосовується 40-годинна тривалість робочого часу, що на думку позивача суперечить п. 9.4.2. Галузевої Угоди. З урахуванням зазначеного, позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідач ДП “Шахта ім. М.С.Сургая» не донарахував позивачу заробітну плата за липень 2001 року, яка складає суму 137 грн. 89 коп. На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 просив суд стягнути на свою користь з відповідача ДП “Шахта ім. М.С.Сургая» не донараховану заробітну плату за липень 2001 рік у розмірі 137 грн. 89 коп.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 травня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до ДП “Шахта ім. М.С.Сургая» про стягнення не донарахованої заробітної плати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 01 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі,
посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до увагу ціну позову у розмірі 137 грн. 89 коп., розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Статтею 1 Закону України “Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів; грантів. Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники, що визначено ст. 5 Закону України “Про оплату праці».
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про оплату праці» законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України “Про колективні договори і угоди» Закону України “Про підприємства в Україні» та інших актів законодавства України.
Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону України “Про оплату праці» договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.
Відповідно ч. 1-2 ст. 15 Закону України “Про оплату праці» передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України “Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Згідно із ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 51 КЗпП України передбачено, що скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.
Пунктом 8.2 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості), від 03 липня 2001 року, зареєстрованої Міністерством праці та соціальної політики України за № 71 від 07 серпня 2001 року, встановлюється тривалість робочого часу, яка також не може перевищувати: для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах - 30 годин на тиждень; для майстрів гірничих - 35 годин на тиждень з урахуванням часу видачі нарядів і здавання звітів; для інших працівників - 40 годин на тиждень.
Крім того, п. 9.4.1 зазначеної Галузевої угоди тарифні сітки (схеми посадових окладів) на підприємствах формуються на основі тарифних ставок робітників першого розряду, які встановлюються в розмірах, що перевищують законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), визначених у таблицях додатків до Умов оплати праці (Додаток до розділу 9), якими враховані міжгалузеві, міжкваліфікаційні та міжпосадові співвідношення в оплаті праці. Тарифні ставки (оклади, посадові оклади) розраховуються шляхом множення мінімальної годинної тарифної ставки (мінімального місячного окладу), розрахованої згідно з п. 9.4.2. цієї угоди, на коефіцієнти співвідношень розмірів годинних тарифних ставок (окладів) робітників і посадових 20 окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців, передбачених Додатком до розділу 9 цієї Угоди. При цьому мінімальними гарантіями в оплаті праці обов'язковими для всіх підприємств галузі, які знаходяться у сфері дії Угоди, є розмір тарифної ставки (мінімального окладу) робітників першого розряду, що розраховується із встановленого розміру мінімальної годинної тарифної ставки, яка розраховується із законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, збільшеного на відповідний коефіцієнт.
Відповідно до п. 9.4.2 Галузевої угоди перегляд діючих і введення нових тарифних ставок (окладів), посадових окладів працівників Підприємств проводиться самостійно в порядку і терміни, встановлені діючою на підприємстві системою оплати праці, з дотриманням соціальних норм і гарантій, передбачених діючим законодавством та цією угодою. При цьому мінімальна годинна тарифна ставка розраховується виходячи з середньомісячної норми робочого часу, розрахованої виходячи з норми тривалості робочого часу на відповідний рік.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, з трудової книжки серії НОМЕР_1 заповненої 30 липня 1999 року на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що наказом ДП “Шахта ім. М.С.Сургая» №1250к від 30 липня 1999 року ОСОБА_1 прийнято на посаду електрослюсаря підземного; наказом ДП “Шахта ім. М.С.Сургая» №2110к від 22 листопада 2006 року ОСОБА_1 переведено на посаду електрослюсаря підземного п'ятого розряду (а.с.20-23).
05 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства енергетики України із письмовою заявою у якій просив надати інформацію за якою формулою та згідно якого документу розраховувалась годинна тарифна ставка, що визначена у ч.2 ст.9.4.1 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03 липня 2001 року (а.с.10).
Міністерства енергетики України надало ОСОБА_1 відповідь та зазначило, що методичні рекомендації щодо запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 16 квітня 1999 року №69. Пунктом 3 Методичних рекомендацій встановлений порядок розрахунку мінімальних годинних гарантій в оплаті праці при запровадженні погодинної оплати праці (а.с.11).
Позивачем ОСОБА_1 долучено до позовної заяви копію розрахункового листка за липень 2001 року за яким ОСОБА_1 нараховано 424 грн.; копію шифрів видів оплати праці; інформацію з Управління інспекційної діяльності у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо запровадження неповного та скороченого робочого часу під час карантину; інформаційні роз'яснення головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Кіровоградській області Людмили Філоненко; лист Міністерства праці та соціальної політики України №13-4796 від 20 листопада 2000 року Про норму тривалості робочого часу на 2001 рік; наказ Міністерства праці та соціальної політики України №69 від 16 квітня 1999 року Про методичні рекомендації щодо запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці (а.с.12-19, 24-29).
Згідно відповіді директора ДП “Шахта ім. М.С.Сургая» від 19 грудня 2019 року №1869 на лист ОСОБА_1 від 12 грудня 2019 року за №41, розрахунок тарифних ставок та окладів на ДП “Шахта ім. М.С.Сургая» здійснюється з дотриманням п.9.4.1 та 9.4.2 Галузевої угоди. Мінімальна тарифна ставка розраховується з середньомісячної норми робочого часу 40-годинного п'ятиденного робочого тижня на відповідний рік та встановленого законодавством прожиткового мінімуму. Для розрахунку тарифних ставок підземних робітників, тривалість робочого тижня яких складає 30 годин, застосовується збільшуючий коефіцієнт - 3,234 (а.с.30).
Отже, аналіз зазначених норм свідчить про те, що 9.4.2 Галузевої угоди не містить вказівки про розрахунок мінімальної тарифної ставки за конкретною професією, а приписами ст. 51 КЗпП України та п. 8.2 Галузевої угоди визначена скорочена тривалість робочого часу. Однак, поняття “тривалість робочого часу» та “мінімальна тарифна ставка» не є тотожними для конкретного працівника.
Таким чином, розрахунок мінімальної годинної тарифної ставки розраховується виходячи з середньомісячної норми робочого часу на відповідний рік для 40-годинного робочого тижня. Крім того, при здійсненні розрахунку тарифної ставки з урахуванням 30-годинного робочого тижня така тарифна ставка не буде вважатися мінімальною, оскільки існує тарифна ставка з розрахунку 40-годинного робочого тижня, що за визначенням буде меншою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік» установити розмір мінімальної заробітної плати з 1 квітня 2000 року - 90 гривень, з 1 липня 2000 року - 118 гривень на місяць.
Згідно листа №13-4796 Міністерства праці та соціальної політики України “Про норму тривалості робочого часу на 2001 рік» від 20 листопада 2000 року кількість робочих днів у липні 2001 року складає 22 робочих днів та 176 години при 40 годинному робочому тижні (а.с.18,19).
Згідно п. З Методичних рекомендацій №69 розрахунок мінімальної годинної тарифної ставки для липня 2001 року має виглядати наступним чином:
118 / 176 = 0,67 грн.
де: 118 - розмір мінімальної заробітної плати, грн.;
176 - місячна норма тривалості робочого часу у липні 2001 рік для 40-годинного робочого тижня, годин;
Згідно таблиці 1 додатка 1 до умов оплати праці Галузевої Угоди:
Коефіцієнти співвідношень розмірів годинних тарифних ставок для робітників підприємств і організацій вугільної промисловості і робітників, зайнятих на гірничо-капітальних роботах з будівництва (реконструкції, технічного переозброєння) вугільних шахт і розрізів і мінімальної годинної тарифної ставки, передбаченої пунктом 9.4.1, встановлені наступні розрядні коефіцієнти співвідношень розмірів годинних тарифних ставок для підземних працівників:
для І розряду - 2,94; для II розряду - 3,20; для IIІ розряду - 3,53; для IV розряду - 3,98; для V розряду - 4,55; для VI розряду - 5,29.
Згідно ч. 3 п. 1 “Умов оплати праці працівників підприємств, на які розповсюджується дія Галузевої Угоди» Додатку до розділу 9 Галузевої Угоди щодо тарифів, трудових і соціальних гарантій між Мінпаливенерго, Держвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості «Розрахунок тарифних ставок, окладів, посадових окладів проводиться шляхом множення мінімальної годинної тарифної ставки (мінімального місячного окладу) на коефіцієнти співвідношень розмірів тарифних ставок (окладів). посадових окладів».
Таким чином, розрахунок годинної тарифної ставки робітника третього розряду виглядає наступним чином:
0,67 * 3,53 = 2,37 грн.
де: 0,67 -Розмір мінімальної годинної тарифної ставки для липня 2001 року, грн.;
3,53- коефіцієнт співвідношень розмірів тарифних ставок (окладів), посадових окладів для робітника третього розряду.
Таким чином, в липні 2001 року годинна тарифна ставка підземного робітника третього розряду має складати 2,37 грн.
Згідно Розрахункового листа за липень 2001 р. годинна тарифна ставка дорівнює 2,37 грн. Усі нарахування заробітної плати відображенні у лівому стовпчику. У кожній строчці вказано: номер місяця за який здійснюється нарахування; код нарахування, що визначає вид нарахування; нарахована сума; кількість відпрацьованих робочих днів (а.с.12)
Перша строчка нарахування за кодом 107 (оплата праці за тарифною ставкою) дорівнює 312,84 грн.
Ця сума розраховується наступним чином:
2,37 * 6 * 22 = 312,84 грн.
де: 2,37 - тарифна ставка, грн.;
6 - кількість робочих годин на одну зміну, год.;
22 - кількість відпрацьованих робочих днів.
Друга строчка нарахування за кодом 113 (Оплата за роботу у вихідний день) дорівнює 71,10 грн.
Ця сума розраховується наступним чином:
2,37*6*5=71,10 грн.
де: 2,37 - тарифна ставка, грн.;
6 - кількість робочих годин на одну зміну, год.;
5 - кількість відпрацьованих днів у вихідний день.
Третя строчка нарахування за кодом 116 (Премія за виконання плану дорівнює 19,20 грн.
Ця сума розраховується наступним чином:
312,84 * 6,1374% = 19,20 грн.
де: 312,84 - нарахована заробітна плата за тарифною ставкою, грн;
6,1374 - процент премії за виконання виробничого плану,%
Четверта строчка нарахування за кодом 355 (Винагорода за вислугу років) дорівнює 20,86 грн.
Ця сума розраховується наступним чином:
312,84 * 6,7% = 20,86 грн.
де: 312,84 - нарахована заробітна плата за тарифною ставкою;
6,7 - розмір винагороди за вислугу років у відсотках за стаж роботи від 1 до 2 років згідно Положення про порядок виплати винагороди за вислугу років Колективного договору, %.
Разом всі нарахування за липень 2001 року дорівнюють:
312,84 + 71,10 + 19,20 + 20,86 = 424,00 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відповідачем ДП “Шахта ім. М.С.Сургая» вірно здійснювався розрахунок мінімальної тарифної ставки та тарифної ставки позивача ОСОБА_1 за період “липень 2001 року», відповідно до п. 9.4.1 та 9.4.2 Галузевої угоди, і позивач в зазначений період отримував заробітну плату з розрахунку тарифної ставки з застосуванням 40-годинного робочого тижня та суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення не донарахованої заробітної плати за липень 2001 рік у розмірі 137 грн. 89 коп..
Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги щодо доведеності позовних вимог ОСОБА_1 є безпідставними та належними доказами у справі не підтверджуються.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди із рішенням суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 259, 268, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2024 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Н.М.Деркач
О.В.Свистунова