Справа № 165/858/24 Головуючий у 1 інстанції: Ференс-Піжук О. Р.
Провадження № 22-ц/802/753/24 Доповідач: Здрилюк О. І.
10 вересня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
секретар судового засідання Ганжа М. І.,
з участю представника відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 22 квітня 2024 року,
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що 13 лютого 2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Р07.22184.003664195, зобов'язання за яким відповідач належним чином не виконувала, у зв'язку із чим у неї утворилася заборгованість.
07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Р07.22184.003664195 від 13 лютого 2018 року перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до реєстру боржників № 3 до договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № Р07.22184.003664195 від 13.02.2018 в сумі 49 741,12 грн, з яких 19 171,48 грн - заборгованість за основним боргом; 30 569,64 грн - заборгованість за відсотками.
Усі нарахування, здійснювалися безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги і товариством не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Визначена заборгованість відповідачкою не погашена.
22 грудня 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 453002939, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним використанням одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону відповідачки.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало, а ТОВ «Таліон Плюс» за окрему плату прийняло право грошової вимоги до відповідачки за цим кредитним договором.
03 січня 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «»Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 20190103, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 8 від 28.05.2020 до договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки у розмірі 6 497,23 грн, з яких 5 323,68 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 173,55 грн - сума заборгованості за відсотками.
19.04.2022 було погашено заборгованість за відсотками по цьому кредитному договору у розмірі 867,97 грн.
Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 453002939 від 22.12.2018 у розмірі 6 497,23 грн, з яких: 5 323,68 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 305,58 грн - сума заборгованості за відсотками.
08 травня 2019 року між ТОВ «Інвест Фінанс» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 10000512017, відповідно до п. 9.10 якого кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону відповідачки, який зазначено в п.10 кредитного договору, реквізити та підписи сторін.
11 травня 2021 року між ТОВ «Інвест Фінанс» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 11052021, відповідно до умов якого ТОВ «Інвест Фінанс» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 11052021 від 11.05.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_2 у розмірі 3 030 грн, з яких 1 200 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 1 830 грн - заборгованість за відсотками.
З моменту переходу права вимоги до відповідачки товариство не здійснювало нарахувань жодних штрафних санкцій.
Відповідачка заборгованість за цим кредитним договором не погасила.
Ураховуючи наведене, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на свою користь заборгованість:
- за кредитним договором № РО7.22184.003664195 у розмірі 49 741,12 грн, з яких: 19 171,48 грн - заборгованість за основним боргом; 30 569,64 грн - заборгованість по відсотках;
- за кредитним договором № 453002939 у розмірі 6 497,23 грн, з яких: 5 323,68 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 305,58 грн - заборгованість по відсотках;
- за кредитним договором № 10000512017 у розмірі 3 030,00 грн, з яких: 1200 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1 830 грн - заборгованість по відсотках,
а всього 58 400,38 грн та відшкодувати судові витрати.
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 22 квітня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № РО7.22184.003664195 у розмірі 49 741,12 грн; за кредитним договором № 453002939 у розмірі 6 497,23 грн; за кредитним договором № 10000512017 у розмірі 3 030,00 грн, а всього 58 400,38 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 3 028 грн судового збору.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
У судовому засіданні представник відповідачки апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав і просить її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову в позові.
Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з'явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а рішення суду змінити з таких підстав.
Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність заявлених позовних вимог.
Проте, до такого висновку суд дійшов помилково, без належного з'ясування обставин справи та дослідження наданих сторонами доказів.
Згідно зі статями 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України).
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Судом встановлено, що 13.02.2018 між АТ «Ідея Банк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Р07.22184.003664195, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 23 800 грн строком на 48 місяців, зі сплатою 1.99 % річних від залишкової суми кредиту (а.с.8-10).
За обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату щомісячно в термін та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів. Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 12 щомісячних внесках включно до 20 дня/числа кожного місяця згідно з графіком щомісячних платежів (п.1.1 - п.1.4, п.1.10, п.2.1 договору).
Сторонами погоджено графік щомісячних платежів за кредитним договором, який включає у себе складові погашення кредиту - тіло, відсотки і плату за обслуговування кредитної заборгованості (а.с.10).
07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Р07.22184.003664195 від 13 лютого 2018 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» і ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.23-24).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 3 до договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № Р07.22184.003664195 від 13.02.2018 в сумі 49 741,12 грн, з яких 19 171,48 грн - заборгованість за основним боргом; 30 569,64 грн - заборгованість за відсотками (а.с.25).
Судом встановлено, що відповідачка належним чином не виконувала взяті на безе зобов'язання за кредитним договором.
Строк дії кредитного договору було визначено сторонами - 48 місяців, тобто з 13.02.2018 по 13.02.2022.
Згідно погоджено банком і позичальником графіку щомісячних платежів за кредитним договором, відповідачка зобов'язана була погасити конкретно визначені суми тіла кредиту (загальний розмір 23 800 грн), відсотків (загальний розмір 1 168,98 грн. Решта погашення - це плата за обслуговування кредитної заборгованості, з вимогами про стягнення якої позивач не звертався, а тому апеляційним судом і не перевіряється.
Так, із наявної у справі виписки по рахунку за цим кредитним договором, складеної АТ «Ідея Банк» (а.с.90-91), відповідачка за кредитним договором погасила тіло кредиту на загальну суму 4 628,52 грн та відсотки на загальну суму 534,70 грн.
Ураховуючи наведене, згідно із заявленими позовними вимогами, за цим кредитним договором з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 19 805,76 грн, з яких 19 171,48 грн (23 800 - 4 628,52) - заборгованість за тілом кредиту і 634,28 грн (1 168,98 - 534,70) - заборгованість за відсотками.
Судом встановлено, що 22.12.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 453002939, за умовами якого останній надано кредит на суму 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надавався строком на 30 днів на споживчі цілі. За користування кредитом відповідач зобов'язалася сплачувати проценти від суми кредиту в розмірі 328,50 % річних. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Умовами договору передбачено право сторін на продовження дії договору та зміну процентної ставки шляхом укладення додаткових угод (а.с.29-30).
Так, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_2 до цього кредитного договору було укладено додаткові угоди від 14.01.2019, 21.01.2019, 30.01.2019, 12.02.2019, 13.03.2019, 15.04.2019 із визначенням у кожному інших строків повернення коштів та іншого розміру процентів за користування кредитом (а.с.31-36).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за цим кредитним договором, а 03 січня 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «»Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 20190103, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за цим кредитним договором (а.с.37-39).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 8 від 28.05.2020 до договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки у розмірі 6 497,23 грн, з яких 5 323,68 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу і 1 173,55 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.41).
Оскільки відповідачка жодних доказів про погашення заявленої до стягнення заборгованості за цим кредитним договором не надала, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення заявленої до стягнення заборгованості за цим кредитним договором у розмірі 6 497,23 грн.
Судом встановлено, що 08.05.2019 між ТОВ «Інвест Фінанс» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 10000512017, який було підписано електронним підписом позичальниці, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону відповідачки, який зазначено в п.10 кредитного договору, реквізити та підписи сторін (а.с.46-53).
За умовами кредитного договору відповідачці надано кредит у розмірі 1 200 грн на строк 30 днів за ставкою 547,5% річних. Сторонами згідно графіку платежів/розрахунків погоджено суму кредиту - 1 200 грн і проценти за користування кредитом протягом 30 днів - 540 грн.
11.05.2021 між ТОВ «Інвест Фінанс» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 11052021, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.54-56).
Відповідно до реєстру боржників від 11.05.2021 до цього договору факторингу № 11052021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки у сумі 3 030 грн, з яких: 1 200 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 830 грн - сума заборгованості за відсотками.
Доказів про укладення додаткових угод щодо продовження терміну дії укладеного 08.05.2019 між ТОВ «Інвест Фінанс» і ОСОБА_2 кредитного договору № 10000512017 - позивач не надав.
Законом не передбачено права нараховувати передбачені договором проценти після закінчення дії договору.
Ураховуючи наведене, а також те, що відповідачка не надала доказів про погашення нею заборгованості за цим кредитним договором, до стягнення за цим кредитним договором на користь позивача підлягає сума 1 740 грн, з яких 1 200 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу і 540 грн - сума заборгованості за відсотками.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що у справі відсутні докази повідомлення відповідачки про відступлення права вимоги за кредитними договорами - відхиляються апеляційним судом, оскільки зазначена обставина не звільняє відповідачку від виконання зобов'язань за кредитними договорами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, відповідачка не надала доказів про те, що вона погашала кредит первісним кредиторам і ці кошти не зараховані у погашення заборгованості.
Посилання відповідачки в апеляційній скарзі на те, що позивачем не підтверджено перерахування їй коштів за кредитними договорами - відхиляються апеляційним судом, оскільки в суді апеляційної інстанції представник відповідачки ствердила, що дійсно усі кредитні договори були укладені і кошти за цими договорами відповідачка отримала.
Перерахування коштів по першому кредитному договору підтверджено відповідними ордерами (а.с.18).
Спростування перерахування коштів по інших двох кредитних договорах могла довести саме відповідачка, надавши відповідні банківські виписки по рахунку тих карток, які вона вказувала кредиторам при укладенні договорів або ж спростувати наявність у неї таких рахунків у банках.
У порушення вимог ст. 12 ЦПК України жодних доказів відповідачка не надала ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів доходить висновку про укладення та підписання ОСОБА_2 кредитних договорів з відповідними фінансовими установами за допомогою одноразового паролю - ідентифікатора; неналежне виконання нею, як позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності у неї боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договорами відступлення прав вимоги.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення із відповідачки заборгованості за кредитними договорами, лише не вірно визначив розміри заборгованості за договорами, у зв'язку із чим рішення суду необхідно змінити.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції про задоволення позову у заявленому розмірі зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для зміни рішення суду.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ЦПК).
Оскільки до задоволення підлягають вимоги позивача у загальному розмірі 28 042,99 грн (19 805,76 + 6 497,23 + 1 740,99), що становить 48,02% від заявлених вимог, то на користь позивача з відповідачки необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 454,04 грн.
У зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з позивача на користь відповідачки необхідно стягнути судовий збір за її подання у розмірі 2 360,93 грн.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Ураховуючи наведене, з позивача на користь відповідачки необхідно стягнути різницю у судових витратах, розмір якої становить 906,89 грн (2 360,93 - 1 454,04), звільнивши відповідачку від сплати судового збору позивачу.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 22 квітня 2024 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами:
- № РО7.22184.003664195 від 13.02.2018 у розмірі 19 805 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ять) грн 76 коп;
- № 453002939 від 22.12.2018 у розмірі 6 497 (шість тисяч чотириста дев'яносто сім) грн 23 коп;
- № 10000512017 від 08.05.2019 у розмірі 1 740 (одна тисяча сімсот сорок) грн; а всього 28 042 (двадцять вісім тисяч сорок дві) грн 99 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_2 906 (дев'ятсот шість) грн 89 коп судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - суддя
Судді