Справа № 357/10457/24
3/357/4907/24
17 вересня 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ААД № 891753 від 15 липня 2024 року стосовно: ОСОБА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП (далі - протокол),
згідно з протоколом, 15 липня 2024 року о 06 год 13 хв на а/д М-05 Київ-Одеса, 78 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510, ARLM-0298, тест № 1005, результат огляду - 1,19%. Водій від проходження медичного огляду у лікаря-нарколога категорично відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив вимоги 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У ході розгляду, ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що в стані алкогольного сп'яніння не керувала транспортним засобом. Зазначила, що була зупинена працівниками поліції без належних на те підстав, що відразу повідомила працівникам поліції. Водночас з результатом огляду на місці зупинки не погоджувалася. Вказувала, що їй ніхто не повідомляв, що вона має право пройти повторний огляд у медичному закладі, у разі незгоди із проведеним оглядом на стан сп'яніння на місці зупинки. Своєю чергою, вона не погоджувалася із результатами проведеного на місці огляду, оскільки алкогольних напоїв не вживала. Документи надані працівниками поліції підписувала, оскільки ті повідомили, що вже все складено, її пояснення належним чином не вислуховували та не враховували.
За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суддя зазначає, що задля забезпечення проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння є необхідним здійснення зупинки транспортного засобу, а отже процедурі збирання доказів передують дії органу поліції, вчинення яких має відбуватись з дотриманням вимог закону.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Відповідно до п. 10 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі:
порушення водієм Правил дорожнього руху;
якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів;
якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду.
Отже, за вказаними нормами, під час дії воєнного стану, працівник поліції має право зупинити будь-який транспортний засіб тільки в означеному колі випадків.
У рапорті поліцейського, будь-яких підстав для зупинки транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 поліцейським не вказано.
На відеозаписі не міститься подій, які можна кваліфікувати, як одну із ситуацій передбачених до п. 10 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456.
Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Отже, у разі, якщо щодо особи, яка керує транспортним засобом, є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп'яніння, поліцейський має право запропонувати пройти їй медичний огляд з використанням спеціальних технічних засобів, а у випадку незгоди із таким порядком, або з його результатами, у закладі охорони здоров'я.
Суддею установлено, що на диску з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського № 477938, який доданий до протоколу, зафіксована процедура огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, на ньому вона дійсно проходила огляд, за допомогою технічного засобу, однак працівником поліції їй не роз'яснювалося право на перевірку результатів проведеного огляду в медичному закладі.
Більша частина відеозапису не містить чітко зафіксованих подій, які відбувалися після проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема неможливо встановити, чи дійсно ОСОБА_1 погодилася з результатами та без будь-якого тиску, вмовлянь підписувала надані їй працівниками поліції документи.
Вказане свідчить на підтримку версії ОСОБА_1 про те, що їй не роз'яснювалося його право на повторний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, оскільки усі сумніви мають тлумачитися на її користь.
Будь-які підписи на направленні, акті не можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 повідомлено про можливість пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, оскільки, як встановлено з відеозапису, направлення підписувалось вже після того, як стосовно ОСОБА_2 складений був протокол.
Отже, додані до протоколу докази, зібрані поліцейським, внаслідок порушення вимог закону.
За таких обставин, вони, в силу ч. 3 ст. 62 Конституції України, не можуть бути використані суддею, оскільки зібрані внаслідок порушення вимог закону
Таким чином, суддя заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає недоведеним, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже у справі відсутні допустимі докази її вини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 6 ст. 283 КУпАП, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА