20 вересня 2024 р. Справа № 440/5047/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 31.05.24 по справі № 440/5047/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.03.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.01.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність дій відповідача в частині нездійснення індексації пенсії позивача у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі по тексту - Постанова № 168), як такої, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Зауважив, що відповідачем при проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2024 за розрахунок було взято показник середньої заробітної плати на рівні 7405,03 грн, хоча показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у сумі 7763,17 грн залишався незмінним до березня 2024 року. Наведене свідчить про те, що відповідач протиправно змінив показник, чим порушив права позивача.
Вважав незаконними положення постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексацій у 2019 році» (далі по тексту - Постанова № 124), № 168 та Постанови Кабінету Міністрів «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2023 № 185 (далі по тексту - Постанова № 185) та такими, що не підлягають застосуванню, оскільки останні суперечать частині другій статті 42нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058-IV), за приписами якої для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.
На думку позивача, у період з 2019 по 2024 рік індексація пенсій проводилася не у спосіб та не у порядку, які передбачені частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, адже в ній немає згадки про відповідний показник станом на 01.10.2017.
Враховуючи, що норми частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого Постановою № 124, регулюють одне і те ж коло відносин щодо індексації пенсійних виплат, однак не узгоджуються між собою, переконував про необхідність керуватись у даному випадку приписами Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, яка сформулювала правовий висновок, за яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи у національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Вважав безпідставними посилання пенсійного органу на положення пункту 2 Постанови № 127, пункту 4 Постанови № 118 та пункту 6 Постанови № 168, оскільки вказаними нормами, на його думку, врегульовано порядок виплати щомісячних доплат до пенсій у випадку нездійснення підвищення пенсій за зверненнями, що надійшли до 31 грудня поточного року, а не індексації, як це мало місце у спірних правовідносинах.
Переконував, що оскільки показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивачу становить 7763,17 грн, що визнається відповідачем, останній зобов'язаний був застосувати коефіцієнт підвищення, помноживши на нього вказаний показник у кожному періоді перерахунку (індексації).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі № 440/5047/24 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 у 2021, 2022 та у 2023 роках шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 р.р.) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,14; 1,197.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 р.р.) на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01.03.2021; 1,14 з 01.03.2022 та 1,197 з 01.03.2023.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість та порушення судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 по справі № 440/5047/24 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невідповідність висновків суду першої нормам матеріального права, що в свою чергу, призвело до прийняття помилкового рішення.
Вважав таким, що суперечить положенням Закону № 1058-IV висновок суду першої інстанції про те, що індексації підлягає показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, який застосовано під час призначення пенсії, оскільки показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, не є сталим та змінюється в залежності від правової дії, передбаченої законом та вчиненої в автоматичному режимі або за бажанням особи.
При цьому, термін «показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески» визначений у формулюванні ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV як «який враховується (застосовується) для обчислення пенсії», є виключно одним із складових елементів формули для обчислення пенсії без прив'язки до конкретної правової дії призначення чи перерахунку та підлягає зміні лише у випадках, встановлених Законом України «Про індексацію грошових коштів населення» та Законом № 1058-IV, Кабінетом Міністрів України.
Щодо висновку суду першої інстанції з приводу того, що умовами проведення індексації не передбачено, що збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначений станом на 01.10.2017 зазначив, що за змістом п. 5 Постанови № 124 (яка застосовується не лише у 2019 році, а і у подальшому) перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно із абз. 1 п. 4 цього Порядку.
Зауважив, що у питанні проведення індексації пенсії визначальним є не рік виходу на пенсію, а те, чи перевищує показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, та який враховується для обчислення пенсії, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, та збільшений на визначений Кабінетом Міністрів України коефіцієнт для цілей індексації у відповідному році, середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як складову формули визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії конкретної особи.
З огляду на викладене переконував, що положення Порядку № 124 кореспондуються з ч. 5 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ та абз. 4 ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV, як такі, що прийняті Кабінетом Міністрів України на виконання цих законів, а тому визначення Кабінетом Міністрів України у п. 5 Порядку № 124, що для цілей індексації на відповідний коефіцієнт збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017, не може вважатися виходом Уряду за межі наданих йому повноважень.
Позивач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційної інстанції їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Переконував, що при здійсненні індексації пенсії позивача пенсійним органом порушено права позивача на належне пенсійне забезпечення, оскільки за розрахунок було взято показник середньої заробітної плати на рівні 7405,03 грн, в той час як показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у сумі 7763,17 грн залишався незмінним до березня 2024 року.
Зауважив, що звернення позивача про призначення пенсії надійшло до 31.12.2021, а тому пенсія позивача не пов'язана з переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, отже, мала перераховуватись на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що з 02.12.2009 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та з цієї дати позивачу призначена пенсія по інвалідності, а з 28.04.2024 позивача переведено на пенсію за віком. При призначенні пенсії позивача Головним управлінням застосовано середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 7763,17 грн (2017-2019 роки), що підтверджується відповідним розрахунком.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.04.2024 №7426-6288/П-02/8-1600/24 вбачається, що перерахунок пенсії позивача у зв'язку зі зміною показника середньої заробітної плати з 01.05.2020, з 01.03.2021, з 01.03.2022 та з 01.03.2023 не проводився, оскільки розмір пенсії позивача обчислений із застосовуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують 2020 року (2017-2019 роки) - 7763,17 грн, який є більшим, ніж показники, передбачені постановами КМУ.
З 1 березня 2024 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Таким чином, показник середньої заробітної плати з 01.03.2024 становить 7994,47 грн (7405,03 грн х 1,0796) та який врахований при обчисленні пенсії з 01.03.2024.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії у 2021, 2022 та у 2023 роках, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки нормами частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, врегульовано одне і те ж коло відносин щодо індексації пенсійних виплат, при цьому вони суперечать між собою, а тому необхідно керуватися приписами Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56), відповідно до яких у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Судом враховано, що у 2020-2023 роках Кабінет Міністрів України не змінив підходу до визначення кола пенсіонерів, пенсії яких підлягають перерахунку у зв'язку з щорічною індексацією, залишивши за основу показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017. За висновком суду, це призвело до того, що згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2021-2023 роках пенсія, яка була призначена позивачу у 2020 році, не підлягала перерахунку при щорічній індексації, оскільки її обчислення відбувалося з урахуванням показників середньої заробітної плати на рівні 7763,17 грн (у 2020 році), що перевищував розміри показника середньої заробітної плати у 2021 році у сумі 5426,60 грн, у 2022 році - 6186,32 грн та у 2023 році - 7405,03 грн, що склався під час річної індексації.
У зв'язку із викладеним, суд першої інстанції дійшов висновку про те, у період з 2021 по 2023 рік індексація пенсії позивача проводилась не у спосіб та порядок, що передбачений частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", адже в ній немає згадки про відповідний показник станом на 01.10.2017, що зумовило задоволення позовних вимог.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІV.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом положень частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Частиною 1 статті 26 Закону № 1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Відповідно до статті 27 Закону України № 1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
За приписами частин 1 та 2 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно із статтею 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм слідує, що повноваження щодо визначення розміру та порядку збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески надано Кабінету Міністрів України, який визначається в межах бюджету Пенсійного фонду з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом 2 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, у зв'язку із чим, починаючи із 2019 року Порядком № 124 з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Порядком № 124.
Колегія суддів звертає увагу, що хоча вказаний Порядок і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проте, враховуючи пункт 1 Порядку № 124, його дія поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій згідно із Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-ІV, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,17.
Згідно із пунктом 4 та пунктом 5 Порядку № 124, коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за встановленою формулою.
У 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 році на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Колегією суддів встановлено, що середня заробітна плата за 2014 рік становила 3149,45 грн, за 2015 рік - 3661,41 грн, за 2016 рік - 4482,35 грн.
З огляду на викладене, показник заробітної плати (доходу) в Україні, станом на 01.10.2017 становив 3764,40 грн (3149,45 грн + 3661,41 грн + 4482,35 грн/3), з урахуванням збільшення на коефіцієнт 1,17 - 4404,35 грн.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 року № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" в 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
З огляду на викладене, показник заробітної плати (доходу) в Україні, який використовувався для перерахунку пенсії в 2020 році становив 4888,83 грн (4404,35 грн*1,11).
Згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
З огляду на викладене, показник заробітної плати (доходу) в Україні, який використовувався для перерахунку пенсії в 2021 році становив 5426,60 грн (4888,83 грн*1,11).
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.
При цьому, пунктом 4 Постанови № 118 передбачено, що з 01.03.2022 до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-ІV за зверненнями, що надійшли до 31.12.2021 включно, які не підвищуються з 01.03.2022 згідно з Порядком № 124, установлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої п. 2 Постанови № 127 щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладене, показник заробітної плати (доходу) в Україні, який використовувався для перерахунку пенсії в 2022 році становив 6186,32 грн (5426,60 грн*1,14).
З 01.03.2023 перерахунок пенсії згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
За змістом п. 5 Постанови № 158, з 1 березня 2023 р. до пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 р. включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 р. згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), установлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 17, ст. 679) та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону України № 1058 та Порядку № 124 з 01.03.2023 використовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, 7405,03 грн (6186,32 грн*1,197).
Слід зауважити, що за змістом пункту 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають всі пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли до 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом 3 частини 3 статті 42 Закону № 1058-ІV (за зверненнями, що надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на підставі заяви позивача, його з 28.04.2024 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Отже, позивач має право на перерахунок пенсії з 01 березня 2021 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV, Порядку № 124, Постанови № 127, з 01 березня 2022 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV, Порядку № 124 і Постанови № 118, з 01 березня 2023 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV Порядку № 124 і Постанови № 168.
Водночас, колегія суддів враховує, що такий перерахунок не призведе до підвищення його пенсії з 01 березня 2021 року, з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року, оскільки при обчисленні розміру пенсії позивача буде застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за попередні три роки (2017-2019 роки), який становив 7763,17 грн, що є більшим за показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до пункту 5 Порядку № 124, збільшений на коефіцієнт 1,11 (в 2021 році), 1,14 (в 2022 році) і на коефіцієнт 1,197 (в 2023 році).
При цьому, приймаючи Постанови № 127, 118, 168, Кабінетом Міністрів України було передбачено, що внаслідок перерахунку з 01 березня 2021 року, з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року певні пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-ІV, не будуть підвищуватися.
У зв'язку з цим, для досягнення мети індексації пунктом 4 Постанови № 118 з 01 березня 2022 року установлена щомісячна доплата у розмірі 135 грн до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-ІV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 01 березня 2022 року згідно з Порядком № 124, а пунктом 6 Постанови № 168 з 01 березня 2023 року установлена щомісячна доплата у розмірі 100 грн до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-ІV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022-2023 року включно, які не підвищуються з 01 березня 2023-2024 року згідно з Порядком № 124.
З наданих до матеріалів справи перерахунків пенсії позивача колегією суддів встановлено, що з 01.03.2022 позивачу на виконання пункту 4 Постанови № 118 призначено надбавку до пенсії у розмірі 135 грн, з 01.03.2023 на виконання пункту 5 Постанови № 168 - надбавку до пенсії у розмірі 100 грн.
А відтак, відповідно до положень Порядку № 124 у відповідача відсутні правові підстави для проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; 1,14; 1,197; за 2021-2023 роки, що зумовлює задоволення вимог апеляційної скарги.
Посилання позивача на те, що положення пункту 2 Постанови № 168 суперечать Конституції України, законам України «Про державні соціальні стандарти» та «Про індексацію грошових доходів населення», є неприйнятними, оскільки вказана Постанова № 168, якою врегульовано порядок індексація пенсії, приймалася на виконання цих законів та з метою підвищення рівня соціального захисту пенсіонерів.
Також необґрунтованими є доводи позивача про відсутність в Уряду повноважень на встановлення обмежень в розмірах індексації, оскільки у відповідності до пп.2 п.22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
За встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності, як такого, що прийнятий за неповного з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 по справі № 440/5047/24 не відповідає, оскільки судом не у повному обсязі з'ясовано обставини у справі, залишено поза увагою наявні в матеріалах справи розрахунки, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову та, як наслідок, неправильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 по справі № 440/5047/24 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 по справі № 440/5047/24 - скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова І.С. Чалий