"19" вересня 2024 р. Справа № 363/3740/20
19 вересня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Котлярової І.Ю.,
за участі секретаря Дрозд В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі - продажу,-
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі - продажу.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 03.11.2020 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.12.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
З матеріалів справи вбачається, що дана справа перебуває в провадженні суду з 29.09.2020 року, тобто судові засідання у справі призначалися неодноразово.
Так, зокрема у судовому засіданні, що відбулося 27.06.2023 року, у якому у тому числі був присутній представник позивача, після надання сторонами пояснень по справі, явку позивача на наступне судове засідання - 28.08.2023 року було визнано обов'язковою, про що у встановленому законодавством порядку було повідомлено позивача, шляхом направлення судової повістки повідомлення про виклик до суду та листа з роз'ясненням про визнання її явки до суду обов'язковою, на адресу зазначену у позовній заяві. Проте, будучи належним чином повідомленими ні позивач, ні її представник у судове засідання 28.08.2023 року не з'явилися, від представника надійшла заява про проведення судового засідання 28.08.2023 року за відсутності їхньої сторони.
В подальшому явка до суду позивача судом неодноразово визнавалася обов'язковою, однак позивач в судові засідання не з'являлася, про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомляла, із заявою про розгляд справи у відсутність не зверталася.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про місце, день та час розгляду справи, в судові засідання не з'являвся, а виключно подавав до суду заяви про проведення судових засідань (на кожне судове засідання окремо) за відсутності їхньої сторони. Окрім того, із даних заяв вбачається, що представник позивача був обізнаний щодо неодноразового визнання явки позивача до суду обов'язковою.
У поданій до суду 23.07.2024 року заяві представник позивача, окрім як про проведення судового засідання 23.07.2024 року за відсутності їхньої сторони, просив суд надати позивачу додатковий час для створення в установленому порядку електронного кабінету в системі «Електронний суд», та після чого їх стороною буде подана суду заява позивача про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Разом з тим, ні позивача, ні її представник у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не направили. Заява від позивача про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів до суду не надходила. В той же час, судом був визначений достатній час для подання відповідної заяви з 23.07.2024 року по 19.09.2024 року.
Від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката - Чепур Д.Д. до суду надійшла заява, в якій просив суд у зв'язку із повторною неявкою позивача, явка якої до суду визнавалася обов'язковою залишити позовну заяву без розгляду.
Від представників третіх осіб також надійшли заяви в яких просили суд у зв'язку із повторною неявкою позивача, явка якої до суду визнавалася обов'язковою залишити позовну заяву без розгляду.
Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом - Бут О.В. до суду подано заява, в якій просив судове засідання призначене на 19.09.2024 року на 10 год. 00 хв. провести за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до з наступних висновків.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина п'ята статті 223 ЦПК України, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої ст.257 ЦПК України, є саме повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Отже, зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Тож, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати такий позов без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише факт належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Зазначений висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі №369/12104/20.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що: «учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії».
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).
Вивчивши матеріали справи, суд визнає, що позивач повторно не з'явилася до суду, чим зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача. Заява про розгляд справи за її відсутності не надійшла до суду.
Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку згідно ч.2 ст.257 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 223, 257, 259, 260, 261,353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі - продажу - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя: І.Ю. Котлярова