19 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/28063/23 пров. № А/857/17573/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року (головуючий суддя Дерех Н.В., м. Тернопіль) у справі № 380/28063/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною,
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області щодо невиконання судового рішення у справі №380/15916/22, яке набрало законної сили; зобов'язати Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області внести зміни в інформаційно - аналітичну систему та провести коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 18010300 на суму 17399,42 грн.; стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.; зобов'язати Львівський окружний адміністративний суд здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №380/15916/22, яке набрало законної сили шляхом витребування звіту про виконання судового рішення у справі.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області привести у відповідність інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення боргу в розмірі 17399,42 грн. по коду бюджетної класифікації 18010300. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач оскаржив його, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 в автоматичному режимі сформовані наступні податкові повідомлення-рішення №1378268-2407-1303 від 26.10.2021 на суму 5 137,46 грн., №1378269-2407-1303 від 26.10.2021 на суму 5 669,33 грн., №1378270-2407-1303 від 26.10.2021 на суму 10 684,65 грн. Вказує, що станом на 05.06.2022 згідно даних ІКС по платнику податків ОСОБА_1 рахувалась заборгованість по розрахунках з бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (ККДБ 18010300) в розмірі 17 399,42 гривень. Наголошує, що зазначені ППР не оскаржувались та Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 № 380/15916/23 не було зобов'язано контролюючий орган скасувати податкові повідомлення рішення, згідно яких відбулося нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки шо відображені в інтегрованій картці платника податків за 2020 рік.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо її задоволення та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові не оскаржується, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі №380/15916/22 скасовано та ухвалено постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0011601-1309-0409 від 06.06.2022.
Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.11.2023 за №250/ЗПІ/04-36-24-18-15 позивача повідомлено про те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №380/15916/22 не прийнято рішення щодо внесення коригування в інтегровану картку платника податку ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 18010300. Тому ГУ ДПС не має можливості надати документ/довідку/інформацію або інше щодо дати виключення з інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 боргу в розмірі 17399,42 грн. по коду бюджетної класифікації 18010300.
Також, листами Головного управління ДПС у Львівській області від 06.03.2024 №58/ЗПІ/13-01-24-11 та від 17.11.2023 №200/ЗПІ/13-01-24-11 позивача повідомлено, що підстави для коригування даних в інтегрованій картці платника по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету України 18010300) відсутні.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом, проте відповідач протиправно не вчинив жодних дій для приведення інтегрованої картки ОСОБА_1 у відповідність до фактичних обставин в частині виключення відомостей про борг в розмірі 17399,42 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).
Відповідно до підпунктів 19-1.1.40 та 19-1.1.41 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами.
За змістом статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі - Порядок № 5).
Відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів визначені Розділом VII Порядку № 5, де зазначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки. Відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами з загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року № 462) та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 року № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 року за № 1553/26330. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників.
Колегія суддів зазначає, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 826/9288/18.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі №380/15916/22 скасовано та ухвалено постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0011601-1309-0409 від 06.06.2022.
Разом з тим, в інтегрованій картці ОСОБА_1 відображені нараховані суми (боргу) зі сплати єдиного внеску у розмірі 17399,42 грн., що визнається відповідачем.
Колегія суддів зазначає, що дії відповідача щодо нездійснення коригування в інтегрованій картці позивача шляхом виключення вказаної суми боргу порушують конституційний принцип, закріплений у ст. 67 Конституції України, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, оскільки у позивача немає законного обов'язку сплачувати суму боргу у розмірі 17399,42 грн., відображення інформації в інтегрованій картці такого обов'язку є протиправним.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що у зв'язку із визнанням протиправною та скасуванням судом податкової вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0011601-1309-0409 від 06.06.2022 у інтегрованій картці позивача не повинен бути зазначений і підлягає виключенню борг по такій вимозі.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року у справі № 380/28063/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар