Номер провадження: 33/813/1294/24
Номер справи місцевого суду: 518/24/24
Головуючий у першій інстанції Тарасенко М. С.
Доповідач Копіца О. В.
02.09.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Копіци О.В., за участю секретаря судового засідання Стоянової Л.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника Юраш І.О. на постанову Ширяївського райсуду Одеської області від 10.04.2024 стосовно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,а також стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 01.01.2024 о 13 год. 45 хв. по вул. Центральній в с. Жовтневе Березівського району Одеської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, огляд водія проводився за допомогою ALKOTEST «DRAGER», проба позитивна 0,94%, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КпАП України.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 не погодилася із оскаржуваною постановою, посилаючись на невідповідність висновків судді обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, з огляду на наступне:
- судом не було враховано того, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинено працівниками патрульної поліції за відсутності, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підстав, до матеріалів справи працівниками поліції не долучено постанови про вчинення ОСОБА_1 правопорушення із зазначенням причини зупинки транспортного засобу, а складена поліцейськими постанова серії ББА № 900461 від 01.01.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що він керував автомобілем не будучи належно пристебнутим паском безпеки, скасована рішенням Ширяївського райсуду Одеської обл. від 14.03.2024;
- поза увагою суду залишилось те, що, оскільки автомобіль зупинено з порушенням вимог зазначеного Закону, тому відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева», сформульованої Європейським Судом з прав людини, недопустимими є всі наступні докази, отримані внаслідок зупинки транспортного засобу, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення;
- внаслідок відсутності в матеріалах справи доказів порушення ОСОБА_1 ПДР, що стали підставою для його зупинки, всі наступні вимоги працівників поліції він не зобов'язаний був виконувати, а всі складені відносно нього документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
- в порушення п. 4,5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 портативний реєстратор не був закріплений на форменому одязі поліцейського чи іншому дозволеному місці відповідно до вказаної інструкції, відео є неповним, неточним та не підтверджує факт керування в стані алкогольного сп'яніння, оскільки з наданого відеозапису неможливо встановити всі обставини справи;
- в порушення інструкції до приладу «Драгер 6810» поліцейський перед початком застосування приладу не перевірив всі налаштування, оскільки відповідно до відео з бодікамер тестування ОСОБА_1 проходив о 14 год. 05 хв. 39 с., разом з цим згідно роздруківки з приладу «Драгер» тест він пройшов о 13 год. 52 хв., що, на думку сторони захисту викликає сумнів, що дане тестування проходив саме ОСОБА_1 ;
- не погодившись з результатом приладу «Драгер», який показав значно менший результат 0,24 проміле, ОСОБА_1 просив поліцейських проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, в чому йому було відмолено;
- ОСОБА_1 не було відсторонено від керування автомобілем, він продовжив керувати транспортним засобом.
Посилаючись на викладене, захисник Юраш І.О. просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання апеляційного суду, призначене на 02.09.2024 ОСОБА_1 та його захисник Юраш І.О., будучи належним чином повідомленими, не з'явилися, водночас від захисника через підсистему «Електронний суд» надійшла заява, в якій вона просить здійснювати апеляційний розгляд за їх із ОСОБА_1 відсутності, скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Враховуючи неявку ОСОБА_1 та його захисника Юраш І.О. в судове засідання, апеляційний суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за їх відсутності та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, ретельно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд критично відноситься до тверджень сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження стосовно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів факту порушення останнім п. 2.9 «а» ПДР України та, як наслідок, наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони є безпідставними та, навпаки, спростовуються доказами по справі.
Вимогами п. 2.9 «а» ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння повністю доведена та підтверджується повторно дослідженими судом апеляційної інстанції наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №067896 від 01.01.2024 (а.с. 2), відповідно до якого водій 01.01.2024 о 13 год. 45 хв. по вул. Центральній в с. Жовтневе Березівського району Одеської обл. водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, огляд водія проводився за допомогою ALKOTEST «DRAGER», проба позитивна 0,94%, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху;
- роздруківкою показників застосованого на місці зупинки приладу Drager Alcotest 6810, відповідно до якого результат огляду становить 0,94 ‰ алкоголю (а.с. 3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alcotest 6810, у якому зафіксовано результат огляду на стан сп'яніння: проба позитивна 0,94 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився, про що в акті міститься його особистий підпис;
- відеозаписом події (а.с. 6), на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - Drager Alcotest 6810.
Як вбачається із аналізу змісту оскаржуваної постанови, всупереч твердженням апелянта, зазначені вище докази були належним чином досліджені, повно та всебічно, та їм була надана відповідна оцінка, на підставі чого суд 1-ої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наявність в його діях складу зазначеного правопорушення.
Звертає на себе увагу той факт, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував факт попереднього вживання ним алкогольних напоїв, про що ним особисто зазначено у протоколі, зокрема, про те що він випив пів стакану пива, після чого сів за кермо автомобіля.
Врешті-решт на проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810 ОСОБА_1 погодився, пройшов огляд та його результат склав 0,94 ‰ алкоголю в повітрі, що видихається, при цьому, жодних заперечень щодо процесу проведення огляду, а також незгоди із його результатами він не висловлював, що також підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «з результатом згоден».
Отже, в цьому контексті апеляційний суд не приймає до уваги та оцінює критично твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду, а також наполягав на проходженні огляду у закладі охорони здоров'я.
Апеляційний суд також не приймає до уваги посилання сторони захисту на недостовірність такого доказу як роздруківка (чек) показників застосованого на місці зупинки приладу Drager Alcotest 6810, і що таке тестування проходив саме ОСОБА_1 , оскільки наведений доказ містить його підпис, посилання на відповідну серію та номер складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також місце і час проведення тесту, що відповідає зазначеному у протоколі місцю і часу вчинення правопорушення, що в повній мірі відображає всі необхідні відомості щодо стану сп'яніння ОСОБА_1 .
Що стосується тверджень захисника на неповноту долучених поліцейськими до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів, апеляційний суд зауважує на безпідставності такого висновку з огляду на наступні положення законодавства.
Процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зафіксовано поліцейськими на технічні засоби відеозапису на виконання вимог ст. ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкції), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 в редакції постанови від 20.01.2023 (далі-Порядок).
Так, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до приписів п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок), огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В свою чергу, положеннями п. 4 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція №1395), передбачено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дійсно, відповідно до п. 5 Розділу II згаданої захисником Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, на яку посилається сторона захисту в якості аргументації своїх доводів, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Системний аналіз вищевказаних положень законодавства та нормативних актів свідчить про те, що технічні засоби відеозапису застосовуються співробітниками поліції безпосередньо під час проведення огляду особи на виявлення стану алкогольного сп'яніння, тобто не є обов'язковим фіксування поліцейським виконання всіх службових обов'язків.
Так, наявний в матеріалах справи відеозапис хоч і не був прикріплений до форменного одягу поліцейського, про що слушно зауважено стороною захисту, однак фіксує весь процес проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки його транспортного засобу.
Так, зокрема, з відеозапису вбачається, як транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, які в процесі перевірки у нього документів запропонували пройти йому огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. ОСОБА_1 в добровільному поряду проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest, результат огляду становить 0,94 ‰, що вказує на те, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, жодних заперечень щодо процесу проведення огляду, а також незгоди із його результатами ОСОБА_1 не висловлював, а навпаки підтвердив факт керування транспортним засобом у стані сп'яніння, про що особисто зазначив у відповідній графі протоколі про адміністративне правопорушення, скріпивши це підписом.
Наведене спростовує твердження захисника щодо порушення співробітниками поліції порядку використання технічних засобів відеозапису.
Відтак, апеляційний суд доходить переконання про те, що співробітниками поліції в даному випадку, під час фіксування проходження ОСОБА_1 огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, не було допущено жодних порушень вимог законодавства.
Не мають правового значення доводи скарги щодо безпідставності зупинки ОСОБА_1 , оскільки такі обставини не є предметом доказування у справі, а тому не підлягають дослідженню, водночас, ОСОБА_1 під час складення протоколу щодо нього на вказане не звертав увагу, підстави його зупинки не оспорював, як і не оспорював факт керування транспортним засобом за викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин.
З цих же підстав, апеляційний суд не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо скасування рішенням Ширяївського райсуду Одеської обл. від 14.03.2024 постанови інспектора СР ПП ВП № 2 Березівського РВП ГУНП України в Одеській обл. Федорова А.А., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, яка, серед іншого не долучена до матеріалів справи як доказ, а тому вважає, що такі дії направлені на уникнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На безпідставність доводів апеляційної скарги в частині не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом вказує зроблена у протоколі про адміністративне правопорушення відповідна відмітка.
Отже, позиція ОСОБА_1 , яка висловлена в апеляційній скарзі, та його процесуальна поведінка, пов'язана з наведенням доводів, які не підтверджені належними і достатніми доказами, та які не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту на власний розсуд з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що дії працівників поліції узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, а кваліфікація дій ОСОБА_1 відповідає кваліфікуючим ознакам норми ч. 1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд констатує, що зібрані у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 докази є належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інших істотних та переконливих доводів, які б свідчили про недопустимість доказів, які містяться в матеріалах справи або спростовували висновки судді першої інстанції в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову суду 1-ої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Юраш І.О., в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ширяївського районного суду Одеської обл. від 10.04.2024 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца