14 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконференцзв'язку між Київським апеляційним судом та робочим місцем захисника ОСОБА_6 , кримінальне провадження № 12023105100000705 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року,
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.
Також цим вироком вирішено питання щодо речових доказів та витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_7 , у невстановлені досудовим розслідуванням часі та місці, але не пізніше 19.04.2023, за невстановлених _________________________________________________________________
Справа №11-кп/824/2214/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ч. 1 ст. 309 КК України Доповідач ОСОБА_1
досудовим розслідуванням обставин, від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділено та скеровано до сектору превенції Шевченківського УП ГУНП у м. Києві для подальшої перевірки, придбав та почав незаконно зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, з метою власного вживання без мети збуту за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
19.04.2023 в період часу з 18 год. 18 хв. по 19 год. 10 хв., за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції проведено санкціонований обшук, в ході якого у вказаній квартирі виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 20,58 г, який останній придбав та зберігав без мети збуту.
В апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в суді першої інстанції ним було подано клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, яке мотивовано тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку вперше, після події цього кримінального правопорушення він щиро покаявся та активно сприяв його розкриттю, мало місце усунення заподіяної проступком шкоди, а саме ОСОБА_7 добровільно припинив перебування у вільному обігу наркотичного засобу, добровільно видав його правоохоронним органам під час обшуку, який відбувся 19.04.2023 в його житлі за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, ОСОБА_7 характеризується позитивно, є спортсменом, наразі є тренером з бойових мистецтв, його учні займають призові місця на відповідних змаганнях.
За таких обставин, вважає, що були та є підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, проте суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував закон, який підлягає застосуванню, тобто ст. 45 КК України.
Також вказує, що судом першої інстанції було допущено порушення процедури судового розгляду та порядку ухвалення судових рішень.
Так, ним було подано клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, яке розглядалося в судовому засіданні 14 серпня 2023 року, зокрема, було озвучено дане клопотання та досліджені докази, які це клопотання обґрунтовували, а також був допитаний обвинувачений ОСОБА_7 .
Після цього суд першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 350, 371, 288, 366 КПК України, заслухавши думку сторін щодо заявленого клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, вийшов до нарадчої кімнати для постановлення ухвали щодо вказаного клопотання, проте після виходу проголосив вирок.
Інші учасники судового провадження даний вирок не оскаржують.
Будучи повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, обвинувачений ОСОБА_7 в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подавав, а тому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний суд, враховуючи, що неявка обвинуваченого ОСОБА_7 не перешкоджає проведенню розгляду, адже його участь не є обов'язковою, та думку учасників провадження, які не висловили заперечень проти проведення апеляційного розгляду у відсутність обвинуваченого, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку доводів апеляційної скарги з доповненнями, а також прокурора, який заперечував проти її задоволення, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Діючим кримінальним процесуальним законодавством, розділом ІХ, передбачені правові підстави та порядок звільнення осіб від кримінальної відповідальності, зокрема у зв'язку з дійовим каяттям, на підставі ст.45 КК України.
За змістом ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України передбачено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути клопотання.
У відповідності до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.
Згідно положень ст. 350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухано думку щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
Аналіз вищенаведених норм закону дає підстави вважати, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд під час підготовчого судового засідання або судового розгляду повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України, тобто суд має перевірити доводи вказаного клопотання на його обґрунтованість.
При цьому, незважаючи на прийнятне судом рішення - задоволення або відмова у задоволенні клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд має постановити ухвалу, в якій повинні бути наведені мотиви прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, як вбачається з наданих суду матеріалів, вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався.
Так, в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
В межах даного провадження захисником ОСОБА_6 було заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям, яке не знайшло свого вирішення у підготовчому судовому засіданні та суд призначив судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акта з повідомленням про місце, день та час його проведення учасників кримінального провадження.
14 серпня 2023 року, під час судового розгляду обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 , суд першої інстанції, оголосивши доводи клопотання, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали провадження, вийшов до нарадчої кімнати, по виходу з якої оголосив прийняте ним рішення - вирок, яким визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначив йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Таким чином, суд першої інстанції фактично не вирішив клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.
Ті обставини, що про необґрунтованість поданого клопотання суд першої інстанції зазначив у мотивувальній частині оскаржуваного вироку, не може свідчити про розгляд клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, оскільки за вимогами закону за наслідками розгляду такого клопотання суд має постановити відповідне рішення.
В даному випадку рішення суду за результатами розгляду клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України відсутнє.
Крім того, процедура судового розгляду регламентована §3 Глави 28 КПК України.
Тож, незважаючи на те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 надійшов на розгляд в порядку ст.ст. 381, 382 КПК України, суд першої інстанції, призначивши судовий розгляд обвинувального акта за участі учасників судового провадження, мав забезпечити процедуру його розгляду відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст. 363 КПК України, після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд переходить до судових дебатів.
Згідно з ч. 1 ст. 364 КПК України, у судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Судові дебати є важливим етапом судового розгляду, коли обвинувачений та інші, зазначені в ч. 1 ст. 364 КПК України, учасники судового провадження виступають із промовами, в яких оцінюють обставини, установлені під час кримінального провадження, та досліджені докази, обґрунтовуючи свої висновки з питань, що підлягають вирішенню судом при постановленні судового рішення, з метою схиляння суду до прийняття позиції промовця (сторони кримінального провадження).
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Судові дебати - обов'язкова частина стадії судового розгляду, в якій виступають його учасники з аналізом доказів, які були досліджені в судовому розгляді, та пропозиціями про вирішення кримінального провадження.
Під час судових дебатів найбільшою мірою проявляється така загальна засада кримінального провадження, як змагальність сторін у доведенні перед судом переконливості їхніх правових позицій, що у свою чергу сприяє всебічному, повному та неупередженому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та постановленню законного й обґрунтованого рішення суду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції у судовому засіданні 14 серпня 2023 року повідомив про заявлене захисником клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяття та оголосив його доводи, надалі допитав обвинуваченого ОСОБА_7 , який свою вину визнав, а тому суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, окрім протоколу обшуку, після чого з'ясував думку учасників провадження з приводу заявленого клопотання, заслухав останнє слово обвинуваченого та вийшов до нарадчої кімнати, по виходу з якої оголосив вирок.
З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не вжив необхідних заходів для забезпечення реалізації стороною захисту права на виступ у судових дебатах, не забезпечив сторонам рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав. Вказані обставини свідчать про порушення принципів юридичної рівності, змагальності та справедливості судового розгляду, оскільки кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 року, заява №17748/91, п. 38), що, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, не узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо забезпечення права на справедливий суд.
Така ж позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року справа № 643/2909/17.
Вищенаведені порушення є такими порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_7 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, при якому необхідно усунути вказані порушення, виконавши зазначені вимоги кримінального процесуального закону.
Враховуючи підстави з яких скасовано вирок суду, доводи апеляційної скарги захисника про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, мають бути досліджені при новому розгляді в суді першої інстанції.
За таких обставин, апеляційна скарга з доповненнями захисника ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_7 - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ___________________ ____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3