07 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконференцзв'язку між Київським апеляційним судом та робочим місцем захисника ОСОБА_6 з використанням його власних технічних засобів в системі «EasyCon», кримінальне провадження № 12020100020003811 стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жашків Черкаської області, громадянина України, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року,
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та йому призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_8 , 26.07.2020 року приблизно о 00 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов по місцю проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , _________________________________________________________________
Справа №11-кп/824/2258/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10
Категорія: ч. 1 ст. 115 КК України Доповідач ОСОБА_1
176-В, кв. 22, де в той час знаходився ОСОБА_11 , з метою з'ясування стосунків з останнім.
В подальшому, 26.07.2020 року приблизно о 00 год. 05 хв., перебуваючи за вказаною адресою, у ОСОБА_8 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, виник словесний конфлікт з ОСОБА_11 , який переріс в бійку, в ході якої у ОСОБА_8 раптово на ґрунті неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_11 .
Так, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство, передбачаючи і бажаючи настання смерті іншої людини, тобто ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тримаючи в правій руці кухонний ніж, наніс потерпілому по одній різаній рані на підборідді справа та у щічній ділянці зліва; дві різані рани на задній поверхні середньої третини правого передпліччя; 8 (вісім) неглибоких поперечних, косопоперечних (які подекуди перетинаються) ран, які розташовані на обмеженій ділянці на передній поверхні середньої третини правого передпліччя, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Після чого, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_11 , тримаючи в правій руці кухонний ніж наніс потерпілому шість ударів в область грудної клітини зліва, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді шести проникаючих колото-різаних поранень з розташуванням ран на шкірі (рани №№1-6) передньої поверхні грудної клітки зліва на обмеженій ділянці розмірами 11х8см, відходженням від них ранових каналів у напрямку: спереду назад, зверху вниз та справа наліво:
- проникаюче колото-різане поранення грудної клітки (рана №1) з ушкодженням по ходу ранового каналу: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, пристінкової плеври у 1-му міжребер'ї зліва, верхньої частки лівої легені, в глибині якої рановий канал сліпо закінчується, довжина його по зонду біля 9 см;
- проникаюче колото-різане поранення грудної клітки (рана №2) з ушкодженням по ходу ранового каналу: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, пристінкової плеври у 2-му міжребер'ї зліва, нижньої частки лівої легені, в глибині якої рановий канал сліпо закінчується, довжина його по зонду біля 11 см;
- проникаюче колото-різане поранення грудної клітки (рана №3) з ушкодженням по ходу ранового каналу: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, пристінкової плеври у 2-му міжребер'ї зліва, нижньої частки лівої легені, в глибині якої рановий канал сліпо закінчується, довжина його по зонду біля 11 см;
- проникаюче колото-різане поранення грудної клітки (рана №4) з ушкодженням по ходу ранового каналу: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, пристінкової плеври у 3-му міжребер'ї зліва, нижньої частки лівої легені, в глибині якої рановий канал сліпо закінчується, довжина його по зонду біля 12 см;
- проникаюче колото-різане поранення грудної клітки (рана №5) з ушкодженням по ходу ранового каналу: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, пристінкової плеври, 4-го ребра, нижньої частки лівої легені, в глибині якої рановий канал сліпо закінчується, довжина його по зонду біля 8 см;
- проникаюче колото-різане поранення грудної клітки (рана №6) з ушкодженням по ходу ранового каналу: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, пристінкової плеври, лівої легені (крайове наскрізне ушкодження), перикарду зліва та серця. Рановий канал сліпо закінчується у порожнині лівого шлуночку серця, довжина його по зонду біля 10 см.
Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_11 помер на місці. Смерть ОСОБА_11 настала від множинних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки з ушкодженням лівої легені та серця, що привело до внутрішньо грудної і зовнішньої кровотечі з розвитком крововтрати.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , вважаючи вирок суду незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його причетності до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, в суді і вичерпані можливості їх отримати.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, під час судового розгляду, не знайшла свого підтвердження, стороною обвинувачення не надано суду достатніх, належних та допустимих доказів причетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вирок суду ґрунтується на показаннях ОСОБА_8 , якими він себе обмовив та на доказах, які констатують наявність тілесних ушкоджень у потерпілого, але не підтверджують причетність ОСОБА_8 до їх завдання та настання смерті ОСОБА_12 , та на недопустимих доказах.
Зокрема, суд, обґрунтовуючи вирок, посилається на такі докази, як: рапорт чергового Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 20.07.2020 р.; протокол огляду місця події (трупа) від 26.07.2020 р. з план-схемою розташування тілесних ушкоджень на трупі та фототаблицею до нього; протокол огляду місця події від 26.07.2020 р. з фототаблицею до нього; висновок судово-медичної експертизи трута ОСОБА_11 від 28.09.2020 року, проте вказані докази жодним чином не доводять причетність ОСОБА_13 до умисного вбивства ОСОБА_14 .
Також вирок суду обґрунтовується такими недопустимими доказами, як протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 від 07.08.2020 р., в якому у порушення вимог ст. 104 КПК не зазначені ім'я, по-батькові, дата народження, адреса місця проживання осіб, присутніх під час проведення слідчої дії, не визначений їх процесуальний статус та відповідно не роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки; не роз'яснені процесуальні права та обов'язки ОСОБА_8 , а зазначене лише посилання на ст. 42 КПК України та ст. 63 Конституції України, без доведення їх змісту до ОСОБА_8 ; понятим не роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки, про що свідчить відсутність їх підписів у відповідній графі протоколу.
При цьому у порушення вимог ч. 3 ст. 104 КПК, у вступній частині протоколу слідчого експерименту відсутні відомості про всіх осіб, які приймали участь та були присутні під час проведення процесуальної дії, зокрема, особи (спеціаліста), яка проводила відеозапис слідчої дії, не було роз'яснено процесуальні права, обов'язки та відповідальність спеціаліста в порядку ст. 71-72 КПК України, та в заключній частині протокол не засвідчений підписом цієї особи.
Також вказує й на те, що аудіо, відеозапис процесуальної дії, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 105 КПК є додатками до протоколу процесуальної дії та не можуть його замінювати.
Разом з тим, слідчим не витримані вимоги закону, оскільки, як вбачається з протоколу під час проведення слідчого експерименту, умови і результати слідчого експерименту не вносились до протоколу, бо жоден із учасників слідчої дії не наполягав на цьому. Під час проведення слідчого експерименту застосовувалась відеозйомка на цифрову відеокамеру «Panasonik». Тим більш, що відповідно до матеріалів справи микро СД є саме додатком до протоколу слідчого експерименту.
Тому вказаний вище протокол складений не у спосіб передбачений кримінальним процесуальним законом України та є очевидно недопустимим доказом, а враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка закріплює принцип «Плодів отруєного дерева», недопустимими доказами є похідні від протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 від 07.08.2020 р., мікро СД, на якому зафіксований слідчий експеримент з ОСОБА_15 та висновок експерта № 022-64-1696-2020.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Таким чином, приймаючи до уваги те, що вирок суду ґрунтується на недопустимих доказах, висновки суду не підтверджуються доказами дослідженими під час судового розгляду, не прийнято до уваги, що саме ОСОБА_8 викликав поліцію та швидку медичну допомогу, що свідчить про відсутність умислу на умисне вбивство, не встановлені обов'язкові ознаки злочину - суб'єктивна і об'єктивна сторони ч. 1 ст. 115 КК України, вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Інші учасники судового провадження даний вирок не оскаржують.
24 квітня 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшло повідомлення ДУ «Київський слідчий ізолятор» про повернення без виконання вимоги Київського апеляційного суду щодо доставки 22.05.2024 року відносноОСОБА_8 , 1996 р.н., так як останній 18.02.2024 року помер.
Згідно копії актового запису про смерть № 3326 від 19 лютого 2024 року, який 07 травня 2024 року надійшов на запит Київського апеляційного суду з Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_8 , 1996 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , факт смерті підтверджує лікарське свідоцтво про смерть № 010-772 від 19.02.2024 року, видане відділом судово-медичної експертизи трупів Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, та 19 лютого 2024 року видано свідоцтво про смертьсерії НОМЕР_1 .
07 серпня 2024 року на початку судового засідання захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявили клопотання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із його смертю, оскільки матір ОСОБА_8 - ОСОБА_16 не бажає реабілітації померлого та просить закрити апеляційне провадження.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що вирок суду слід скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі смертю обвинуваченого, оскільки не ставиться питання про реабілітацію померлого, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Як підтверджується поданими до суду апеляційної інстанції документами, обвинувачений у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що, згідно актового запису Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про смерть № 3326 від 19 лютого 2024 року, 19 лютого 2024 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно, долученої захисником ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду до матеріалів провадження, заяви ОСОБА_16 , її син ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з чим вона просить закрити кримінальне провадження без реабілітації померлого.
Відповідно до приписів ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
За таких обставин, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - закриттю на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку зі смертю обвинуваченого, з огляду на що клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні колегія суддів вирішує, відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 417 КПК України, колегія суддів
Клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_8 - скасувати, а кримінальне провадження № 12020100020003811 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Речові докази: предмет схожий на ніж з коричневою рукояткою, чоловічу сорочку в клітинку сіро-білого кольору, чорну футболку та сірі шорти, два паперових конверти зі змивами з лівої та правої руки, паперовий конверт зі зрізами з нігтьових пластин, конверт з контрольним змивом - знищити; мобільний телефон «Ксіомі» - передати спадкоємцям померлого ОСОБА_17 , а у разі їх відсутності чи відмови в його отриманні - передати у власність держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
__________________ ______________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3