20 вересня 2024 рокуСправа № 280/4528/19 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2019 по справі №280/4528/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести поновлення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 12 березня 2019 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 по справі №280/4528/19 (провадження №ПР/280/26/20) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести поновлення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 22.12.2014 по 11.03.2019 включно, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
09.09.2024 від представника позивача до суду надійшла заява, в порядку статті 382 КАС України, в якій заявник просить суд:
встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та від 16.11.2020 у адміністративній справі №280/4528/19;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати у десятиденний строк суду звіт про виконання рішення від 16.11.2020 та рішення від 21.10.2019 у адміністративній справі №280/4528/19.
Ухвалою суду від 10.09.2024 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідач проти задоволення заяви заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі №280/4528/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснено поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 12.03.2019 року, загальна сума нарахованих коштів склала 178745,33 грн. Також, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №280/4528/19 загальна сума нарахованих коштів склала 218962,08 грн. Відповідач зазначає, що відповідно до ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій (поштові відділення), або перераховуються на визначений особою банківський рахунок у порядку передбаченому законодавством України за місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України. Відповідач вказує на те, що заява про виплату пенсії на банківський рахунок подана з порушеннями вимог Порядку №1596, то підстав для виплати пенсії на поточний рахунок немає. Для виплати пенсії позивачу необхідно звернутися до органу Пенсійного фонду особисто з відповідною заявою або до уповноваженого банку відповідно до вимог Порядку №1596. З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю, дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
У відповідності до ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу. Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексу адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.
Враховуючи позицію суддів, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №800/592/17, Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що застосовується з 15 грудня 2017 року, не пов'язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу - суб'єкту владних повноважень обов'язку подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може як під час прийняття рішення у справі, так і після ухвалення рішення у справі (з урахуванням положень ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, метою застосування до суб'єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Суд зазначає, що фактично заява про встановлення судового контролю обґрунтована тим, що позивачу не виплачується пенсія на його банківський рахунок, а іншим шляхом він не має змоги отримувати пенсію, оскільки постійно проживає за кордоном.
В даному випадку, матеріали справи підтверджується, що на виконання рішень по цій справі позивачу поновлено нарахування пенсії, проте виплата пенсії не може здійснюватися оскільки позивач належним чином не звертався до відповідача з заявою про виплату пенсії на банківський рахунок.
З цього приводу суд зазначає, що предметом розгляду даної справи було питання поновлення виплати пенсії як такої, і питання про її виплату на банківський рахунок чи відмова органу ПФУ у її виплаті на банківський рахунок не розглядалась.
За таких обставин, встановлення судового контролю з питання не виплати пенсії на банківський рахунок виходь за межі предмету доказування, що досліджувалось під час ухвалення рішень судів.
За таких обставин, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю у даній справі.
Враховуючи наведене, керуючись ст.241, 248, 256, 382 КАС України, суддя
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова