19 вересня 2024 рокуСправа №160/16070/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати противоправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в призначені ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат, в зв?язку зі смертю мого сина від професійного захворювання;
- зобов?язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в призначені ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат, в зв?язку зі смертю мого сина від професійного захворювання.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає, позивач є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 З 25.02.1981 по 26.05.2009 ОСОБА_2 працював на шахті «Ювілейна» ПАТ «Суха Балка» підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею. 20.05.2009 ОСОБА_2 звільнений у зв'язку з виходом на пенсію. У зв'язку із роботою в шкідливих умовах праці, син позивача отримав професійне захворювання. Після отримання профзахворювання Фонд соціального страхування від нещасних випадків призначив сину позивача щомісячні страхові виплати, в зв'язку із втратою ним працездатності від профзахворювання. З 2023 року ці щомісячні страхові виплати ОСОБА_2 проводив відповідач, як правонаступник Фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань. 19.05.2023 син позивача помер. Причиною смерті сина стало професійне захворювання. Причинний зв'язок смерті від професійного захворювання встановлений довідкою Дніпропетровської обласної МСЕК №2 №0000331. В січні 2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат у зв'язку із смертю сина від професійного захворювання, втім відповідач відмовив у виплаті, мотивуючи тим, що позивач не перебувала на його утриманні. Позивач вказує, що частиною 1 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого. Таким чином, в зв'язку зі смертю сина позивача від професійного захворювання, позивач вважає, що має право на щомісячні страхові виплати.
Ухвалою суду від 25.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримує пенсію за віком, не працює.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08.06.1973 (повторно).
З листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 22.02.2024 №0400-010506-8/36441 випливає, що за квітень 2023 року розмір щомісячної страхової виплати ОСОБА_2 становив 5165,62 грн.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 20.05.2023 Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до довідки про причинний зв'язок з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом серії НОМЕР_3 , встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням від 10.03.2009, яка настала 19.05.2023. ТАК, встановлений.
На відповідне звернення позивача щодо призначенні та виплати їй щомісячних страхових виплат, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 13.05.2024 №0400-010315-8/99149 повідомило, що для призначення страхової виплати як особі, яка має право на неї в разі втрати годувальника, позивач подала документи, згідно з пунктом 2 статті 35 Закону України від 21.09.2022 №2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», як особа, яка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування», та не працює. Робочим органам ПФУ законодавством України не надано повноважень встановлювати факт перебування на утриманні. Встановлення факту перебування позивача на утриманні у сина до його смерті, що має юридичне значення, знаходиться у компетенції судових органів. На підставі вищевикладеного питання, призначення позивачу щомісячних страхових виплат в разі втрати годувальника можливе після надання рішення судового органу про встановлення факту перебування на утриманні у сина до дня його смерті. Відповідачем також повідомлено, що одноразова допомога сім'ї та особам, які перебували на утриманні потерпілого, в випадку позивача не виплачується.
Вважаючи дії відповідача відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячних страхових виплат, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» від 23.09.1999 №1105-ХІV (далі - Закон №1105-ХІV).
Згідно з частиною 1 статтею 36 Закону №1105-ХІV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 31 цього Закону не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату.
Статтею 35 Закону №1105-ХІV визначено таке:
1 У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
2. Непрацездатними особами, передбаченими частиною першою цієї статті, є:
1) діти, які не досягли 18 років;
2) повнолітні діти, які є здобувачами освіти за денною формою навчання (у тому числі у період між завершенням навчання в одному закладі освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим освітньо-кваліфікаційним рівнем, за умови що такий період не перевищує чотири місяці), - до закінчення ними навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років, або визнані особами з інвалідністю з дитинства;
3) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють;
4) особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.
3. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку
В пункті 51 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі №420/17317/22 зроблено висновок, що для отримання одноразової допомоги або щомісячних страхових виплат індивідуально кожним членом сім'ї та/або особами, які мають право на відповідні виплати, достатньо підтвердити наявність родинних зв'язків з померлим потерпілим.
На підставі частини 5 статті 242 Кодекс адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є непрацездатною особою пенсійного віку та матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за життя одержував страхові виплати.
За таких обставин, та з урахуванням правової позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання щомісячних страхових виплат у зв?язку зі смертю сина від професійного захворювання.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначені ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат, в зв?язку зі смертю сина - ОСОБА_2 від професійного захворювання.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати, в зв?язку зі смертю сина - ОСОБА_2 від професійного захворювання.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар