про продовження процесуального строку
19 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7821/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28 червня 2024 року оформленого протоколом №6 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відстрочку від мобілізації у зв'язку з доглядом за тещею ОСОБА_2 , яка має ІІ групу інвалідності.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 позовну заяву було залишено без руху з та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надсилання) до суду копії позовної заяви з додатками у кількості відповідно до учасників справи, а також доплатити судовий збір у сумі 43.20 грн. (сорок три гривні 20 копійок) і надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо) або інші докази звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір» - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали від позивача 16.08.2024 надійшла заява про усунення недоліків, відтак вимоги, які слугували підставою для залишення позовної заяви без руху відпали.
Разом з тим, суддя дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з врахуванням позиції Верховного Суду дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ще на десять днів із дня вручення позивачу цієї ухвали з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Згідно із частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною першою статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини другої статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Під час перевірки копій документів, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис Копія ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов'язково зверху цього паперу робиться напис: Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів, вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Суд зазначає, що законодавцем встановлено імперативні вимоги до прийняттям судом копії документів від учасників судового процесу. Нормами КАС України зазначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, яке наведене судом вище.
Необхідність дотримання наведених норм законодавства, в тому числі Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 року, при засвідченні документів та при прийнятті позовної заяви до розгляду встановлено в постановах Верховного Суду України від 08.05.2019 року у справі № 160/7887/18 та від 14.04.2020 року у справі №320/4916/19.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що надані позивачем копії додатків до позовної заяви для суду та для відповідача не завірені належним чином в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
За правилами статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Так, частинами другою, третьою статті 121 КАС України процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Враховуючи викладене, необхідно продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на десять днів із дня вручення позивачу цієї ухвали.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду належним чином завірених копій додатків, наданих до позовної заяви для суду та для відповідача у повному обсязі.
Керуючись статтями 118, 119, 121, 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали у спосіб подання (надіслання) до суду належним чином завірених копій додатків, наданих до позовної заяви для суду та для відповідача у повному обсязі.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.І. Смокович