про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду
19 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7821/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28 червня 2024 року оформленого протоколом №6 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відстрочку від мобілізації у зв'язку з доглядом за тещею ОСОБА_2 , яка має ІІ групу інвалідності.
Від ОСОБА_1 16 серпня 2024 року надійшла заява про забезпечення позову до прийняття судом рішення та, відповідно, просить зупинити виконання відносно ОСОБА_1 рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28 червня 2024 року оформленого протоколом №6.
Заяву про забезпечення позову необхідно повернути заявнику без розгляду з таких мотивів та підстав.
Згідно із частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно із частиною першою статті 153 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
На підставі частини четвертої статті 153 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувається на підставі здійснення дослідження доказів, доданих до заяви.
Судом проаналізовані документи, долучені до вказаної заяви та встановлено, що вони не засвідчені позивачем або представником позивача.
Відповідно до положень частини першої, другої, четвертої та п'ятої статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07 квітня 2003 року, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
Відповідно до пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18 червня 2015 року, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
Суд зазначає, що законодавцем встановлено імперативні вимоги до прийняттям судом копії документів від учасників судового процесу. Нормами КАС України зазначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, яке наведене судом вище.
Необхідність дотримання наведених норм законодавства, в тому числі Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07 квітня 2003 року, при засвідченні документів та при прийнятті позовної заяви до розгляду встановлено в постановах Верховного Суду України від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18 та від 14 квітня 2020 року у справі № 320/4916/19.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, у суду відсутні підстави для недотримання норм законодавства стосовно засвідчення копій документів, які подають до суду, та прийняття іншої позиції, аніж наведеної в постановах Верховного Суду України від 08 травня 2019 року у справі №160/7887/18 та від 14 квітня 2020 року у справі № 320/4916/19, які є обов'язковими для врахування судом першої інстанції.
Неподання засвідчених належним чином копій додатків до позовної заяви має наслідком неприйняття таких документів судом, а тому суд приходить до висновку, що позивачем в обґрунтування вимог клопотання не надано до суду документів на підтвердження необхідності забезпечення позовної заяви.
Отже, ненадання позивачем документів на підтвердження вимог клопотання про забезпечення позову, унеможливлює розгляд такого клопотання судом.
Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що оскільки позивачем при поданні заяви про забезпечення позову не додержано вимог статті 152 КАС України, та з урахуванням положень частини сьомої статті 154 КАС України, вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 94, 150, 152, 154, 248 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.І. Смокович