Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
19 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4264/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Погореловій О.В.
розглянувши заяву Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" про відстрочення виконання рішення у справі
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1)
до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Алієва, 72)
про стягнення 10'955'290 грн
за участю представників:
позивача (стягувача) - Батракової О.Ю.;
відповідача (боржника) - не з'явився,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 у справі №922/4264/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Алієва, 72, код ЄДРПОУ 34328904) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) заборгованість за договором розподілу природного газу №09420Y94P4FT016 за період жовтень 2022 року - червень 2023 року в сумі 7'647'524,99 грн, пеню у розмірі 858'309,82 грн, 3% річних у розмірі 124'597,27 грн, інфляційні втрати в сумі 205'473,99 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 164'329,36 грн.
10.09.2024 до суду від боржника надійшла заява (вх. 22683), в якій він просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 по справі №4264/23 на 12 місяців.
Ухвалою від 10.09.2024 розгляд заяви про відстрочення виконання у справі №922/4264/23 призначено на 19.09.2024 о 14:00.
19.09.2024 стягувач подав заперечення на заяву боржника (вх.№ 23646), в яких проти відстрочення виконання рішення у даній справі заперечував.
Представник боржника в судове засідання 19.09.2024 не з'явився, про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.
Представник стягувача в судовому засіданні 19.09.2024 підтримала свої заперечення, проти відстрочення виконання рішення у даній справі заперечувала.
Дослідивши матеріали заяви боржника (вх. 23646) та надані стягувачем заперечення, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення у справі №922/4264/23, з огляду на таке.
Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Принцип обов'язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні приписи містяться у ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною першою статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Як убачається з матеріалів справи, рішення у даній справі ухвалено 22.11.2023, а отже граничний строк до якого може бути надана відстрочка чи розстрочка цього рішення становить 22.11.2024. Водночас заявник, звертаючись з заявою у вересні 2024 року, просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 по справі №4264/23 на 12 місяців, що не відповідає приписам статті 331 ГПК України.
Крім того, системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Суд зазначає, що скрутне фінансове становище боржника чи невиконання споживачами своїх зобов'язань перед боржником не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.
Разом із тим, згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Більше того, відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Боржником також не надано жодних доказів на підтвердження погіршення фінансового стану чи призупинення діяльності підприємства внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що істотно ускладнить виконання рішення суду або зробить його неможливим. Тим більше, судом враховано, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач.
Відтак, відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочку виконання рішення суду не наведені виключні обставини, які давали б підстави для відстрочки виконання судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем невчасно виконуються зобов'язання за спірним договором, з досить тривалим строком прострочення платежів; також відповідачем не надано жодних доказів того, що після закінчення строку відстрочки у нього буде реальна можливість виконання рішення суду.
Також суд зазначає, що позивач і відповідач є самостійними суб'єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та одинакові ризики; відтак, подальше фактичне ухилення відповідача від сплати належних сум може завдати істотної шкоди позивачу та подальше зволікання з виконання рішення суду суперечить як законним правам та інтересам позивача так і вимогам ГПК України, оскільки не враховує матеріальні інтереси останнього.
На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні заяви аідповідача про відстрочку виконання рішення.
Керуючись ст. 233-235, 254-255, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" про відстрочення виконання рішення у справі №922/4264/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 20.09.2024.
Суддя І.В. Трофімов
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.