Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" вересня 2024 р. м ХарківСправа № 922/3291/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Харківблагоустрій», місто Харків,
до ОСОБА_1 , місто Харків,
про стягнення грошових коштів,-
Позивач, Комунальне підприємство «Харківблагоустрій», звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості у сумі 4 117,68 грн., 3% річних у сумі 92,00 грн., інфляційні втрати у сумі 358,22 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
За статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
З огляду на положення частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Наведена норма підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб'єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.
Суд вказує, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , у вступній частині позову зазначив відповідача - ОСОБА_1 як з фізичну особу, при цьому обґрунтовуючи підстави позову про стягнення заборгованості у сумі 4 117,68 грн., 3% річних у сумі 92,00 грн., інфляційні втрати у сумі 358,22 грн., надав примірник договору № 2471 на виконання послуг з санітарного очищення прилеглої території від 31.08.2021 року та додаткову угоду № 1 від 20.12.2021 року, укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_1 . Крім того, лист - повідомлення № 355/1 від 03.07.2023 року позивача про розірвання договору № 2471 на виконання послуг з санітарного очищення прилеглої території від 31.08.2021 року сформований на ім'я ФОП ОСОБА_1 .
При цьому, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у статусі фізичної особи - підприємця, даних про припинення цієї діяльності відсутні.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, формально здійснив формування матеріалів позовної заяви, у зв'язку з чим суд не може встановити дійсний склад учасників справи, та відповідно, встановити обсяг правосуб'єктності відповідача, яка необхідна для визнання юрисдикції даного спору, що є основою для вчинення дій пов'язаних із рухом даної позовної заяви.
При цьому, за процесуальним законом, виключно позивач формулює та визначає склад учасників справи, суд, як арбітр, на підставі представлених документів до позовної заяви вже вирішує питання наявності підстав для відкриття позовного провадження.
У відповідності до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява також повинна містити і відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29.09.2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом.
В даному випадку інформацію про наявність у відповідача Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС є процесуальним механізмом щодо формування та подальшого інформування цього учасника справи про хід процесу, а відтак ця інформація є вкрай важливою, затим суд не вдається до надмірного формалізму, а лише пропонує позивачу виконати процесуальний обов'язок щодо змісту позовної заяви.
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статі 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківблагоустрій» залишити без руху.
Встановити Комунальному підприємству «Харківблагоустрій» строк у п"ять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків, шляхом надання до суду:
інформації про статус особи відповідача по даній справі в реквізитах позовної заяви;
відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача даної справи.
Попередити заявника, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо він не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 20.09.2024 року.
Суддя В.С. Юрченко