19 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/3159/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Таранець Олексія Олексійовича (вх.№2058Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Сусловою В.В., повний текст рішення складено 18.09.2023, у справі №922/3159/23
за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м. Дніпро,
до фізичної особи-підприємця Таранець Олексія Олексійовича, м. Харків,
про стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.09.2023 позов задоволено; стягнуто з фізичної особи-підприємця Таранець Олексія Олексійовича на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за кредитним договором №20.81.0000000158 від 03.11.2020 року у розмірі 141 860, 08грн станом на 26.05.2023, яка складається з наступного: 114 143, 36грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 12 713, 72грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 4 503, 00грн - загальний залишок заборгованості за винагородою, 0, 00грн пеня, 1 000 00грн - штраф (фіксована складова), 9 500грн - штраф (змінна складова); а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684, 00грн.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 18.09.2023, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.
Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк подання апеляційної скарги на рішення суду, посилаючись на те, що копію повного тексту рішення отримав 21.08.2024 після ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області справу №922/3159/23; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
29.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшла справа №922/3159/23.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Таранець Олексія Олексійовича на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2023 у справі №922/3159/23 було залишено без руху, виходячи з такого.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, ставка судового збору за подання апеляційної скарги складає 4 026, 00грн (2 684, 00грн (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році) * 150%).
Однак, згідно матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до апеляційної скарги додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 1 816, 80грн, сплачені на реквізити, що не є реквізитами Східного апеляційного господарського суду (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №147565330 від 27.08.2024):
Рахунок отримувача UA768999980313121206083020653
У той час, як платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях Східного апеляційного господарського суду є:
Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA758999980313151206082020653
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Східний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).
Отже, дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки надане апелянтом платіжне доручення не підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку і розмірі.
Крім того, відповідно до статті 259 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Однак, апелянтом до апеляційної скарги не були додані докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами позивачу.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, судом зазначено таке.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.
Поважними визнаються такі обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Як вбачається із матеріалів справи, повний текст рішення складено 18.09.2023, тобто, строк подання апеляційної скарги сплив 09.10.2023 (з урахуванням вихідного дня), апеляційна скарга була подана апелянтом лише 27.08.2024.
Апелянт посилався на те, що копію повного тексту рішення отримав 21.08.2024 після ознайомлення з матеріалами справи.
Як вбачається із матеріалів справи, копія оскаржуваного рішення була надіслана судом на адресу відповідача: м. Харків, вул. Астрономічна, буд. 35, корп. 3, кв. 62.
Цю ж адресу реєстрації зазначає і апелянт в апеляційній скарзі.
Однак, поштовий конверт з копією ухвали рішення суду не був вручений апелянту з причини: за закінченням терміну зберігання.
Суд, дослідивши клопотання апелянта, зазначив, що саме по собі не отримання поштової кореспонденції не є непереборною обставиною, такою, що не залежала від волевиявлення апелянта та унеможливила своєчасне подання апеляційної скарги.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового розгляду справи та нового її вирішення.
Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Проте, із матеріалів скарги таких підстав не вбачається.
Апелянт не обґрунтовує і не надав доказів, з яких саме конкретних непереборних обставин він не зміг отримати направлену на його адресу поштову кореспонденцію і подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк; не надав докази, коли саме і за яких обставин відповідач дізнався взагалі про оскаржуване рішення, що безумовно передувало ознайомленню з матеріалами справи 16.08.2024.
Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на те, що викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги доводи жодним чином не обґрунтовують причини пропуску строку подання апеляційної скарги, відтак, визнаються судом неповажними, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 було залишено апеляційну скаргу без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, апелянт мав надати суду:
- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку і розмірі (за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті Східного апеляційного господарського суду);
- належні у розумінні статті 259 Господарського процесуального кодексу України докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами позивачу;
- обґрунтоване клопотання з викладеними доводами і обставинами, та доказами в їх обґрунтування, об'єктивно непереборних, таких, що не залежали від волевиявлення апелянта та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, причин, що обумовили пропуск апелянтом строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2023.
Відповідно до матеріалів справи, копія ухвали вручена апелянту за адресою: м. Харків, вул. Астрономічна, буд 35, корп. 3, кв. 62 - 09.09.2024, а за адресою: АДРЕСА_1 - 08.09.2024.
Згідно матеріалів справи, 03.09.2024 від апелянта надійшли докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу у справі.
18.09.2024 від апелянта надійшов ще примірник апеляційної скарги, до якої додані докази сплати судового збору та клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Дослідивши копію дублікату квитанції від 13.09.2024, суд встановив, що судовий збір у розмірі 4 026, 00грн апелянтом знову сплачено на реквізити, що не є реквізитами Східного апеляційного господарського суду: рахунок отримувача UA768999980313121206083020653.
Хоча в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 апелянту було зазначено вірні реквізити, на які потрібно сплатити судовий збір.
Відтак, апелянтом вимоги ухвали суду не виконано та недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору не усунуті; належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку і розмірі апелянтом суду не надано.
Розглянувши клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, суд зазначає, що апелянт в обґрунтування пропуску строку подання скарги посилається виключно на обставину введення воєнного стану в Україні без конкретного обґрунтування, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло саме на неможливість апелянту звернутись з апеляційною скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
При цьому, апелянт не врахував висновків, викладених в ухвалі суду від 03.09.2024 про залишення скарги без руху, зокрема щодо необхідності обґрунтування і надання доказів, з яких саме конкретних непереборних обставин він не зміг отримати направлену на його адресу поштову кореспонденцію і подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.
Судова колегія наголошує, що саме по собі введення воєнного стану автоматично не є підставою для поновлення будь-якого процесуального строку. У кожному конкретному випадку сторона має довести, яким чином введення воєнного стану унеможливило його (процесуального строку) дотримання, зокрема, у даному випадку, з яких непереборних причин апелянт з жовтня 2023 року до серпня 2024 року не зміг подати апеляційну скаргу.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає, що ознайомився з матеріалами справи у серпні 2024 року після того, як приватний виконавець заблокував його банківську картку, однак, знову ж таки жодних доказів на підтвердження зазначеного до клопотання апелянтом не додано.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
Порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
У спірних правовідносинах апелянт не надав суду доказів наявності об'єктивно непереборних, таких, що не залежали від волевиявлення апелянта та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, причин, що обумовили пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2023, а саме, що до серпня 2024 року апелянт не мав можливості звернутись з апеляційною скаргою.
Поряд з цим, суд наголошує, що безпідставне поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції може бути розцінене як порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги в зазначений строк не буде подано або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Суд не визнає поважними наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; апелянтом не доведено суду наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, що надали б суду підстави для апеляційного перегляду судового рішення, що набрало законної сили, відтак, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2023 у справі №922/3159/23.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2023 у справі №922/3159/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Додаток апелянту: апеляційна скарга з додатками на 24арк, у тому числі квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №147565330 від 27.08.2024.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов