ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" вересня 2024 р. справа № 300/8904/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати дії протиправними щодо відмови в обчислені пенсії з 14.09.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020, 2021, 2022 роки; зобов'язати здійснити перерахунок пенсії за віком з 14.09.2023 відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки, та виплатити пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 14.12.2002 по 13.09.2023 отримував пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення». Після призначення пенсії продовжив працювати та з 14.09.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку із цим звернувся до відповідача із заявою, в якій просив врахувати при обчисленні пенсії за віком на загальних підставах середню заробітну плату за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн., однак пенсійний орган протиправно відмовив у такому перерахунку. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що з 14.09.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший (з пенсії за вислугу років на пенсію за віком). При переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком позивачу враховано середній заробіток по Україні за три попередні роки (2014-2016 роки) за матеріалами електронної пенсійної справи - 7405,03 грн. Середньомісячний заробіток для обчислення склав 11895,66 грн. Стверджує, що лист від 04.12.2023 носить інформаційний характер та не є рішенням про відмову в застосуванні при переведенні з одного виду пенсії на інший нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується в 2023 році для призначення пенсії за 2020-2022 роки. Позивач зазначає, що у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058 при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким який був на час призначення попереднього виду пенсії. Інших умов для зарахування середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією за віком, законодавством не передбачено. Отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ позивач скористався своїм правом на призначення пенсії, а отже подана позивачем у вересні 2023 року заява є заявою про переведення з одного виду на інший вид пенсії, у зв'язку з чим при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосовано норму, передбачену частиною 3 статті 45 Закону 1058. Вважає, що при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, право на застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022 роках), що передують року звернення за переведенням з одного виду на інший вид пенсії, у 2023 році, відсутнє. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.29).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 14.12.2002 призначена пенсія за вислугу років відповідно до пункту «ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» як артисту театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів (а.с.33, 123).
З 14.09.2023 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.153, 176).
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу в Україні), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2021 роки (а.с.7).
За результатами розгляду звернення позивача відповідач листом від 04.12.2023 №11349-10836/С-02/8-0900/23 повідомив про те, з 14.12.2002 по 13.09.2023 ОСОБА_1 отримував пенсії за вислугу років, призначену за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення». Починаючи з 14.09.2023 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при страховому стажі 43 роки 7 місяців. Заробітна плата для обчислення пенсії врахована за період з 01.07.2000 по 30.06.2023. Зазначено, що показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення виключно з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (у випадку, якщо її призначають уперше), і за наявності в особи 24 місяців стразового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі (а.с.12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон №1788-ХІІ) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
В силу вимог статті 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають, зокрема деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55.
Так, пунктом "ж" статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції чинній на дату призначення пенсії позивачу з 14.12.2002) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають, поряд з іншими, артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина 1 статті 10 Закону №1058-ІV).
Порядок обчислення розміру пенсійної виплати за віком на умовах Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульований ч.1 ст.27 Закону №1058-IV та передбачає, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За приписами частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 дійшла такого висновку «… З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що 01 січня 2008 року ОСОБА_3 було призначено пенсію за вислугу відповідно до п.«а» ст.55 Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше 18 травня 2017 року після досягнення 60-річного віку.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Отже, Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV.
Верховний Суд України при ухвалені цієї постанови також врахував і положення Законів № 1058-IV та № 1788-XII.
Підсумовуючи зазначене вище, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15)…».
Зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду в подальшому підтриманий Верховним Судом в постановах від 31.07.2019 в справі №720/208/17, від 16.06.2020 в справі №127/7522/17, від 18.08.2020 в справі №263/6611/17, від 28.09.2022 в справі №184/886/17, від 29.03.2023 в справі №240/4170/19, від 08.02.2024 в справі №500/1216/23.
Таким чином, практика Верховного Суду у вказаних правовідносинах є сталою.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 з 14.12.2002 отримував пенсію за вислугу років, що призначена відповідно до пункту «ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», із застосуванням показників середнього заробітку за 2014 - 2016 роки (а.с.151).
З 14.09.2023 ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.187).
Враховуючи вказані вище висновки Верховного Суду, в спірному випадку відбулось переведення на інший вид пенсії за іншим законом. Призначення позивачу пенсії за віком з 14.09.2023 відповідно до приписів Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відбулось вперше.
Підсумовуючи наведене вище суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Стосовно доводів відповідача про те, що відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.12.2023 носить інформаційний характер та не є рішенням про відмову в проведенні перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі також - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Додатком 1 до Порядку №22-1 передбачено форму заяви про призначення/ перерахунок пенсії.
Матеріали справи свідчать, що позивач у листопаді 2023 року звернувся до відповідача із заявою про обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу в Україні), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2021 роки.
Зміст заяви позивача очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Суд також зазначає, що відповідь пенсійного органу не містить вказівки на те, що заява позивача подана невстановленого зразка та з її змісту неможливо оцінити намір заявника, що перешкоджає її розгляду у встановленому порядку. Більше того відповідачем не повернуто вказану заяву у зв'язку з неналежним її оформленням
На переконання суду, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто, у розрізі цієї справи позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 06 березня 2019 року у справі № 242/3016/17.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату з 14.09.2023 ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, з врахуванням виплачених сум пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.