ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" вересня 2024 р. справа № 300/8264/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії щодо розрахунку пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки; зобов'язати здійснити перерахунок та виплату, починаючи з 01.03.2021, пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки з урахуванням раніше проведених виплат.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 03.10.2006 відповідачем призначено їй пенсію згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» у порядку визначеному законодавством України про державну службу, а саме відповідно до Закону України “Про державну службу», в редакції станом на 16.12.1993. З 01.03.2021 пенсійним органом її було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, що є порушенням вимог статті 40 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що з 03.10.2006 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». З 01.03.2021 переведено на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком, відсутні підстави для повторного призначення одного і того ж виду пенсії, а також застосування показника заробітної плати. Стверджує, що нова середня заробітна плата для обчислення застосовується виключно в разі переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, при набутті страхового стажу 24 місяці. Відповідач зазначає, що лист від 29.08.2023 за №8159-7780/Д-02/8-0900/23 не є рішенням в розумінні частини 2 статті 2 КАС України та не порушує права та інтереси позивача за захистом яких вона звернулася. Відносини, які склалися між позивачем та Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у цій справі унормовані Законом України «Про звернення громадян». Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.30).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.
З 03.10.2006 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування» та статті 37 Закону України «Про державну службу». З 01.03.2021 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.36, 54, 63).
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 31.07.2023, в якій просила застосувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки при проведенні переходу на пенсію на загальних підставах з 01.03.2021 (а.с.13).
За результатами розгляду звернення позивача відповідач листом повідомив про те, що з 01.03.2021 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж роботи становить 38 років 11 місяців 04 дні. Середньомісячний заробіток обчислено за період з 01.01.1984 по 31.12.1988 згідно з довідкою про заробітну плату, з 01.07.2000 по 30.09.2006 за даними системи персоніфікованого обліку. Оскільки законодавець застосовує поняття призначення пенсії як первинне її призначення при досягненні встановленого законодавством пенсійного віку, а всі інші зміни виду пенсії визначає як перехід з одного виду пенсії на інший, то застосовувати середню заробітну плату за 2018-2020 роки при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування» на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 немає підстав (а.с.14).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 90 Закону України “Про державну службу» (надалі також - Закон №889-VIII) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктами 10 та 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України “Про державну службу» (надалі також - Закон №3723-ХІІ, в редакції, чинній станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно з пунктом 13 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон № 1058-IV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина 1 статті 10 Закону №1058-ІV).
Порядок обчислення розміру пенсійної виплати за віком на умовах Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульований ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV та передбачає, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За приписами частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, виходячи з правового аналізу норм Закону №1058-ІV виплата пенсії за віком за Законом України “Про державну службу» №3723-ХІІ не входить до правового регулювання Закону №1058-ІV, а регулюється виключно Законом України “Про державну службу», оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб. Більше того, для вказаних осіб статтею 37 Закону України “Про державну службу» передбачений особливий порядок обчислення розміру пенсії виходячи виключно від заробітної плати державного службовця. Для обчислення пенсії державного службовця не застосовується така розрахункова величина як “середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески».
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Таким чином, частиною 3 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 з 03.06.2006 отримувала пенсію за віком, що призначена відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» у порядку визначеному Законом України “Про державну службу». Розрахунок пенсії позивача здійснений у розмірі 90% від суми заробітної плати, розрахункова величина - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, не застосовувалась (а.с. 61).
З 01.03.2021 ОСОБА_1 переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України “Про державну службу», на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, в спірному випадку відбулось переведення на інший вид пенсії за іншим законом. Призначення позивачу пенсії за віком з 01.03.2021 відповідно до приписів Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відбулось вперше.
При цьому суд зауважує, що хоча за назвою пенсія, яку отримувала позивач відповідно до приписів Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в порядку визначеному Законом України “Про державну службу» і яку вона з 01.03.2021 отримує відповідно до приписів Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є пенсією за віком, однак умови призначення і розрахунок розміру (формула обчислення) вказаних пенсій є різними. Відтак, пенсія за віком, призначена згідно приписів Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в порядку визначеному Законом України “Про державну службу», та пенсія за віком, призначена згідно приписів Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є різними пенсіями.
Таким чином, оскільки в спірному випадку по суті має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, хоча й за однаковою назвою, однак різним розрахунком, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Вказаний висновок узгоджується з правовими висновками наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 в справі №876/5312/17, а також постановах Верховного Суду від 31.01.2019 в справі №639/2751/17, від 18.01.2019 в справі №577/5237/16-а, від 10.04.2019 в справі №211/1898/17, від 19.01.2022 в справі №528/639/17, від 10.06.2024 в справі №460/51067/22.
Відтак, відповідач при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» невірно застосував показник середньої заробітної плати, тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019, 2020 роки.
Згідно із ч.1 ст.44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі також - Порядок № 22-1, в редакції станом на час спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Додатком 1 до Порядку №22-1 передбачено форму заяви про призначення/ перерахунок пенсії.
Заява ОСОБА_1 від 31.07.2023 складена у довільній формі (а.с.13).
Суд вказує на те, що зміст заяви позивача очевидно дає змогу оцінити намір заявника.
Висвітлюючи питання, яким повинен бути зміст заяви для призначення/ перерахунку пенсії, Верховний Суд, у постанові від 27.11.2019 у справі №748/696/17, висловив позицію, що заява про призначення/перерахунок пенсії, подана пенсіонером у довільній формі відповідає вимогам Порядку №22-1.
Так, у цій справі Верховний Суд вказав, що зміст такої заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Суд касаційної інстанції зауважив, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).
Наведена позиція Верховного Суду дає підстави не погодитися з доводами відповідача, що подана в неналежній формі заява перешкоджає, останньому, в прийнятті рішення про проведення або про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
Суд також зазначає, що відповідь пенсійного органу не містить вказівки на те, що заява позивача подана невстановленого зразка та з її змісту неможливо оцінити намір заявника, що перешкоджає її розгляду у встановленому порядку. Про відсутність у заяві будь-яких даних для проведення перерахунку пенсії - орган пенсійного фонду не вказав. Невідповідність заяви встановленій Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 25.11.2005 № 22-1 формі не може мати наслідком позбавлення позивача права на перерахунок пенсії. Про відсутність будь-яких необхідних документів, які не були додані до заяви, відповідач також не зазначав. Більше того, відповідачем не повернуто вказану заяву у зв'язку з неналежним її оформленням.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто, у розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділена правом на відповідний соціальний захист зі сторони держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 06 березня 2019 року у справі № 242/3016/17.
Враховуючи наведене вище, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2021 ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, з врахуванням виплачених сум пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.