16 вересня 2024 року Справа № 280/6235/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними бездіяльності, рішення, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача при призначенні позивачу пенсії за віком, яка виявилась у не включенні в страховий стаж періодів навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1977 по 09.07.1981, військової служби з 12.10.1981 по 13.06.1983, проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України з 27.08.2018 по 24.05.2019;
зобов'язати відповідача включити до страхового стажу позивача періоди навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1977 по 09.07.1981, військової служби з 12.10.1981 по 13.06.1983, проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України з 27.08.2018 по 24.05.2019;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.06.2024 №084050001935 «Про перерахунок пенсії» позивачу.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що на підставі повідомлення-розрахунку ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23.04.2024 №18 для зарахування неповних місяців до страхового стажу як повних відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та у визначеному цим повідомленням розмірі, позивачем у травні 2024 року здійснена доплата 78003,43 грн, в результаті чого його страховий стаж збільшився на 2 роки. Вказує, що рішенням відповідача від 04.06.2024 №084050001935 здійснено перерахунок його пенсії у зв'язку з уточненням даних в ЕПС, 01.06.2024 на підставі сплати внесків, в результаті чого його пенсія була зменшена з 7453,89 грн до 7059,89 грн. Відповідач пояснює це тим, що в результаті здійсненої доплати для зарахування неповних місяців до страхового стажу як повних погіршився індивідуальний коефіцієнт заробітку. Зауважує, що на його запит ГУ ПФУ в Запорізькій області листом від 14.06.2024 №10666-9450/Ж-02/8-0800/24 надіслало додатки до рішень №084050001935, зміст яких засвідчив, що урахований ними стаж для розрахунку пенсії позивача містить неправильні та неповні дані, зокрема відповідачем не включено в страховий стаж періоди навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1977 по 09.07.1981, військової служби з 12.10.1981 по 13.06.1983, а також проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України з 27.08.2018 по 24.05.2019, у зв'язку із чим позивач змушений звернутись із даним до суду.
Ухвалою суду від 09.07.2024 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою судді від 16.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 07.08.2024 через систему «Електронний суд» направив відзив на позовну заяву (вх. №36622), у якому щодо зарахування періоду навчання та періоду проходження військової служби до страхового стажу звертає увагу суду, що на підтвердження навчання позивачем було надано диплом серія НОМЕР_1 від 27.06.1981, в якому зазначено період навчання з 01.09.1977 по 26.06.1981, отже, період навчання було зараховано відповідно до диплому, наданого позивачем, який міститься в матеріалах пенсійної справи. Вказує, що на підтвердження військової служби позивачем було надано військовий квиток серія НОМЕР_2 від 11.06.1984, в якому чітко зазначено в п. 10 період проходження військової служби в Збройних Силах СССР з 12.10.1981 по 29.03.1983, отже, період проходження військової служби було зараховано відповідно до військовий квиток серія НОМЕР_2 від 11.06.1984, наданого позивачем, який міститься в матеріалах пенсійної справи. Щодо зарахування до страхового стажу періоду проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України стверджує, що з 01.01.2004 період трудової діяльності зараховується до страхового стажу, а дохід враховується для обчислення пенсії виключно за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку сплати страхових внесків та/або єдиного внеску до Пенсійного Фонду України. Підкреслює, що з довідки Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) позивача вбачається, що за періоди з 27.08.2018 по 24.05.2019, страхові внески сплачені не були. Оскільки, в система персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України не містить даних про перерахування страхових внесків за спірні періоди, спірний період не може бути зарахований до страхового стажу позивача. Виходячи із вищезазначеного, вважає, що дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні.
Позивач скерував до суду відповідь на відзив (вх. №39427 від 23.08.2024), у якій доводи відповідача заперечив та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 з 17.05.2019 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, рішенням відповідача № 084050001935 від 28.02.2024 проведений перерахунок пенсії позивача у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий), в результаті якого з 01.03.2024 розмір пенсії склав 7453,89 грн.
На підставі повідомлення-розрахунку ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23.04.2024 №18 для зарахування неповних місяців до страхового стажу як повних відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та у визначеному цим повідомленням розмірі, позивачем у травні 2024 року здійснена доплата 78003,43 грн, в результаті чого його страховий стаж збільшився на 2 роки.
Відповідно до рішення відповідача від 04.06.2024 №084050001935 здійснено перерахунок пенсії позивача у зв'язку з уточненням даних в ЕПС, 01.06.2024, на підставі сплати внесків, в результаті чого його пенсія була зменшена до 7059,89 грн.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо включення в його страховий стаж періодів навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1977 по 09.07.1981, військової служби з 12.10.1981 по 13.06.1983, проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України з 27.08.2018 по 24.05.2019, а також вважаючи протиправним рішенням відповідача від 04.06.2024 №084050001935 про перерахунок пенсії, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV).
За змістом пункту 1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
У силу п.1 ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
За приписами ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До набрання чинності Законом № 1058-ІV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII « Про пенсійне забезпечення»(далі - Закон № 1788-XII).
Суд враховує, що згідно з ч.1 ст.56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з пунктами ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби (пункт в); навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (пункт д).
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 8 Порядку № 637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій»(далі - Порядок № 590).
Підпунктом «і» п. 109 Порядку № 590 визначалося, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах тощо), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.
Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 (надалі - Інструкція №162), що втратила чинність на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.
Відповідно до абз. 1 п. 1.1.Інструкції № 162трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (п. 2.1. Інструкції № 162).
Пункт 2.15 Інструкції № 162 визначав, що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху. Підставою для таких записів є накази учбового закладу (науковий заклад) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається, аспіранта, клінічного ординатора.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 44 Закону № 1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
При наданні оцінки спірним діям відповідача щодо зарахування позивачу до страхового стажу періоду його навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського суд виходить з наступного.
Виходячи із положень ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж за періоди до 01.01.2004 обчислюється на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-ІV. В період навчання позивача у Харківському юридичному інституті були в чинними Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, який визначався, затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 та Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590.
Положеннями Інструкції № 162 передбачалося внесення до трудової книжки запису про навчання студентам денних відділень.
Інструкцією № 162, ст. 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
З трудової книжки позивача НОМЕР_3 від 25.08.1975 вбачається, що 01.09.1977 ОСОБА_1 зарахований студентом 1 курсу денного факультету до Харківського юридичного інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, з якого відрахований 09.07.1981 у зв'язку із закінченням навчання.
З огляду на наведене суд вважає за можливе встановлення тривалості стажу в періоду навчання позивача на підставі відомостей трудової книжки та зауважує на тому, що доводи відповідача про можливість врахування періоду навчання до стажу виключно на підставі диплому, суперечать нормативно-правовим актам, що були чинними у періоді внесення запису про навчання позивача. Таким чином, основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, і, лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи можуть прийматися інші документи для підтвердження трудового стажу.
Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не враховано до стажу повністю період проходження військової служби з 12.10.1981 по 13.06.1983.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як вказано у п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується військова служба.
Відповідно до п. 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_2 , який виданий ОСОБА_1 11.06.1984, позивач проходив військову службу у лавах Радянської Армії у військовій частині НОМЕР_4 з 12.10.1981 по 29.03.1983.
Разом із цим, в матеріалах справи міститься довідка Фінансово-економічного управління командування сухопутних військ Збройних Сил України від 16.01.2020 №И6/14/5/94/л, зі змісту якої вбачається, що відповідно до інформації зазначеної в архівному витязі, наданому Галузевим державним архівом Міністерства оборони України (вих. №179/1/1/12969 від 30.08.2019, позивач продовжував військову службу до дати виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та звільнення в запас по закінченню, встановленого строку дійсної військової служби, а саме до 13.06.1983 включно.
З огляду на викладене, суд вважає, що період проходження позивачем військової служби з 12.10.1981 по 13.06.1983 має бути зарахованим до страхового стажу позивача.
Також суд зазначає, що згідно з приписами ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, у разі наявності сумнівів або необхідності уточнення певних даних щодо періоду роботи (навчання, служби) позивача пенсійний орган мав можливість скористатися своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, та звернутися з відповідними запитами до підприємств, архівної установи тощо.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Позивач просить зобов'язати відповідача включити до його страхового стажу періоди навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1977 по 09.07.1981, військової служби з 12.10.1981 по 13.06.1983, разом із цим судом із форми РС-право (стаж для розрахунку) встановлено, що вказані періоди були частково зараховані відповідачем у добровільному порядку, а саме з 01.09.1977 по 26.06.1981 - навчання у ВНЗ та з 12.10.1981 по 29.03.1983 - військова служба.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV періоди його навчання у вищому навчальному закладі з 27.06.1981 по 09.07.1981 та військової служби з 30.03.1983 по 13.06.1983, у зв'язку із чим здійснити перерахунок пенсії за віком позивача.
Разом із цим, щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України з 27.08.2018 по 24.05.2019 суд вважає за необхідне наголосити на такому.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 3 ст. 24 Закону № 1058-ІV передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
З наведеного слідує, що з 01.01.2004 період трудової діяльності зараховується до страхового стажу, а дохід враховується для обчислення пенсії виключно за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку сплати страхових внесків та/або єдиного внеску до Пенсійного Фонду України.
За приписами ч. 1-3 ст. 71 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» спеціальна підготовка кандидата на посаду судді включає теоретичну та практичну підготовку судді в Національній школі суддів України.
Програму, навчальний план та порядок проходження спеціальної підготовки кандидатами на посаду судді затверджує Вища кваліфікаційна комісія суддів України за рекомендацією Національної школи суддів України.
Спеціальна підготовка проводиться протягом дванадцяти місяців за рахунок коштів Державного бюджету України. На період проходження кандидатом підготовки за ним зберігається основне місце роботи, виплачується стипендія в розмірі не менше половини посадового окладу судді місцевого суду загальної юрисдикції. Строк проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України зараховується до стажу роботи в галузі права.
Таким чином, під час проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України з 27.08.2018 по 24.05.2019 позивачу сплачувалась стипендія. Оскільки стипендія не є зарплатною виплатою, відповідно її сума не буде базою для оподаткування ЄСВ, що підтверджується довідкою Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) позивача, з якої вбачається, що за періоди з 27.08.2018 по 24.05.2019 страхові внески сплачені не були.
Час навчання у після 1-го січня 2004 року (якщо особа не працювала) не зараховується до страхового стажу, оскільки студенти не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, що доводами позовної заяви не спростовується.
Також суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.06.2024 №084050001935 про перерахунок пенсії позивачу, оскільки вказаний перерахунок не стосується спірних періодів стажу позивача, а був пов'язаний із збільшенням страхового стажу позивача на 2 роки, у зв'язку із здійсненою ним доплатою для зарахування неповних місяців до страхового стажу як повних. Вказані дії територіального органу Пенсійного фонду позивачем у межах даної справи не оскаржуються.
За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про сукупність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними бездіяльності, рішення, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо включенні в страховий стаж ОСОБА_1 періодів навчання у вищому навчальному закладі з 27.06.1981 по 09.07.1981, військової служби з 30.03.1983 по 13.06.1983.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди навчання у вищому навчальному закладі з 27.06.1981 по 09.07.1981, військової служби з 30.03.1983 по 13.06.1983, у зв'язку із чим здійснити перерахунок розміру його пенсії за віком.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак