18 вересня 2024 року м. Ужгород№ 260/3708/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з червня 2020 року по день фактичної виплати 22 травня 2024 року та з червня 2022 року по день фактичної виплати 22 травня 2024 року; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з червня 2020 року по день фактичної виплати 22 травня 2024 року та з червня 2022 року по день фактичної виплати 22 травня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він проходив військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі №260/8047/23, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024, відповідачем було проведено перерахунок його грошового забезпечення за час проходження військової служби. Однак при цьому передбачену законодавством компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення протиправно не виплачено.
13 червня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. Так, зазначає що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі №260/8047/23 було виконано у добровільному порядку у встановлені законодавством строки. При цьому звертає увагу суду на те, що в порушення ст. 7 Закону України «Про компенсацію громадянам страти частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації, а тому у нього відсутнє порушене право.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України, зокрема у спірний період в ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - НОМЕР_2 прикордонний загін).
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 14 липня 2023 року №558-ОС, майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби за пп. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 03 серпня 2023 року №621-ОС ОСОБА_1 було знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків прикордонного загону з 03 серпня 2023 року.
Проте на день виключення зі списків особового складу загону нарахування та виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 була проведена з порушенням законодавчих норм.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі №260/8047/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року, НОМЕР_2 прикордонний загін, серед іншого, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із квітня по червень 2020 року та із червня 2022 року по травень 2023 року грошового забезпечення, підйомної допомоги, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно.
На виконання вищевказаного рішення суду 22 травня 2024 року НОМЕР_2 прикордонний загін виплатив позивачу грошове забезпечення у порядку, встановленому у судовому рішенні, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по надходженню по рахунку.
Разом з тим, під час виплати грошового забезпечення НОМЕР_2 прикордонним загоном не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення виплати такої компенсації разом з перерахуванням на виконання рішення суду грошового забезпечення та окремих його складових, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок).
Відповідно до ст. 1 Закону №2050, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Ст. 2 Закону №2050 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами в розумінні ст. 2 Закону №2050 слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, сума індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до ст. 3 Закону №2050, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно ст. 4 Закону №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Вищевказане кореспондується також з нормами Порядку.
Таким чином, провівши правовий аналіз зазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, індексації).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, а право на отримання такої особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, від 09 серпня 2022 року у справі №460/4765/20.
Судом встановлено, що передбачена законодавством сума грошового забезпечення ОСОБА_1 у встановлені строки виплачена не була. З огляду на що суд вважає, що позивач має право на отримання передбаченої Законом №2050 компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати такого грошового забезпечення, підйомної допомоги, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інших надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 із заявою щодо виплати такої компенсації не звертався. З цього приводу суд зазначає, що аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050 та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
Відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні ст. 7 Закону №2050 не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону №2050, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050 і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №560/8194/20, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою під час вирішення даного спору.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, підйомної допомоги, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інших надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, за період з квітня по червень 2020 року та з червня 2022 року по травень 2023 року, виплачених на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 №360/8047/23, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати 22 травня 2024 року.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, підйомної допомоги, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інших надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, за період з квітня по червень 2020 року та з червня 2022 року по травень 2023 року, виплачених на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 №360/8047/23, по день фактичної виплати 22 травня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін