18 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/5364/24
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглядаючи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ (з адміністративно-господарської діяльності) командира Військової частини НОМЕР_1 № 44 від 31.05.2022 "Про призначення службового розслідування по факту відмови від виконання бойового завдання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 " в частині призначення службового розслідування по факту відмови від виконання бойового завдання військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ (з основної діяльності) командира Військової частини НОМЕР_1 №116 від 01.07.2022 "Про результати службового розслідування по факту відмови від виконання наказу військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 " в частині притягнення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності - з оголошенням "суворої догани" за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на підставі пункту "в"" статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (пункт 31 наказу № 116).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Після відкриття провадження у справі від позивача надійшло клопотання, у якому він просить справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. В обґрунтування заяви зазначає, що дана справа, з огляду на її предмет, потребує детального розгляду по суті та з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Розглянувши подане клопотання, суд враховує таке.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як встановлено частиною 4 статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Цей перелік є вичерпним й спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті. Даний спір не належить до тих, що визначені у частині 4 статті 257 КАС України.
При цьому, за приписами частини 1 статті 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Одночасно з позовною заявою позивачем подавалось клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, яке, однак, не містило жодних мотивів й обґрунтувань.
Натомість суд, вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, враховував вимоги частини 3 статті 257 КАС України, зокрема, категорію та складність справи, відсутність необхідності призначати експертизу чи викликати свідків у справі.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 262 КАС України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Отже, сторони при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження не позбавлені можливості доводити свою позицію, подавати докази й без проведення судового засідання, тобто визначені статтею 44 КАС України права учасників справи у даному випадку не порушуються.
Окрім того, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, який діє на даний час. При цьому, нестабільна безпекова ситуація перешкоджає проведенню судових засідань, що зумовлює їх відкладення та, в свою чергу, негативно впливає на дотримання строків розгляду справ.
Відтак, враховуючи все наведене вище в сукупності, зважаючи на ненаведення позивачем в заявленому клопотанні переконливих аргументів для його задоволення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 49, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Майстренко