18 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/27667/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Свої позовні вимоги заявлені до Військової частини НОМЕР_1 обґрунтовує тим, що на виконання рішення суду йому виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017, з урахуванням базового місяця - січень 2016 року, однак з таким обрахунком не погоджується. Вважає, що при нарахуванні такої виплати необхідно було застосовувати базовий місяць - січень 2008 року. Вважаючи порушеним своє право на отримання належного розміру індексації грошового забезпечення позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця для її обчислення - січень 2008 року, однак отримав відмову у її задоволенні.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача не скористався своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №335-РС від 08.12.2017 звільнений з військової служби та на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №260 від 08.12.2017 виключений зі списків особового складу та взятий на військовий облік.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 прийнятим у справі №240/5518/19 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення та зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу (08.12.2017) без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) в січні 2016 року.
На виконання вищезазначеного рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017, без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) в січні 2016 року.
13.08.2023 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виплату індексації грошового забезпечення у повному обсязі, із врахування при її обрахунку базового місяця січень 2008 року, однак отримав відмову, мотивовану відсутністю на такий перерахунок законодавчо обґрунтованих підстав, оскільки рішення суду, яким встановлено право позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017 виконане у повному обсязі, на підтвердження вказаного отримав довідку про нараховану та виплачену суму індексації.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
Згідно з ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон № 2017-III) державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-XII).
Відповідно до ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1078).
Відповідно до п. 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до п.5 Порядку №1078 (проведення індексації грошових доходів населення) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Враховуючи наведене вбачається, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Як свідчать матеріали справи право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017 без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) в січні 2016 року, встановлене рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 прийнятим у справі №240/5518/19.
Частиною 4 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У той час, під час судового розгляду справи встановлено, що на виконання рішення суду Військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 08.12.2017 без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) в січні 2016 року у розмірі 42 207,23 грн, тобто відповідно до резолютивної частини рішення суду.
Отже, рішення суду виконане у повному обсязі, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 №294 від 13.09.2023, яка наявна в матеріалах справи.
Аналіз викладеного, дає підстави для висновку, що спірні правовідносини між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 , щодо встановлення для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017 місяця підвищення (базового місяця) вже вирішені судом та завершені у зв'язку з виконанням судового рішення у справі №240/5518/19. Отримання коштів у розмірі 42 207,23, на виконання рішення суду №240/5518/19, позивач не оспорює, а лише звертає увагу суду на те, що зазначена виплата здійснена без застосування при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.12.2017, коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року.
В силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Враховуючи встановлені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами, судом враховано, що спірні правовідносини були розглянуті в межах розгляду адміністративної справи №240/5518/19 та виконання за судовим рішенням на даний час вже завершене.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного суду є захист порушених прав фізичних осіб з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно позовні вимоги не можуть бути спрямовані у майбутнє, оскільки задоволення такого позову буде суперечити меті і завданню адміністративного судочинства. Тому суд вважає, що порушене право підлягає захисту станом на час вирішення справи, а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по день ухвалення рішення.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи наведене, з урахуванням висновків суду у даній справі, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат вирішується судом відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 18 вересня 2024 р.
18.09.24