22 липня 2024 рокуСправа №160/2516/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення сум податкового боргу, -
29.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
- стягнути податковий борг з платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 9773,41 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що в інтегрованих картках платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 9773,41 грн., у т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та з єдиного податку з фізичних осіб, який виник у зв'язку із несплатою останнім грошових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях: №0038215450 від 31.07.2019 та №0040950414 від 15.10.2020р., які відповідачем оскаржені не були, а отже, визначені ними грошові зобов'язання є узгодженими. Також на підставі п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України на суму боргу минулих років нараховано пеню. На наявний у відповідача податковий борг позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу від 20.08.2012р. №1416, яка була надіслана на податкову адресу відповідача засобами поштового зв'язку та яку було повернуто на адресу контролюючого органу з причини закінчення строку зберігання. Однак, станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення сум податкового боргу повернуто позивачу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 року в адміністративній справі №160/2516/24 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з тим, що суддя Надія Сліпець. не перебуває в автоматизованому розподілі КП «ДСС» напередодні відпустки та на виконання розпорядження № 272д від 30.04.2024 року, справу передано на розгляд судді О.С. Луніній.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення сум податкового боргу залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу позовної заяви, а також належним чином завірені копії доданих до позовної заяви документів.
13.05.2024 року, на виконання вимог ухвали від 07 травня 2024 року, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви до якого додано оригінал позовної заяви, а також належним чином завірені копії доданих до позовної заяви документів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2516/24 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, проте 18.07.2024 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення про невручення: "за закінченням терміну зберігання".
Адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, яка вказана у позовній заяві та підтверджується відомостями розділу «місце проживання» паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 та відповіддю на запит №0436-2022-0002892 від 07.12.2022 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про реєстраційні дані фізичної особи - платника податків.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Поряд з цим, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024р. повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №804/575/18.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, станом на 22.07.2024 року відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, крім того, ним не надано будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що 07.02.2012 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 2 232 000 0000 008567 та з 09.02.2012 перебувала на обліку у Захiдно-Донбаська ОДПI ГУ ДФС У Днiпропетровськiй областi, як платник податків.
ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була платником єдиного податку, що підтверджується корінцем свідоцтва серії НОМЕР_3 від 22.02.2012 р.
Крім того, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) припинено власну підприємницьку діяльність, про що 21.08.2018 р. внесено запис в Єдиний державний реєстр номер: 22320060002008567, підстава: «Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням».
Актом про результати камеральної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку за І півріччя, три квартали 2012 рік №41500/04-36-54-50/ НОМЕР_1 від 24.07.2019 р. встановлено несвоєчасне погашення ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку за І півріччя, три квартали 2012 рік. Відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання передбачена пунктом 126.1 ст. 126 ПК України.
На підставі вказаного акта перевірки позивачем сформовано податкове повідомлення-рішення форми “Ш» №0038215450 від 31.07.2019р., яким на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України за затримку на 2487 1869 1869 календарних днів сплати грошового зобов'язання у розмірі 6675,80 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1335,16 грн. за платежем єдиний податок з фізичних осіб (18050400).
Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на податкову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримано особисто ОСОБА_1 06.08.2019 року.
Актом від 28.09.2020 року №50652/04-36-04-14/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку за І півріччя 2012 року та сум узгодженого грошового зобов'язання з єдиного податку за актом камеральної перевірки №190/17.1-2938722302 від 29.04.2014 року встановлено несвоєчасне погашення ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сум податкових зобов'язань по єдиному податку за І півріччя 2012 року та сум узгодженого грошового зобов'язання з єдиного податку за актом камеральної перевірки №190/17.1-2938722302 від 29.04.2014 року. Відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання передбачена пунктом 126.1 ст. 126 ПК України.
На підставі вказаного акта перевірки позивачем сформовано податкове повідомлення-рішення форми “Ш» №0040950414 від 15.10.2020р., яким на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України за затримку на 2228 2218 2207 2173 календарних днів сплати грошового зобов'язання у розмірі 2626,25 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 525,25 грн. за платежем єдиний податок з фізичних осіб (18050400).
Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на податкову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримано особисто ОСОБА_1 07.11.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України на платників податків покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Як свідчать матеріали справи, актом №41500/04-36-54-50/2938722302 від 24.07.2019 р. встановлено несвоєчасне погашення ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку за І півріччя, три квартали 2012 рік, а також актом від 28.09.2020 року №50652/04-36-04-14/ НОМЕР_1 встановлено несвоєчасне погашення ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сум податкових зобов'язань по єдиному податку за І півріччя 2012 року та сум узгодженого грошового зобов'язання з єдиного податку за актом камеральної перевірки №190/17.1-2938722302 від 29.04.2014 року.
На підставі вказаних актів перевірки позивачем сформовані податкові повідомлення-рішення форми “Ш» №0038215450 від 31.07.2019р. у сумі 1335,16 грн. та №0040950414 від 15.10.2020р. у сумі 525,25 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлено на податкову адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення, та отримано особисто ОСОБА_1 06.08.2019 року та 07.11.2020 року, відповідно.
Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
За змістом приписів п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:
- днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;
- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень форми “Ш» №0038215450 від 31.07.2019р. у сумі 1335,16 грн. та №0040950414 від 15.10.2020р. у сумі 525,25 грн., ані в адміністративному, ані в судовому порядку.
Враховуючи приписи статті 56 Податкового кодексу України, оскільки відомості про оскарження відповідачем у встановлені цією нормою Кодексу строки цих податкових повідомлень-рішень відсутні, то визначені у них суми грошових зобов'язань вважаються узгодженими у день, наступний за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на ці податкові повідомлення-рішення, який, у свою чергу, становить 10 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення платнику.
Таким чином, зважаючи на те, що останнім днем строку, передбаченого для подання скарг на ці податкові повідомлення-рішення, є 16.08. 2019р. та 17.11.2020 р., відповідно, а визначені у ньому суми грошового зобов'язання вважаються узгодженими.
Як зазначалося вище, матеріали справи не містять доказів оскарження станом на час розгляду справи ОСОБА_1 вищевказаних податкових повідомлень-рішень, якими йому визначено суму податкових зобов'язань, ані в адміністративному, ані в судовому порядку.
Крім того, судом встановлено, що у визначені пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України строки грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями форми “Ш» №0038215450 від 31.07.2019р. у сумі 1335,16 грн. та №0040950414 від 15.10.2020р. у сумі 525,25 грн., відповідачем сплачені не були, тому вони набули статусу податкового боргу.
Також, матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України на наявний у відповідача податковий борг нараховано пеню у розмірі 7485,27 грн., щодо зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб та 427,73 грн., щодо зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи, що суми податкових зобов'язань, визначені податковими повідомленнями-рішеннями форми “Ш» №0038215450 від 31.07.2019р. у сумі 1335,16 грн. та №0040950414 від 15.10.2020р. у сумі 525,25 грн., а також нарахована ці узгоджені грошові зобов'язання пеня у загальному розмірі 7485,27 грн., є узгодженими та не сплаченими ОСОБА_1 у встановлений законом строк, ці зобов'язання набули статусу податкового боргу у розумінні приписів підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України позивач надіслав ОСОБА_1 податкову вимогу форми “Ф» від 20.08.2012р. №1416, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 20.08.2012 року становила 7893,14 грн.
Вказана податкова вимога направлена на податкову адресу відповідача, однак, поштове відправлення, яким вона надсилалася ОСОБА_1 , було повернуто до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку від 08.10.2012р. про неможливість вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення, тому відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України ця податкова вимога вважається врученою саме 08.10.2012р.
Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми “Ф» від 20.08.2012р. №1416 ані в адміністративному, ані в судовому порядку суду не надано.
Крім того, суд зауважує, що згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
До суду не надано будь-яких доказів повної або часткової сплати ОСОБА_1 своїх податкових зобов'язань, а отже, на момент розгляду справи податковий борг непогашений і не списаний.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Приписами пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивачем суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням у загальному розмірі 9773,41 грн., натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, тому позовні вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо стягнення з відповідача означеної суми податкового боргу підлягають задоволенню.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення сум податкового боргу -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави суму податкового боргу у розмірі 9773,41грн (дев'ять тисяч сімсот сімдесят три гривні 41 копійка).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна