19 вересня 2024 р. Справа № 120/8591/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач була дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі № 120/353/19, від 01.09.2020 у справі №1203055/20-а, від 19.07.2021 у справі №120/5745/21, від 01.05.2023 №120/3778/23, від 31.07.2023 №120/9905/23 було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та у зв'язку з цим нараховано заборгованість в загальній сумі 146243,32 грн. Таку заборгованість відповідач включив до відповідного Реєстру, проте за життя ОСОБА_2 не встиг її отримати. Після смерті чоловіка позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою, в якій просила відповідно до ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплатити їй суми пенсії, що були недоодержані її чоловіком за життя. Втім, відповідач листом від 21.06.2024 відмовив у задоволенні такого прохання, а тому за захистом своїх порушених прав та інтересів позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 05.07.2024 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України.
24.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що Головне управління не приймало рішення про відмову ОСОБА_2 у виплаті заборгованості за рішеннями суду, від 01.09.2020 у справі №1203055/20-а, від 19.07.2021 у справі №120/5745/21, від 01.05.2023 №120/3778/23, від 31.07.2023 №120/9905/23, а лише поінформовано її щодо процедури виконання рішень суду після смерті чоловіка. Відповідач зауважує, що донараховані кошти згідно з вимогами чинного законодавства мають бути включені до складу спадщини. Водночас позивачем свідоцтво про право на спадщину не надавалось. Крім того відповідач звертає увагу суду, що сума доплати на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі за №120/353/19 в розмірі 17444,68 ОСОБА_2 було виплачено у квітні 2021 року. За таких обставин відповідач вважає заявлений позов безпідставним.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ОСОБА_3 була дружиною ОСОБА_2 , що сторонами не заперечується.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі № 120/353/19-а зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 01 січня 2018 року в розмірі 83 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.09.2020 по справі №120/3055/20-а зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 з 01.04.2019 перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премія 20%) на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 03.04.2020 року, виданої Головним управлінням ДФС у Вінницькій області; зобов?язано ГУ ПФУ у Вінницькій області виплатити ОСОБА_2 різницю між нарахованою та отриманою ним пенсією за період з 01.04.2019 року по день, з якого починається виплата пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) та премії (20%).
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/5745/21-а від 19.07.2021 зобов?язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 виходячи з 83 % від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов?язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 12.04.2021, з урахуванням довідки Головного управління ДФС у Вінницькій області №23/05-00-27 від 07.04.2021, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов?язано ГУ ПФУ у Вінницькій області виплатити ОСОБА_2 різницю між нарахованою та отриманою ним пенсією за період з 01.04.2019 по день, з якого починається виплата пенсії виходячи з 83% від відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/3778/23 від 01.05.2023 зобов?язано ГУ ПФУ у Вінницькій області з 01.07.2021 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", враховуючи вже виплачені суми відповідної доплати.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/9905/23 від 31.07.2023 зобов?язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 виплату нарахованої пенсії з 01.03.2023 з урахуванням індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження її максимальним розміром, виходячи з 83 % від відповідних сум грошового забезпечення та з урахуванням фактично виплачених сум.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 12.03.2024 серії НОМЕР_1 .
28.05.2024 позивач ОСОБА_1 , як дружина померлого ОСОБА_2 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою, в якій просила виплатити їй суму пенсії, що була недоотримана її чоловіком за життя відповідно до ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Листом від 21.06.2024 за № 8908-7391/к-02/8-0200/24 відповідач повідомив позивача про те, що суму доплати на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі за №120/353/19-а в розмірі 17444,68 грн. ОСОБА_2 було виплачено в квітні 2021 року.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі за №120/3055/20-а, нараховано суму доплати в розмірі 2520,00 грн.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі за №120/5745/21-а, нараховано суму доплати в розмірі 95949,04 грн.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі за №120/3778/23, нараховано суму доплати в розмірі 10438,54 грн.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі за №120/9905/23, нараховано суму доплати в розмірі 19891,06 грн.
Також відповідач вказав, що для отримання невиплачених доплат, нарахованих померлому ОСОБА_2 на виконання рішень судів у справах за №120/3055/20-а, за №120/5745/21-а, за №120/3778/23 та за №120/9905/23, що фінансується з державного бюджету України їй необхідно звернутися до суду з для вирішення цього питання в судовому порядку.
Позивач не погоджується з діями відповідача щодо відмови у виплаті їй недоодержаної суми пенсії покійного чоловіка, а тому звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 52 Закону України від 09.07.2003 N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Частиною другою статті 52 Закону N 1058-IV установлено, що члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Як уже було встановлено судом, ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі, також Закон N 2262-XII).
Статтею 61 Закону N 2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 N 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за N 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
У відповідності до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі N 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Верховний Суд у іншій своїй постанові від 09.06.2022 у справі N 200/12094/18-а, зробив висновок щодо випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону N 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону N 2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону N 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону N 2262-XII.
Відтак, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вказаний підхід суду щодо застосування статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб підтверджено Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 у справі N 420/288/21.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач є його дружиною, що підтверджується матеріалами справи, та після його смерті отримує пенсію в разі втрати годувальника.
Позивач звернулась до пенсійного органу у встановлений законодавством строк із заявою про виплату суми пенсії недоодержаної її чоловіком за життя, на що отримала безпідставну відмову.
Відтак, позивачка як дружина ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону N 2262-XII має право на отримання недоодержаної померлим чоловіком суми пенсії, а відповідач - обов'язок щодо її виплати.
Вказане дає суду підстави для висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті позивачу на підставі статті 61 Закону N 2262-XII суми пенсії, що залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 .
Що ж до визначення загального розміру заборгованої пенсії, то суд зважає на те, що як вбачається із матеріалів справи, а саме з листа ГУ ПФУ у Вінницькій області від 21.06.2024, сума доплати на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі за №120/353/19-а в розмірі 17444,68 грн. ОСОБА_2 була виплачена в квітні 2021 року, тобто ще за його життя.
Із цього слідує, що недоотримана ОСОБА_2 за життя сума пенсійних виплат за судовими рішеннями становить 128798,64 грн., зокрема за рішенням по справі № 120/3055/20-а - 2520 грн., за рішенням по справі № 120/5745/21-а - 95949,04 грн., за рішенням по справі № 120/3778/23 - 10438,54 грн., за рішенням по справі № 120/9905/23 - 19891,06 грн. (2520 + 95949,04 + 10438,54 + 19891,06 =128798,64 грн.). Отже, в цій частині заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.
Посилання відповідача на необхідність звернення позивачки до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження суд відхиляє, зважаючи на імперативні приписи ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.
Таким чином, суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 в сумі 128798,64 грн., що утворилась при виконанні рішень суду від 01.09.2020 у справі №120/3055/20-а, від 19.07.2021 у справі №120/5745/21-а, від 01.05.2023 у справі №120/3778/23, від 31.07.2023 у справі №120/9905/23.
Відтак порушені права позивачки підлягають відновленню шляхом зобов'язання пенсійного органу виплатити їй відповідну заборгованість.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити частково.
Судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. в порядку ст. 139 КАС України підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 в сумі 128798,64 грн., нарахованої на виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі №120/3055/20-а, від 19.07.2021 у справі №120/5745/21-а, від 01.05.2023 у справі №120/3778/23, від 31.07.2023 у справі №120/9905/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 недоодержану ОСОБА_2 за життя пенсію в загальному розмірі 128798,64 грн. (сто двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень 64 копійок), нараховану на виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі №120/3055/20-а, від 19.07.2021 у справі №120/5745/21-а, від 01.05.2023 у справі №120/3778/23, від 31.07.2023 у справі №120/9905/23.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 19.09.24.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005 код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович