65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про роз'яснення судового рішення
"16" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1520/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,
за участі секретаря судового засідання Богданової М. В.
дослідивши у судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення за вх.№3-636/24 від 04.09.2024
у справі №916/1520/22
за заявою боржника: ОСОБА_1
про неплатоспроможність
за участю представників:
від боржника (заявника): Хомко С.В. ордер серія ВН №1266319 від 14.07.2023
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2023 затверджено звіт про виконання плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Завершено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Звільнено ОСОБА_1 від боргів. Провадження у справі закрито.
04.09.2024 за вх.№3-636/24 господарським судом одержано заяву про роз'яснення судового рішення, в якій ОСОБА_1 просить суд роз'яснити ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.03.2023 р. у справі № 916/1520/22, вказавши, що пунктом 3 резолютивної частини ухвали суд постановив звільнити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) від боргів, в тому числі постанова №56291296, видана 27.12.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 до державного бюджету України виконавчого збору у сумі 737 148,18 грн є такою, що не підлягає виконанню.
Заяву обґрунтовано такими обставинами.
05.04.2013 Київським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 2- 1205/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованості в загальній сумі 922 611,55 доларів США, що станом на 10.01.2012 в еквіваленті за курсом НБУ становить 7 371 481,76 грн. При примусовому виконанні вказаного виконавчого листа державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції в Одеській області винесено постанову №56291296 від 27.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 до державного бюджету України виконавчого збору у сумі 737 148,18 грн, виконання якої виділено в окреме виконавче провадження № 60947540.
Надалі 21.03.2023 приватний виконавець Качурка В. В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №61117196 за виконавчим листом № 2-1205/11 виданим 05.04.2013 Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованості у розмірі 7 371 481,76 грн у зв'язку зі звільненням боржника ОСОБА_1 від боргів на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 02.03.2023 у справі №916/1520/22. Проте і дотепер здійснюється примусове виконання постанови №56291296 від 27.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 737 148,18 грн.
Також заявник вказує, що 22.03.2023 представник ОСОБА_1 адвокат Хомко С.В. звернулась до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції в Одеській області із заявою про закінчення вказаного виконавчого провадження у зв'язку із звільненням боржника ОСОБА_1 від боргів на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 02.03.2023 у справі №916/1520/22. У відповідь на заяву листом від 10.04.2023 №03.01-8428 повідомлено про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження № 60947540, оскільки вказаною ухвалою не скасовано та не визнано судом виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
05.09.2024 господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято та призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення за вх.№3-636/24 від 04.09.2024 у справі № 916/1520/22 на 16.09.2024 о 12:45.
У судовому засіданні 16.09.2024 представник боржника підтримав вимоги заяви та просив суд її задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали, вислухавши представника боржника, господарський суд дійшов таких висновків.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2023 постановлено: затвердити звіт про виконання плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; завершити процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; звільнити ОСОБА_1 від боргів; провадження у справі закрити.
Вказана ухвала не оскаржувалась в апеляційному порядку, тобто, є таким, що набрало законної сили.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції в Одеській області ВП №56291296 від 27.12.2019 стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 737 148, 18 грн з виконання виконавчого листа № 2-1205/11, виданого 05.04.2013 Київським районним судом м. Одеси.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ВП №61117196 від 21.03.2023 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1205/11, виданого 05.04.2013 Київським районним судом м. Одеси.
Однак відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 04.09.2024 окреме виконавче провадження № 60947540 не завершене.
У відповіді Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.04.2023 за №03.01-8428 на заяву адвоката Світлани Хомко повідомлено про те, що відсутні підстави для закінчення виконавчих проваджень № 58854330, № 60947540 та зняття арешту з майна боржника на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 02 березня 2023 року у справі № 916/1520/22, оскільки вказаною ухвалою не скасовано та не визнано судом виконавчий лист 520/1803813-ц, виданий 15.04.2014 Київським районним судом м. Одеси та постанову № 56291296 видану 27.12.2019 відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області такими, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною першою ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, у приписах Кодексу України з процедур банкрутства законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм ГПК України.
Тому загальні норми ГПК України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема ті норми ГПК України, що мають універсальний характер, тобто, застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено Кодексом України з процедур банкрутства.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 1 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
Погашені вимоги кредиторів відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це задоволені вимоги кредиторів, а також зобов'язання, припинені відповідно до цього Кодексу.
Тобто, в розумінні приписів наведеної статті, погашені вимоги - це припинені грошові зобов'язання, відтак, відсутність цивільно-правового зв'язку у правовідносинах між боржником і кредитором (правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.08.2018 у справі № 01/1494 (14-01/1494)).
Відповідно до ч. 6 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (у редакції до набрання чинності 15.04.2023 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №2971-IX від 20.03.2023, яким внесено зміни до Кодексу України з процедур банкрутства) передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника; 4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; 5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; 6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України; 8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 9) в інших випадках, передбачених законом.
Системне тлумачення положень ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у взаємозв'язку зі ст. 113 вказаного Кодексу свідчить, що наведена норма та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком, визначених пунктами 1, 2, 5, які стосуються виключно юридичних осіб) є загальними приписами стосовно підстав закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за Книгою четвертою цього Кодексу, адже застосовуються як до банкрутства юридичних осіб, так і фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців в частині, яка може бути застосована.
Згідно з ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у редакції до набрання чинності 15.04.202. Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №2971-IX від 20.03.2023, яким внесено зміни до Кодексу України з процедур банкрутства) у випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Таким чином, правовими наслідками закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є визначена ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.
Верховний Суд в постанові від 05.10.2022 у справі №921/39/21 зазначив наступне:
“Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство юридичних осіб визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Верховний Суд зауважує, що зазначеними нормами КУзПБ встановлено саме обов'язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень частини четвертої статті 45 КУзПБ свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак, на думку судової палати, таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов'язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідний строк.
Такими правовими наслідками, на переконання Верховного Суду, є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ (у разі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог) та визначена частиною четвертою цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документів за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.
Пунктом п'ятим ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
При винесенні ухвали суду від 02.03.2023 було зазначено, що відповідно до ч. 7 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково у процедурі задоволення вимог кредиторів, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, у зв'язку із виконанням плану реструктуризації боргів боржника, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від боргів, а провадження у справі підлягає закриттю.
Таким чином, вимоги кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк, вважаються погашеними відповідно до ч. 6 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню відповідно до ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Однак виконавче провадження №56291296 від 27.12.2019, яке виділено в окреме ВП №60947540 та відкрите стосовно ОСОБА_1 , після постановлення судом ухвали про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі не закінчено.
Згідно з ч. 1 ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 ГПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Частиною четвертою ст. 245 ГПК України передбачено, що про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Виходячи із змісту наведеної норми, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають ті рішення, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №904/766/21.
Заява ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі про неплатоспроможність стосується утруднення розуміння заявником висновків стосовно того чи є погашеними всі вимоги кредиторів, які не задоволені за недостатністю майна банкрута, в тому числі за виконавчим провадженням №56291296 від 27.12.2019, яке виділено в окреме ВП №60947540, та чи всі виконавчі документи за вказаними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що викладені у заяві питання фактично полягають у наданні роз'яснення, що стосується змісту прийнятої ухвали про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі від 02.03.2023, тобто, по суті заявник просить роз'яснити те, що знаходиться саме в межах судового рішення, про роз'яснення якого подано заяву, суд задовольняє заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали та роз'яснює ухвалу про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі від 02.03.2023 у справі №916/1520/22 наступним чином: “вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи, у тому числі постанова №56291296, винесена 27.12.2019 відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 до державного бюджету України виконавчого збору у сумі 737 148,18 грн визнається такою, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.1, ст. 113, ч. 6 ст. 133, ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду за вх.№3-636/24 від 04.09.2024 у справі №916/1520/22 - задовольнити.
2.Роз'яснити ухвалу про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі від 02.03.2023 у справі № 916/1520/22 наступним чином: “вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи, у тому числі постанова №56291296, винесена 27.12.2019 відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 до державного бюджету України виконавчого збору у сумі 737 148,18 грн визнається такою, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили 16 вересня 2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повну ухвалу складено та підписано 19 вересня 2024р.
Копію ухвали надіслати: представнику ОСОБА_1 адвокату Хомко С.В. (до електронного кабінету), Управлінню забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (info_prim@od.dvs.gov.ua), Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) (info_pm2@od.od.dvs.gov.ua), Приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Качурці В. В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Суддя Т.Г. Деркач