Справа № 357/13263/24
1-кп/357/1037/24
19.09.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_6
законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши в закритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12024111030002459, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, учня Узинського ліцею «Успіх», раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
16.09.2024 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в провадження судді Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження № 12024111030002459, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2024, за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Обвинувальний акт підсудній Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.
Підстав для закриття кримінального провадження та повернення обвинувального акту прокурору не вбачається.
Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування відповідають вимогам ст. 291 КПК України.
Судовий розгляд проводити у закритому судовому засіданні суддею одноособово.
Крім того, під час підготовчого судового засідання прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби мотивуючи своє клопотання тим, що відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання виникнення ризиків, передбачених у цій статті. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри особи у вчиненні злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Неповнолітній ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України у діях ОСОБА_4 встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні) обґрунтовується тим, що без застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 зможе безперешкодно контактувати з безпосередніми свідками події ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які вказують на його причетність до вчинення кримінального правопорушення. Так, обвинувачений може незаконно впливати на вказаних осіб шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування, з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності. Поряд із цим необхідно враховувати фактор страху людини перед іншою людиною, яка спроможна застосувати фізичне насильство, так як ОСОБА_4 вже обвинувачується у спричиненні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_11 . Тому будь яка особа, у тому числі і свідки, має бути захищена та з усвідомленням своєї невразливості, відсутністю страху перед підозрюваним, надати показання суду. У даному випадку забезпечення безпеки свідків, унеможливлення на них незаконного впливу з боку підозрюваного є основним завданням на даній стадії процесу. Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик вчинити інше кримінальне правопорушення) обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , будучи неповнолітньою особою, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, проти життя та здоров'я особи, вчиненого із застосуванням насильства, відкрито, в громадському місці, в присутності інших осіб, в період дії на території країни воєнного стану. Вказане свідчить про відсутність стійких моральних принципів, поваги до встановлених в суспільстві норм і правил поведінки, про що свідчать характер та спосіб вчинення ним злочину, а тому, наявний ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення. Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні застосуванням більш м'яких запобіжних заходів: Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у рішенні справи «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський Суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства. Наведені вище обставини, якими обґрунтовано ризики, свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім як цілодобовий домашній арешт, не може запобігти їх виникненню. Зокрема, зважаючи на тяжкість, характер та спосіб вчинення кримінального правопорушення, такий запобіжний захід як особисте зобов'язання, з огляду на його м'якість, не здатен забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбаченим п. 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, оскільки у органу досудового розслідування відсутні будь - які дані про осіб, які, заслуговуючи на довіру, можуть надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України. Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 окрім домашнього арешту у певний період доби, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненню вищенаведених ризиків.
Прокурор просить продовжити строк дії обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді домашнього арешту із забороною залишати житло, строком на 60 днів, строк якого спливає 21.09.2024.
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 , законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 та захисник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 не заперечували проти продовження запобіжного заходу.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд вважає необхідним продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби за наступних підстав.
Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строку цілодобового домашнього арешту в нічний час доби слід задовольнити.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
З моменту обрання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_4 у виді домашнього арешту у певний період доби, із забороною залишати житло та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та не змінилася обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченій може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-317,331, 333, 369-372, 392, 537 КПК України, суд,-
Призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024111030002459, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальнго правопорушення, передбаеного ч. 1 ст. 121 КК України у закритому судовому засіданні, яке провести 27.09.2024 до 09 год. 00 хв. в залі суду в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду за адресою: Київська область м. Біла Церква вул. П.Скоропадського, 4-а за участі обвинуваченого, захисника обвинуваченого, законного представника неповнолітнього обвинуваченого, потерпілого, законного представника неповнолітнього потерпілого представника потерпілого, представника службу у справах дітей і сімї Узинської міської ради Білоцерківського району та прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, учня Узинського ліцею «Успіх», раніше не судимого, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, строком на 60 днів, тобто до 19.11.2024.
Продовжити покладені на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання; не відлучатися з населеного пункту, де він проживає без дозволу прокурора чи суду; утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Зобов'язати представника Білоцерківського РВ №1 ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області надати в судове засідання досудову доповідь на неповнолітнього обвинуваченого.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов'язків покласти на службу превенції Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області на території обслуговування, якого проживає ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в порядки і строки, передбачені ст. 395 КПК України.
Суддя ОСОБА_1