19.09.2024 Єдиний унікальний номер 205/3336/24
Провадження № 2/205/2300/24
19 вересня 2024 рік м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участю секретаря судового засідання Бородавки А.В.
розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за договором позики, про визнання недійсним (фраудаторним) договору дарування та скасування державної реєстрації,
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за договором позики, про визнання недійсним (фраудаторним) договору дарування та скасування державної реєстрації.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2024 року по справі відкрито провадження за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання.
В судовому засіданні представником ОСОБА_3 адвокатом - Середою Н.О. заявлено клопотання про призначення судової технічної експертизи давності документів, а саме договору позики від 01.09.2016 року та розписки від 01.09.2016 року у справі №205/3336/24, яку доручити Дніпропетровському науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Дніпро, Січеславська Набережна, 17, оф. 801). На вирішення судової технічної експертизи давності документів постановити наступні питання:
1. Чи міг бути нанесений рукописний текст наданої на дослідження розписки 01 вересня 2016 року?
2. Якщо ні, то яка мінімально та максимально можлива давність нанесення рукописного тексту наданої на дослідження розписки?
3. Чи могли бути нанесені 01 вересня 2016 року рукописні підписи в графах «Позикодавець _______ ОСОБА_1 » та «Позичальник __________ ОСОБА_2 » наданого на дослідження договору позики?
4. Якщо ні, то яка мінімально та максимально можлива давність нанесення рукописного тексту наданого на дослідження договору позики?
5. Чи можливо, що друкований текст договору позики від 01 вересня 2016 року виконано друкарськими речовинами, виробленими в недавній час (кілька років)?
6. Чи відповідає дата виконання наданого на дослідження договору позики (друкованого тексту) вказаній в ньому даті, а саме 01 вересня 2016 року?
7. Якщо ні, то в який період був створений документ?
8. Чи є розбіжність між датою, зазначеною в розписці, а саме 01.09.2016р., та періодом часу, коли фактично створено документ?
9. Чи є розбіжність між датою, зазначеною в договорі позики, а саме 01.09.2016р., та періодом часу, коли фактично створено документ?
Представнк ОСОБА_1 - адвокат Гокова Т.В. заперечувала проти заявленого клопотання, зазначивши що ОСОБА_6 ставить під сумнів наявність правовідносин, до яких він не має ніякого відношення, так як вимоги про стягнення по Договору позики стосуються тільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, заявлена експертиза відповідно Інструкції про призначення та проведення експертиз, потребує вирізання необхідної кількості штрихів записів (підписів) як у досліджуваних документах так і в порівняльних зразках документів які будуть необоротно втрачені під час проведення дослідження, що призведе до знищення оригіналів договору позики та розписки.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Бреже Л.В. заперечувала проти задоволення клопотання про проведення судово-технічної експертизи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення клопотання про призначення експертизи.
Як вбачається з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
З огляду на наведене, для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи по справі необхідно призначити судову технічну експертизу давності документів, оскільки для правильного вирішення заявлених позивачем вимог необхідні спеціальні знання.
Проте суд зауважує, що сторона позивача є власником досліджуваного оригіналу розписки від 01.09.2016 року та договору позики від 01.09.2016 року, і вона не надає згоду на знищення чи пошкодження документу, оскільки це у подальшому унеможливить реалізацію її прав.
Беручи до уваги, що сторона позивача, яка надала суду оригінал розписки від 01.09.2016 року та договору позики від 01.09.2016 року, заперечує щодо надання згоди на вирізання штрихів реквізитів та фрагментів паперу у наданих оригіналах від 01.09.2016, суд зауважує, що дозволу на вирізання штрихів реквізитів та фрагментів паперу суд не надає.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 108 ЦПК України експерт повинен забезпечити збереження об'єкта експертизи.
Якщо експертне дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей:
1) призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою;
2) залучений учасником справи експерт має повідомити відповідного учасника справи про наслідки проведення експертного дослідження, передбачені цим Кодексом, та одержати письмовий дозвіл на його проведення.
У відповідності до абзацу 7 п. 2.2. Інструкції на експерта покладається зокрема обов'язок забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від органу (особи), який (яка) призначила експертизу (залучив(ла) експерта).
Відповідно до положень ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Приймаючи до уваги те, що проведення експертизи вимагає певного часу, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Керуючись ст. 107, 108, 252, 259-260, 261 ЦПК України, суд
Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Середи Наталії Олександрівни про проведення експертизи - задовольнити.
Призначити у справі №205/3336/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за договором позики, про визнання недійсним (фраудаторним) договору дарування та скасування державної реєстрації судову технічну експертизу давності документів, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Дніпро, Січеславська Набережна, 17, оф. 801).
На вирішення експертів поставити питання:
- Чи міг бути нанесений рукописний текст наданої на дослідження розписки 01 вересня 2016 року?
- Якщо ні, то яка мінімально та максимально можлива давність нанесення рукописного тексту наданої на дослідження розписки?
- Чи могли бути нанесені 01 вересня 2016 року рукописні підписи в графах «Позикодавець _______ ОСОБА_1 » та «Позичальник __________ ОСОБА_2 » наданого на дослідження договору позики?
- Якщо ні, то яка мінімально та максимально можлива давність нанесення рукописного тексту наданого на дослідження договору позики?
- Чи можливо, що друкований текст договору позики від 01 вересня 2016 року виконано друкарськими речовинами, виробленими в недавній час (кілька років)?
- Чи відповідає дата виконання наданого на дослідження договору позики (друкованого тексту) вказаній в ньому даті, а саме 01 вересня 2016 року?
- Якщо ні, то в який період був створений документ?
- Чи є розбіжність між датою, зазначеною в розписці, а саме 01.09.2016р., та періодом часу, коли фактично створено документ?
- Чи є розбіжність між датою, зазначеною в договорі позики, а саме 01.09.2016р., та періодом часу, коли фактично створено документ?
Витрати за проведення експертизи покласти на ОСОБА_3 (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_1 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ).
Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст. ст. 385, 384 КК України, зобов'язавши надати суду відомості про внесення до Державного реєстру атестованих судових експертів.
У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 205/3336/24, провадження №2/205/2300/24, в матеріалах якої міститься розписка від 01 вересня 2016 року та Договір позики від 01 вересня 2016 року (документи підшиті до матеріалів справи), дозвіл на вирізання штрихів реквізитів та фрагментів паперу, у якому суд не надає.
Провадження у даній справі зупинити до надходження до суду висновку експертизи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 19.09.2024 року.
Суддя: Н.О. Бізяєва