Єдиний унікальний номер 205/7941/24
1-в/205/333/24
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 1-в/205/333/24 Справа № 205/7941/24
(резолютивна частина)
18 вересня 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання начальника ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 81 Кримінального кодексу України (далі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_5
в режимі відеоконференції:
представника установи
виконання покарання ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_4
До Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло подання начальника ДУ «ДВК (№89) про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного йому вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 28.10.2021, умовно-достроково.
В обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_4 з 22.06.2021 відбуває покарання у ДУ «ДВК (№89)», працевлаштований на виробництві установи, до праці ставиться добре, за час відбування покарання характеризується добре, режим відбування покарання не порушує, має 3 заохочення правами начальника установи, що вказує на те, що він довів своє виправлення.
Представник установи виконання та засуджений ОСОБА_4 підтримали заявлене подання та просили його задовольнити.
Прокурор не заперечував проти задоволення подання, вважав за можливе його задовольнити.
Суд, заслухавши заявлене подання, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_4 доходить наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 засуджений вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 28.10.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяці.
За час відбуття покарання в ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)», засуджений ОСОБА_4 характеризується виключно позитивно, не допускав порушення режиму утримання, у зв'язку з чим до нього дисциплінарні стягнення не застосовувались, працевлаштований на виробництві установи, до праці ставиться добре, за час відбування покарання характеризується добре, режим відбування покарання не порушує, має 3 заохочення правами начальника установи.
Бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова освіта».
Відповідно до ст. 6 Кримінального виконавчого кодексу України (далі КВК), виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 КВК, засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 КК, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачаться із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26.04.2002 року № 2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Таким чином, обов'язковою умовою для застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбуття покарання є встановлення судом факту, що особа довела своє виправлення.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 КК, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У даному випадку, суд вважає, що позитивні зміни у поведінці засудженого вже відбулись, про що свідчить його поведінка за весь період відбування покарання, а мета призначеного покарання вже виконана, у зв'язку з чим до засудженого можливо застосувати положення ст. 81 КК та звільнити ОСОБА_4 від подальшого відбування покарання умовно-достроково.
Керуючись ст. 81 КК, ст. 537, 539 КПК, суд,-
Подання начальника ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 81 КК задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання, призначеного йому вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2021 року умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 2 дні.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1